UFL2018 2 етап, Кам'янське (Дніпродзержинське) водосховище, база "Берег", село Світлогірське, 21-23 червня. Тренування вирішено було розпочати за п'ять днів до «дня тиші» – 16 червня. Акваторія була нами поділена на ділянки, до них (ділянки) входила і плавнева частина гирла Ворскли і руслова частина Кам'янського водосховища. Причому ми чергували ранкові тренування як у русловій, так і в плавневій зоні. Це допомогло нам зрозуміти яку рибу краще ловити, щуку або судака, окуня ми в розрахунок не брали - хоча на тренуванні був виловлений екземпляр довжиною 49 (!!!) сантиметрів. Щуки, у нас, клювали вкрай не охоче, і вага виловлених екземплярів рідко перевершувала позначку в 1 кг. На руслі, у злом коряжнику, траплялися екземпляри судака в 2-3 кг., та й щучка «влетіла» на тренуванні порадувала своїми габаритами.

Це була «руслова» господиня Коряги. Ще нам вдалося встановити закономірність - у тих місцях, де був «кулемет» з дрібного окуня, часто траплялися важкі щуки та судаки. Ось із таким напрацьованим багажем ми й «увійшли» у «день тиші». Підготовка човна до старту не зайняла багато часу, і час, що залишився, був присвячений відпочинку, дуже вже виснажують тренування в сорокоградусну спеку. На базі «Берег» чудовий басейн, ось у ньому і «відмокали» багато спортсменів із сім'ями. На жеребкуванні нам випав 7 стартовий номер. Добре, у мене в гандбольній кар'єрі була сімка на спині. Ми заздалегідь підготували монтажі на двійниках та офсетних гачках. Як приманки номер один у нас був Bait Breath SL-Remix 3.5 та 4 дюйми. Судак із величезним апетитом атакував «рачків» у кольорі UR29 та інших схожих на «сливовий кисіль». Долавили вже не активного судака приманками «INTECH» « Turborib-4 » та « Slim Shad-4 » у кольорах №13 та №9. Ми готові ... Перед стартом, як завжди, приємні хвилини хвилювання. Ось головний суддя Олександр Шевченко відправляє екіпажі парами до «бою». Ми стартуємо у четвертій двійці. І поспішаємо на коряжку, яка нам, на тренуванні, принесла добрих судаків.

Коряжка знаходиться від бази в 7 кілометрах, на нашому «FINVAL» пересуватися дуже комфортно та швидко. Ми перед етапом змінили двигун, оновилися. Заходимо на коряжку та бачимо у картплоттері великі символи риб. У голові тріумфальна думка: «Дочекалися нас ікласті, не пішли в пошуках їжі нишпорити по водоймі»! Відвернуся: в Кам'янському воді часто трапляється міграція зграйки судака. Ось здавалося б учора ввечері добре відрибалив на коряжці і, їдучи на берег, проходиш із увімкненим сканером над місцем лову і спостерігаєш рибу в кількості, а з ранку прилетівши на цей коряжку, нічого схожого на судака не знаходиш. Ось ми і зраділи тому факту, що після «дня тиші» судак залишився, значить, в корчі живе досить багато малька, їжі судака. Перші закиди... вони такі хвилюючі. Віялом обловлюєш корч. Ось у мене «натиск» роблю підсічку – повз… Дістаю «рачка SL-Remix» без обох клешнів… і тільки починаю міняти монтаж, чую розгонисту, «свистячу», підсічку напарника, і відразу натужний вереск фрикціону… Є! Беру в руки підсаку і незабаром приймаю на борт першого «кликастого» за два кг! Відмінний початок! Дбайливо відпускаємо судака в «лайвелл» і проводимо необхідні реанімаційні дії. Судак «коштує» і начебто непогано почувається. Продовжуємо лов. Через пару закидів у мене трапляється клювання на « Turborib-4 » і після нетривалого виведення сходження гарної риби… У партнера відкус приманки і невиразне клювання. Судак явно не хоче харчуватися. Зміна приманок нічого не дала ... приймаємо рішення переїжджати на іншу точку. Я заглядаю в лайвел і бачу нашого красеня - судака на боці. До наступної точки ходу 15 хвилин, він просто може не перенести стрибання по хвилях. Приймаємо рішення, щоб не втратити судака-веземо на «дострочку».

Зважили, сфотографувалися, відпустили. Бігом у човен та в бій! Наступний корч нам приніс ще двох судаків, менше першого, але однозначно залікових. Усі дії налагоджені до автоматизму, судак у лайвелі отримує порцію «синьки» та полегшуючий фізинг. Коштують обоє – молодці. Тим часом «море» трохи розгойдало, і риба почала битися об стінки лайвелла. Рухаємось у бік бази. По ходу нашого «FINVAL» є окунева точка, де на тренуванні виловили красеня на 49 см, вирішуємо стати на неї. "Арбузики" почали відгукуватися з першого закидання. Таких великих окунів я вже давно не ловив. SL-Remix вони «жерли» з диким розлюченістю, часом, за проводку траплялося по п'ять-шість клювань і сходів. За побратимом, що засікся, до човна, виходили ще окуня. Залишаємо у лайвелі двох великих, обидва по 1,2 кг. Один із залікових судаків менше, за вагою, окуня. Їдемо здавати, бо хитає сильно, і ми почали переживати за життя та здоров'я мешканців «лайвела». Здаємо окуня та судака. Фото, зважування, відпускаємо. У човен та у бій. У нас три риби на «дострочку» більше здавати не можна, лише бонус. Ось його ми й ловимо на виході з Ворскли. "SL-Remix" глибоко в пащі. Гачки зачепили зябра. Ось тут ми й робимо дурну помилку, яка мало не зіграла з нами злий жарт. Ми, розуміючи, що це «бонус» виймаємо акуратно двійник із зябер і, не проводячи реанімацію, мчимо здавати… йти якихось 7-8 хвилин. У голові надія на те, що база не далеко і судак доживе… У басейні наш судак не подав ознак життя… ми, за своєю дурістю, втратили рибу і до цього тепер можемо здати лише одну рибу до наших трьох «дострочок».

Сказати, що ми засмутилися, це нічого не сказати. Ось він ДОСВІД! Не поспішай, відріж приманку, дай судаку заспокоїтися, зроби фізинг, і чекай... Забіжу на перед, скажу: у другому турі ми так і зробили. Фініш. Ми у підсумковій таблиці розташувалися на дев'ятому місці. Самі винні. Далі буде.