Блоги Fishingstock

Звіти про рибалку 05 липня 2014

Водосховище. Літній щук. Силікон. Моменти теорії

Велика вода припускає і великі улови. Це логічно, але, звісно, який завжди виконується. Як відомо, влітку кисневий режим на закритих водоймах далеко не найкращий. І чим водойма менше, тим ситуація критичніша. Неважко помітити на поверхні навіть великих водосховищ зелену в'язку масу, що перешкоджає попаданню кисню в товщу. Нерідко має місце і термоклин, в якому рибу не зустріти, хоч скільки перспективним місце не здавалося. Одним із традиційних місць щучої стоянки є трав'янисті мілководдя. І далеко не завжди саме воблери дають найкращий результат. Пропоную обговорити тему силіконових приманок щодо такої риболовлі.

На відміну від річок, де рибалка по траві зазвичай передбачає облів прибережної смуги рослинності, на водосховищах це можуть бути значні плантації латаття або безкраї поля водоростей з глибиною 1-2 метри.

Без сумніву, там щука є завжди, проте, на моє глибоке переконання, запливати в саму гущу рослин і там ловити – неправильно. Справа в тому, що на великій (навіть дуже перспективній) території концентрація щуки не може бути значною, а тому дуже складно розраховувати на велику кількість клювань навіть у найкльовіший час. Інша справа, якщо облавлювати краї трав'янистих мілководій, де найчастіше щуки найбільше, і що важливо – вона активна. А ще там ловити цілком комфортно. Саме ловлю на межі чистої води та заростей я б порекомендував за інших рівних.

У ситуаціях, коли перед тобою безкраї поля латаття або будь-якої іншої рослинності і при цьому є впевненість, що тут стоїть щука, особисто я практикую якийсь «гібридний джиг» – щось середнє між ловом над травою і в самій траві. Я вже казав, що часто забиратися в нетрі неправильно. Швидше за все, там щука таки буде, але зловити її виявиться набагато важче, ніж на чистіших ділянках (наприклад, біля краю поливу). Якщо густина водоростей нерівномірна, але є можливість вести силікон над травою, краще так і вчинити.

Якщо на шляху приманки щось зустрічається, сміливо прориваємо, і ведемо далі.

Стосовно липневих рибалок на водосховищах я віддаю перевагу віброхвостам,

але і твістери, звичайно, цілком застосовні.

Найчастіше експериментів із різними моделями я не проводжу, оскільки вважаю, що тут і зараз цього не місце. Звичайно, вибір приманки доводиться коригувати залежно від умов та ситуації, але я б відзначив головним чином дві незалежні змінні: розмір і колір.

Ще 5-7 років тому я і подумати не міг, що різниця в довжині приманки якихось 2-3 см може виявитися суттєвою при лові щуки. Але потім неодноразово переконувався, що помилка у розмірі може призвести до повного безкльов'я. При цьому така ж модель і в тому ж кольорі, але на розмір більше або менше, стабільно даватиме клювання. Для мене найуніверсальніший розмір – три дюйми, але іноді в липні це може бути і чотири (рідше 2,5”), як правило, використовую: OneUp Shad, Nami-Kyu, Curly Grub, Fish Tail, Predator.

З кольором також є питання.

Дивно, але часом навіть при лові «на продир» з постійним прориванням силікону через траву, коли проводка виходить дуже рвана і активна, щука встигає придивлятися до кольору. І якщо той не підходить, свої банально ігнорується. Спочатку рибалки я зазвичай вибираю між яскравими («кричучими») та природними («приглушеними») забарвленнями. Серед перших одне із ключових місць займає яскраво-жовтий або яскраво-зелений. Дуже вітається у разі червоне черевце чи голова силікону. А ось "приглушеними" тонами я називаю "ультрафіолет", "масло", "карамель" та їх похідні.

Загальні принципи при виборі конкретного кольору приманки у мене такі:

– у прозорій воді краще використовувати приманки більш природних забарвлень і навпаки, чим каламутніша вода, тим яскравішим (отруйним) забарвлення краще взяти;

- Темніший силікон трохи краще при пошуковій рибалці, а так само в похмуру погоду, а ось світлі тони уловистіший для сонячного дня;

– чим активніше клює щука, тим більший сенс має вдатися до «отруйних» кольорів.

Крім того, слід мати на увазі, що зазвичай на кожному конкретному водосховищі стійко працює один або два особливі кольори. Без досвіду лову цієї акваторії визначити цей супер-колір майже неможливо. Тут взагалі, крім як дізнатися від досвідчених рибалок про такий колір, інших варіантів я не бачу. Тому просто не «заморочуюсь» – самостійно підбираю приманку та її характеристики, як вважаю за потрібне. На щастя, за належного вміння і бажання щук можна наловити достатньо і без таких тонких знань.