Мабуть, третє першоледя переживають «пінгвіни» цієї зими, що за мої майже 30 рибальських зим, здається, вперше. З іншого боку, мабуть, глугосім'я і не буде вже, хоч як би природа не вигалялася. Ну та гаразд! На термометрі сьогодні легкий мінус, але ніч обіцяє бути морозною (-8 С) і є надія, що вже завтра неглибокі ставки візьмуться плюс-мінус нормальною льодовою кіркою і ми знову вийдемо на лід.
Цей ставок хороший тим, що перебуваючи в північній стороні від мого будинку, швидше за інших замерзає та й клюванням дуже здатний порадувати. Напередодні виїхали затемно, і незабаром прибули на місце. Ставок у льоду. Це ми бачимо з вікна машини, заїжджаючи на греблю. Але, о горюшко, стоячи однією ногою на колоди, а другою вдаривши об лід, останній розлетівся в брязкіт, а з лунки ринула вода. Товщина тут нікчемна - 1-2 см. М-так вже ... Гаразд. Всім відомо, що мілководдя замерзають швидше. Топаємо до вершини ще не промерзлої землі, яку, як і лід, сніг огорнув теплою ковдрою. Як же не хочеться обламатися і додому повернутись ні з чим! Телефон та ключі залишаю на березі, акуратно виходжу на тверду воду. Та потріскує, але тримає. Метрів сорок відійшов, як тріск посилився до неможливого, а два обороти льодобуру чітко вказали, що далі ні-ні. Тут товщина 2-3 см, і будь-якої миті може статися купіль. Рішення ухвалено: рибальським біля берега. Тут два метри глибини, і можна розраховувати на окуня або навіть на залітну плотву.
Зізнатись, без супер ентузіазму приступаю до загодівлі. Справа в тому, що місця для маневру зовсім небагато, і ми з Юрою зайняли два єдині «п'ятки» скільки-небудь нормального льоду без можливості навіть розбуритися на околицях. Чи диво це чи заслужена нагорода тим, хто не злякався і поліз все ж таки на тонюсеньку кірку, але замість очікуваного зануренця, в першій же лунці я спіймав плотню майже з долоню. У третій лунці ще одна плітка, а в п'ятій – дуплет. Майже неймовірно! Окуня немає, та й чи потрібен він? Плотва швидко підійшла на прикорм, а може й стояла просто тут. Ворожити немає сенсу, ловити час.
Клювання досить акуратні і більше двох плотви з лунки випросити не виходить. Є й порожні заходи. Ловлю поки ліскою 0,065 мм і середнього розміру мормишкою 2,3 мм. Юра взагалі грається з 0,058-ою, що на такій глибині, здається, не дуже раціонально. На вулиці морозець, і плотва досить в'яла, але часом доводиться виважувати справжню божевільну торпеду, яка літає під лункою, наче форель у гірській річці. Десь є клювання, а десь тиша. Лунки то затихають, то видають яскраву серію гарних риб. При цьому реакція плітки на годівлю майже непрогнозована, і це мене відчутно напружує. Лунки все поруч пробурені, якісь тільки з мотилем, десь сухарі, фірмове підгодовування або мікс. Пробую, і, як і раніше, не бачу тенденції, та й Юра підливає масла в полум'я моїх сумнівів, повідомляючи, що навіть на негодованих лунках рибка відгукується не гірше. Вінцем конфузу стає епізод, коли добуривши 4 лунки, я одну спеціально не годував і з неї саме у швидкості отримав «кулемет» із 5-ти пліток. Як?
На тлі багатьох питань і незрозумілостей ківок раз у раз випрямлявся або здригався від впевненого підкидання блешні рибою. Хлист вигинався при підсіканні і живий тягар грузив лісочку на повну. Довго чекав момент, щоб обґрунтовано перейти на товсту волосінь, але все її не бачив. Довелося навіть блешню перев'язати дрібнішу, що начебто реалізацію покращило. Коротше, ловилося. Тим часом плотва до обіду трохи зменшила обертів, і все частіше тепер лунки виявлялися порожніми. Можливо, апетит зменшувався через міцніючий мороз, а може банально ми своє локальне місце з нормальним льодом підвибили, а нова риба просто не підтягувалася, бо була пасивною і малорухливою.
До обіду на моєму рахунку значилося всього п'ять смугастих і близько сотні пліток. Далеко не найбідніший результат, якщо згадати купу прольотів і обломів в інші дні. Деякі рибки перевищували стограмову позначку, нагадуючи невеликих батончиків, якими іноді називають нормального розміру риб. В основному ж траплялися рибки 60-80 г. Клювання, як і очікувалося, частіше траплялися на опусканні в горизонті 10-30 см від дна. Не особливо експериментуючи з грою, я плавно похитував під час опускання і спостерігав впевнену реакцію риби на мої дії. Неодружені клювання, звичайно, були не рідкістю, але в межах розумного, так що я не страждав на цей рахунок.
Вже традиційно заради отримання нового досвіду та перевірки старих спостережень у середині риболовлі дістав із ящика вудку з ліскою 0,08 мм від Intech і став нею орудувати на вже перевірених лунках. Потрібно визнати, що потовщення на підвибитому місці і по зів'ялому клюванню не призвело до підвищення результативності, але плотва траплялася регулярно і з посиленою снастю вже без небезпечних реверансів під лункою я швидко виводив на лід сріблястих танцівниць. Кольорову волосінь Intech Ice Khaki не застосовував, тому не стану цього разу говорити про її вплив на клювання і т.д. А ось перевірена Intech Ice Invision підтвердила вкотре свій статус надійної та якісної волосіні. До речі, цією вудкою з Ice Invision 0,08 мм я ловив ще минулої зими лящів, і не помітив сьогодні жодної втрати міцності через рік. Звісно, всю теплу пору зимове приладдя зберігав у холодному місці (льоху).
Через якийсь час нарешті виробив дієву схему догодовування, яка хоч трохи вкладалася у рамки логіки і, здається, приносила певні плоди. Якщо впіймав пару рибок у лунці, опускав туди дрібку кормового мотиля. Якщо порожньо, значить поки нема кому їсти мою приваду. Коли щастило отримати кулеметик, кидав дрібку личинок після двох-трьох спійманих хвостиків. За місцевою плотвою і раніше було помічено, як вона малоз'ясовно з'являлася, але також і зникала під лункою. Думаю, десь тут ховався мій промах, але я його не розкрив поки що. З урахуванням того факту, що ближче до вечора мороз все міцнів, я майже був упевнений у неминучому спаді клювання. Адже відомо, що біла риба не особливий шанувальник морозу і куди зговірливіша у відлигу. В обід пауза в клюві, справді, трапилася, але надвечір срібляста знову заворушилася, хоча лунки зашурхали за лічені хвилини і мороз опускався неабияк. Дивно, як на мене. Мої спостереження підтвердив і Юра, який з подвоєним, мабуть, ентузіазмом виважував рибу в пообідню пору, а ось перед цим, бувало, нудьгував.
Незабаром виявилася різниця між годуванням чистим мотилем і сипучою сумішшю. Так, Юра частіше, ніж я, витягував рибу зі своїх лунок, та ось тільки екземплярчики клювали в нього поменше. Юра при цьому зробив ставку на сипку суміш, яку приготував ще вдома. Я ж розраховував більше на мотиля як привід, в результаті мої лунки відвідували дуже пристойні батончики (100-150 г), але піймання було всього одна або дві з лунки і без кулеметів. Ведучи безперервний рахунок своїм результатам, зупинився на гарній цифрі 155 плотвиць, як сонце поповзло до горизонту і треба було збиратися назад. Юрі, якщо не помиляюся, вдалося виловити під дві сотні хвостів. За загальною вагою, гадаю, мав місце повний паритет.
Що ж, на тому моє третє першоряддя нинішньої зими закінчилося. Був дуже радий, що не провалився сьогодні, хоча крига тріщала регулярно навіть на нашому відносно безпечному п'ятачку. Думаю, кілька днів морозів, і крижана кірка зміцніє по-справжньому. Чи буде четверте першоледя? Подивимося. З третім би розібратися та повною мірою насолодитися ним!