Блоги Fishingstock

Звіти про рибалку 15 жовтня 2014

Щука на 6,5 кг та чашка чаю

Кілька днів тому рибалив я на Печенізькому водосховищі. В принципі, далеко не найкраща вийшла риболовля, якби не одне «але». По-перше, мені пощастило зловити щуку на 6,5 кг, а по-друге, це сталося досить незвично.

Можна було б «надути щоки» і описати, яких неймовірних зусиль і досвіду варто було заробити цю клювання і здолати велику щуку. Наскільки довелося філігранно виконувати проводку і ретельно підбирати приманку, щоб хижачка, яка багато чого побачила за своє життя, вибрала саме мене. І, звичайно, як тонко слід розуміти рельєф дна, щоб розташувати свій човен у потрібному місці. Проте все виявилося набагато простіше.

Отже, на одній з ям (біля краю русла), змінивши кілька якорів і впіймавши при цьому пару невеликих судачків, я вирішив стати на десятиметровій глибині біля брівки. Мій напарник і добрий друг – Сергій,

заперечень не мав, вручивши ще вранці мені повний карток бланш на прийняття рішень. А оскільки інші два товариші – Саня та Денис, були без мотора і ми їх постійно буксирували,

я автоматично виявився провідним нашого квартету. Поки що з цією посадою справлявся не дуже, оскільки майже всі мої наведення та точки виявлялися неодруженими. Але я знав, що не вечір.

Свою приманку я закинув до підніжжя свалу. А щоб не марнувати час в очікуванні падіння джиги на дно, вирішив випити чаю. Заодно і з'їв бутерброд, і другий теж. Молодий організм, знаєте… Хвилин 3-4 минуло точно. Перекус відклав убік, сполоснув руки і тільки зараз згадав про занедбану снасть. Вимотую слабину шнура, щоб почати проводку, а там… Повірити не можу, там хтось дуже важкий сіпається в глибині. Незабаром до поверхні піднялася щука. Я далекий від думки, що вона, ніби карась, проковтнула насадку, засікла і чекала поки її витягнуть. Але факти говорили саме про це. І все ж я думаю, що зубаста зважилася атакувати приманку в момент, коли я тільки-но почав вибирати дугу і зрушив з місця, що лежала нерухомо раніше, силіконку. Але то лише припущення.

На цьому мій фарт (а це багато в чому був саме він) не скінчився. Пристойна зубаста випливла і знову пішла в глибину. Перед цим я ловив судака, використовуючи, природно, флюорокарбон як повідець. Пам'ятаючи, що тут може влетіти щука, я ловив із Seaguare 0,4 мм, який, на мою думку (і не тільки), є найкращим із флюрів, та й діаметр має щучий. Загалом, я майже не сумнівався, що навіть у разі щучого клювання, успіх буде на моїй стороні. Але саме перед цим, у черговий раз обірвавшись на корчі, я чомусь поставив флюорокарбон діаметром 0,22 мм, шматок якого валявся у човні. А такий діаметр, як відомо, при попаданні на щучі зуби зрізається легко. Чи станеться це зараз?

На моєму гачку сиділа щука, до того ж не дрібна. Підсак ми не брали, бо наївно розраховували все брати руками. Із судаками виходило. Але як тільки я побачив силует зубастої, що піднялася до поверхні, зрозумів, що однією рукою її не візьму ніяк - обхопити її за загривок зміг би хіба що нинішній мер Києва. Робити нема чого, став «вигулювати» щуку навколо човна (під нами, до речі, і корчі були), але це в обсязі її ніяк не зменшувало. Підтягну, подивлюся на неї, і знову після чергового спурту під човен спостерігаю, як мій Yamaga Blanks Various 77 вигинається в бублик. Але ця палиця точно впорається, вже півтора роки їй рибалці. Запитання, як взяти рибу? Водив хвилин п'ять, щоразу поглядаючи на флюрик – чи «живий» той? Зрештою, друзі передали липгрип, але виникла чергова проблема. Щуча паща ні на мить не розмикалася, хоча риба явно втомилася і вже не буяла. Я й гладив її, товариш намагався підхопити руками – все аж ніяк. Але ось щука необачно позіхнула, і ми її нарешті «залиприпили». Баста! У щуці 6,5 кг.

Як приманку я використав Bait Breath Curly Grub 4,5 дюйми в карамелевому кольорі на джиг 15 гр.

Безумовно, це стократно перевірена та уловиста снасть, на яку я багато переловив і щук, і окунів із судаками. Але я ось думаю, а може вся справа в чаюванні? Можливо, саме та чашка чаю (не подумайте, чай – звичайний зелений, який п'ють) забезпечила успіх? Про всяк випадок поділюсь і цим: пив Greenfield Jasmine Dream зелений з однією ложкою цукру на чашку.

А це мої друзі – ПАнежда Саня та НІКулін Денис, під час виведення. Млинець, не дарма вони себе називають «Паніка». Без коментарів.