Та що ж ти робитимеш? Щойно з'явилося весняне тепло та потекло зі стелі в деяких, що живуть на 9-му поверсі з дірявим дахом, як знову морози повернули цілком зимовий стан справ. На природу безглуздо ображатися, та й особливих причин немає для цього. Мороз на вулиці – йди на кригу. Так я і вчинив, вирушивши підкорювати старосалтівську плотву. Попередньо навівши довідки про місця та клювання по різних ділянках Печеніг, швидко зрозумів, що «останньою кригою» в плані активності риби поки що не пахне навіть. Ловиться погано, глугосім'я часто-густо.
На місці. Такого ще не бачив. Скільки було видно крижаного полотна (нехай воно і туманом було оповите), жодного намету чи просто рибалки там не спостерігалося. З одного боку, будній день та дощ у прогнозі не передбачали ажіотажу, але з іншого – ніколи не пам'ятаю район старосалтівської дамби порожнім. І лише подолавши метрів п'ятсот туманної пелени і топкого (по коліно) снігу, я виявив таки три намети, що самотньо стояли майже на руслі. В іншому лише вішки, що стирчать, очерет та сміття на льоду нагадували про колишні тут перемоги. Моторошна усамітнення – відзначив про себе я, хоч і «ярмарки» не люблю анітрохи.
Як розмістити свої лунки, коли перед тобою кілометри вільного простору? Іди на відомі місця і там міряй глибину. У моєму випадку і те, й інше вже заметано, тому я спокійно пробурив довгу «дорогу» з 8-ми лунок і кроком в 10 метрів, щоб захопити більше території. Тут місяць тому дещо виходило.
Другий етап – годування. Знаю, що по будь-якій білій рибі (по окуню, до речі, теж) мотиль є чи не безальтернативним топ-частуванням, але в період млявості риби та глухозім'я надмірна доза може легко й зворотний ефект дати. Перегодовуючи, «вбивав» свої лунки вже неодноразово, тож із щедрістю нині обережний. Сьогодні використав два варіанти корму. В одні лунки опустив розморожену суміш «горох+сухарі+кормовий мотиль», а в інші – Флагманівську сипучку. Перший варіант у мене залишився з минулого виїзду за лящем (4 дні лежало підгодовування в морозилці), а сипучку взяв через те, що її термін придатності закінчувався буквально в ці дати і шкода було викидати. Ні те, ні інше, «свіжим» та оптимальним назвати не можна було, але й поганим також. Рибка скоро підійшла, підгодовування працювало.
Вже через перші півгодини з моменту загодовування я дістав кілька пліток, чому був дуже радий. Часто навіть при клюванні плітка довше збирається. Прогнозовано риба щільніша і швидше стала під лунками з мотилем. Але навіть «гола» сипка рибу зібрала. Зазвичай я за будь-якого варіанта годування додаю чистого кормового мотиля, але цього разу того не знайшлося у продажу напередодні, і я залишив цю витівку. Вирішив не використовувати дорогі блешні-«петрашівки», а повністю задіяв бюджетні Intech Ice Jig, яких у мене вже назбиралося чимало різних. Не стверджуватиму, що обидва варіанти блешні є одного поля ягоди. Для довідки: різниця в ціні між «петрашівко-киселівками» та Ice Jig п'яти-семиразова. А ось відмінності по уловистості та комфорту не такі вже й разючі. У блешень Intech гачок трохи товщі, ніж у «киселівок», не всі моделі мають отвір у тілі, а кріпляться через вушко. В іншому і не знайду відмінностей. Сьогодні я ловив виключно на «кулю», і не можу сказати, що при глибині 3,5-4 метри це якось програвало «краплі», яка найшвидше тоне. Іноді, дійсно, для засікання не вистачало супер тонкого, як у «киселівок», жала (відсоток порожніх підсічок був трохи вищий за звичайний), зате не зламав жодного гачка (що рідкість). Блешня втратила дві. Мабуть, пристойні греблі скористалися «утомленим» вузлом або іншим якимсь недоліком. Очевидно, що втрата двох блешень Ice Jig ціною в кілька порцій мотиля інакше сприйнялася, чим би втрата двох «киселівок» (ціною в кіло лиманника).
Що стосується волосіні, то спочатку я дістав вудку з Invision Ice Line 0,1 мм, але незабаром зрозумів, по вибагливій плітці і з моїм досить активним стилем лову важливо «витончитися». У результаті "опустився" до 0,065 мм Ayu Vip plus, на яку й ловив згодом. Незважаючи на помітну товщину льоду, відчувалася легка течія. Лід товстий, але рідкий якийсь. Я дуже розсудливо зробив (пізніше усвідомив), що доставляв корм на дно годівницею, а не опускав його в лунку рукою, що для глибини 3-4 метри абсолютно нормально. Втім, у моїй схемі годівлі і пропуск один дуже серйозний утворився. Годині до 11-ї, коли активність риби серйозно впала, і тільки окунь абияк смикав блешню, я вирішив догодуватися. І так само, як і вранці, опускав годівницю прямо на дно. Ні, звичайно, я знаю, що риба лякається подібного і відкривати годівницю краще трохи вище, але, думаю, якщо це звичайна рибалка, то нема чого ганятися за дрібницями. Ця дрібниця мені десь на півтори години і «вимкнула» рибу. Краще б ці смакоти віднесло в Печеніги, ніж я стільки часу сумував. Говорю впевнено про це, тому що дві лунки, які я догодував правильно (в метрі від дна), сяк-так, але працювали
Клювало в цілому більш-менш, ось тільки кожна друга плотва годилася швидше для живця, але ніяк не для «таранки», думки про яку (каюся) я постійно тримав у голові. А ще, звичайно ж, наприкінці риболовлі похвалитися хотілося солідною купкою риби на льоду і собою усміхненим. Адже це за порадник і оповідач, який не зумів надати фотодокази своїх геройств. А взагалі, гора риби – погано та погано, особливо понад норму. Норму я перевиконав точно, але оскільки залишав лише скільки-небудь товарних риб, вага вийшла 2,8 кг. Глугосім'я!
Ремарки у бік, що стосується спостережень про плітку. На відміну від лютневих виїздів, плотва змінила акцент свого максимального клювання з другої половини дня на першу. Що вже змусило «сріблясту красуню» так вчинити, мені не відомо. Звернув увагу, як місцеві рибалки годинника з десятої тільки почали підтягуватися і освоювати порожній лід. Мабуть, теж тримали в голові закладочку, що плітка тут не рання. Але все змінилося, так що нічого надалі спати довго.
І напуття тим, хто вирішить найближчим часом відвідати Печенізьке вдхр. біля Ст. Салтова. Найкращою технікою сьогодні було плавне опускання блешні зі швидкістю падіння мотиля та легке похитування при цьому. Всі клювання відбувалися не вище півметра від дна, частенько плотва (і особливо окунь) підбирали взагалі блешню, що лежить на грунті. Два метелики виглядали найбільш привабливо. Зі снастями краще не перестаратися, хоча, гадаю, «включи» плотва режим «живлення» на повну, навіть 0,1 мм не виглядали б грубо. Я, втім, ловив 0,065 мм. Блешня використовувала найдрібнішу Intech Ice Jig (мідний «куля») 2,5 мм. Хоч два обриви і отримав за підсумком, а все ж таки не сильно постраждав від втрати. Чи то «петрашівки» вів би!
Здається, «останній лід» ще принесе тут приємні сюрпризи по плотві і не тільки, так що не варто поки що ховати зимові снасті – тиждень-два у нас точно є. Всіх благ, друзі, та відмінних рибалок!