Субота. Нарешті ми на риболовлі! Начебто давно рибалці, а все одно і вночі тривожно спиш, і без будильника не встаєш, а схоплюєшся з ліжка. Зібраний ще з вечора, в машину та на причал, де чекає наш надійний катер FINVAL 475 EVO. За чотири роки, які ми на ньому рибалимо та беремо участь у змаганнях, жодного разу нас не підбив. Хоча потрапляли й у сильні шторми, у мінусову погоду потрапляли у крижаний полон, проходить скрізь!

Вранці навіть прохолодно, добре, штиль. Мчимо на кам'яні гряди, де раніше ловили судака. Як вода прогрівається, він зсувається на кам'янисті гряди з 5-8м глибиною. Його їжею стає всюдисущий бичок. Спінінгісти бичка не люблять, вбивця силіконових приманок. Перший якір, і тиша. Другий, риба мовчить. Ехолот білу рибу показує, а де ж пастухи? Кожна рибалка на судаку це насамперед пошук. Іноді левову частку часу йде на пошук риби, скель, корчів, якихось підводних аномалій, які люблять триматися як біла риба так і хижа. Недарма є прислів'я, Де корчі, там і харчі. Місцеві аборигени, що живуть на березі Дніпра і все життя займаються риболовлею, завозять і топлять на брівках, ямах коріння дерев попередньо примотавши важке каміння. Це своєрідні будинки для риби. Ми поступово проходимо наші точки, на яких відмічені перспективні місця. Обловлюємо за наявності білої риби. Поки що тиша. На структурі не видно символів, якими ми розпізнаємо судака. Нарешті на черговому підводному корчі, структура показує скупчення точок по дну, як перед корчем, і після. Це та риба, яку ми шукали. Стаємо на якір, щоб перевірити свої припущення. Коли бачиш у структуру, і віриш, що це та риба, яку ми шукали, прокидається мисливський азарт, зосереджуєшся, рухи всі відпрацьовані до автоматизму. Закидання, спінінг - продовження руки, відчуваєш на кожній сходинці удари вантажу по черепашковому дну, ось приманка зависає, акуратно перетягую приманку через гілочку. Дуже подобається лов у корчах, саме за такі моменти. Тому що вже знаєш, навіть спинним мозком відчуваєш, що при падінні приманки з гілки станеться клювання. Але клювання, чомусь завжди відбувається несподівано. Це розряд струму в руку, у хребет. Миттєвий викид адреналіну. Заради цього ми будь-якої погоди, будь-якої пори року, ходимо на рибалку. Розгонисте підсікання, потрібно пробити кістку пащу судака, і на іншому кінці моєї снасті хтось пручається і тисне вниз. Це характерна поведінка судака. Відчуваю, що спіймана мною риба, невеликих розмірів, тому викачую рибу не поспішаючи, можна навіть сказати повільно.


Судак вирушає у рідну стихію, бадьорий та у доброму здоров'ї. Як виявилося, ми стали на так званий кулемет, але розмір риби залишав бажати кращого. Приймаємо рішення йти з точки, щоб не травмувати рибу. Цього дня ще було багато пересування, пошуку, був ще дрібний судак, окунь, бичок. Але зробив рибалку, бонус, а як без нього! Крупного судака цього дня знайти не вийшло, тож перемикаємось на щуку. Дякувати Богу, останнім часом вона у нас з'явилася. Щоправда, не знаю, чи надовго. Відразу з'явилося багато рибалок, які займаються ловом на доріжку. Викошують все, і як не сумно все забирають. Та й про електроудочників у наших краях постійно чутка йде. Рибінспекція з ними впорається, не може, а шкода. У нас в ехолоті є крапка, структурою це повалене дерево. Навіть не повалене, а зламаний ствол посередині, а крона на дні лежить. Дуже мальовнича картина. Все це на шести метрах, і в той же час поряд із лататтям. Все дерево у дрібній рибі. Це місце періодично дає нам рибу, трофейну у тому числі. У тому, що тут є щука, у мене сумнівів немає. Зависаємо над деревом, і віялом у різні боки робимо закидання. У мене приманка SL-Remix в 4 розмірі Ur30, у Євгена його улюблений Mann*s в маслі. Роблю закидання трохи в глибину, на другому підкиданні приманки відчуваю легкий удар. Підсікання, і в бетонну плиту. Завжди дивувало, як велика риба делікатно бере порівняно невеликі приманки. Опирається велика риба по особливому, без метушні, з гідністю. Тільки треба послабити вчасно фрикціон при підведенні до човна. Тому що слідує негайний кидок у глибину, і так кілька разів. Так як ми не на змаганнях, дуже приємно слухати роботу фрикцій, програтися з рибою. Все більше подобається кальмаровий прут, яким я зараз ловлю Battle Whip BW-84MHX EGI: 3,5-4,5 від YMAGA Blahks.



Добре в'яже рибу, чутливий. Раніше бентежила довжина, а тепер навіть вважаю цю довжину перевагою, рибу просікаю на раз. Швидка фотосесія та риба у рідній стихії. Вважаю, що рибалка вдалася, клювання були, риба теж була, день прожити не дарма!