Кілька днів тому, приїхавши із золотого для себе Кубка України з берегового спінінгу зі здоровенною салатницею, я, раптом, чітко усвідомив, що давненько не ловив щук і не годиться продовжувати цю, нікому не потрібну паузу. Їду на рибалку. Навів довідки, подумав. Чи не фонтан по рибі! Перша половина вересня ще літня, тож і риба, мабуть, не поспішає переходити на осінній лад. Але все ж таки спробу зробимо.
З моїм другом, Осмачко Ігорем, зустрілися ще затемно, щоб не пропустити жодної хвилини раннього ранку, яке, можливо, видасться найрезультативнішим. Нічна дорога, під час якої лисиця, засліплена світлом, дивом не потрапляє під колеса, але на бампері таки залишається тріщина, і ось ми вже розчехляємо снасті в темряві. Ігор першим робить закиди, але ранковий напівтемрява ні щук, ні судаків нам не приносить. Нічого, ще цілий день попереду – заспокоюємо себе. Включаюсь, нарешті, і я в рибальський процес, але результат той самий. Жодної. Хм, легкої перемоги не очікується точно, та й чи станеться перемога взагалі? Але ось у Ігоря кілька тичків, і перший судачі зловлений. Вже норм, але де ж щуки?
На цій водоймі я вперше, а ось Ігореві влітку доводилося тут бувати. Поки що його головне здивування – куди ж подівся хижак, адже в спеку він непогано відгукувався? Для мене це був очевидний знак, що має місце перебудова щучье-судакового настрою у зв'язку з приходом осені. У якому напрямі ця перебудова відбулася, потрібно шукати. Три години вірних ми шукали рибу, та ось тільки, крім кількох судачат та невеликих окунів нічого не знайшли. Облом. Не там шукали, не те ловили чи не так анімували – залишиться загадкою. До речі, хорошого товстолоба (за 10 кг) я все ж таки зачепив, але після 5 хв викачування лобатий зійшов. Не шкода – не моя риба. Думки про те, що сьогодні трапиться міцний облом усієї риболовлі, стали дуже впевнено лізти в голову особливо тоді, коли і на другій локації ми з Ігорем не зловили навіть шнурка. При цьому мій товариш тут багато разів дуже непогано рибалив, тому знову дивувався, чому немає клювання. Думаю, крім кращого апетиту, мала місце ще й відсутність риби.
Справа запахла смаженою. Обідній час на годиннику, і в нас залишається останній ставок. Переїжджаємо. Якщо тут теж нема – то труба справі! Вирішили не випробовувати долю та пішли на перевірену ділянку, де раніше доводилося ловити хижака. Але останній не такий простий, як здається. До речі, в попередній сюди приїзд я нічого тут не впіймав, тож оптимізму не так багато було зараз. Перше закидання, друге… Є клювання! Сталася вона в Ігоря і була неодруженою, але це чудова зачіпка і надія виправити безкльовий день. Ха, і в мене тичок. Із самого викиду. Навіть не тичок – удар! Це точно щука. І не страшно, що вона не спіймалася, доловлю пізніше.
А далі в клюві пішла коротка пауза, під час якої трохи поганих думок з'явилося знову, але вони незабаром зникли. Ігор упіймав гарного «горбача», потім мені попався окунь, а незабаром ми нарешті витягли по щуці. Полягло. Під кіло кожна, але, повірте, на 7-му годину рибалки і змінивши вже два водоймища, це було супер втішно. А тут щуку можна половити, якщо підібрати до неї ключик.
Що швидко з'ясувалося - щука коштує досить далеко, 40 метрів +, вона не бажає видобутку, що швидко переміщається і далеко не всі приманки їй до душі, більш правильно використовувати джиг-риг, високі і затяжні потяжки на «сходинках». Снасть моя загалом цілком підходила для тутешніх умов, але спостерігався і невеликий дисбаланс. Намотавши новенький Intech Micron Plus #0.8, я чудово почував себе при силових закиданнях вантажів 18 г, на рівних боровся з лобатим більше 10 кг і висмикував гачок разом з гілками при зачепі. Тільки зараз для максимальної дальності добре було б використовувати шнур #0.4-0.5, щоб вітер пробивати і дугу не створювати. Як основний інструмент використав вудлище Yamaga Blanks 82 Tz і котушку Daiwa Certate 2506, повідець, як і зазвичай, флюорокарбоновий 0,42 мм Intech Shock Leader. А ось із приманками не все так однозначно виглядало. По-перше, не було спочатку повторних клювань на ту приманку, що спрацювала щойно. По-друге, у нас з Ігорем ловили різні типи силікону (у нього пасивка, у мене – активка). По-третє, перша зубаста потрапила на Bait Breath ET Shad 3.4” (віброхвіст), а друга – на Curly Grub 4.5” (твістер). З цього я зробив однозначний висновок, що місцева щука блискавично звикає, і її постійно треба дивувати.
Тільки-но я це повною мірою усвідомив і почав реалізовувати різноманітність у своїх діях, як справи пішли зовсім за іншим сценарієм, який мене влаштовував набагато більше, ніж раніше. Навіть з урахуванням мого досить вальяжного настрою і залишеного в машині підсаку я досить швидко спіймав 3 щуки і дві ще злив. Дуже навіть непогано. Ще вранці, коли кожна клювання давалася дуже важко, я і не міг повірити, що обідній годинник принесе результат. Загалом, кожні 15 хвилин відбувалася впевнена щуча або судакова клювання. До речі, ікластиків теж попалося кілька штук, що для безкоштовного водоймища – нонсенс, в принципі.
Як ми і припускали, проводку слід робити плавно і м'яко, що не дуже взагалі виходило при використанні вантажів 12-18 г при глибині близько 2 метрів. Абияк рятувало ситуацію задіяння дотяжки, на якій в основному клювання і відбувалися. "Рівномір" майже не працював, а ось довга "сходинка" з дотяжкою видавала регулярні клювання. І рибка була гарна, біля кіла зубасті.

Після «килушок» завітала «півтора». Забавно, але після кількох метрів виведення, вийшовши на свічку, щука звільнилася від гачка, але найгостріший двійник Longaff Tournament підчепив щуку за бік через частки секунд знову. Ух, цікаве виведення виявилося!
А вишнею на цьому ранньоосінньому торті стала клювання з викиду на ET Shad 3.4 "в "ультрафіолеті" хорошої щуки. Я це відразу ж зрозумів по стабільно-впевненому тиску, яке хижачка створювала при виведенні. Так і є, скоро у поверхні з'явилася щука під 3 кг. Зубаста застрягла на мілини. Ця хороша щука, як і всі інші спіймані нами риба, була благополучно відпущена назад.
Переповнений емоціями та позитивом, я більше закидів не робив, та й Ігор, упіймавши перед цим дві закилушки, був готовий їхати додому. За обідній час ми вдвох упіймали дюжину навколокілушних щук, штук шість окунів і пару судачків. Позитивно, як на мене!