Вже через кілька днів я підкорятиму дельтадніпровських щук, стоячи впевнено на палубі Finfal 555 і періодично кидаючи погляд на Solix15 та HDS12. Поки що ж перебував із товаришем у «надувнушці» 3,2 метри, оснащеної електричним моторчиком і скромним ехолотиком. За судаком! Примітивно і невигадливо сьогодні виходить, але краще так, ніж безидейно вдома гортати FB-стрічку, ставлячи лайки друзям під фото їхніх трофеїв.
Ніч ще повноцінно обдавала темрявою все в окрузі, як ми ступили на берег одного з водосховищ Харківщини. Спробуємо половити судака. Вересень – цілком слушний час, щоб відкрити сезон. А ось і перша неприємність! Взяв помилково тубус із мікроджиговими вудилищами, тоді як необхідний судачий комплект на чолі з Various 79M залишився вдома. Ну та ну! Спасибі моєму напарнику – Сергію, який виділив у користування «коротуха», призначеного взагалі для твічингу, але має потрібний тест до 28 г. Монтажами 15-20 г сьогодні мали намір орудувати. В іншому я (і напарник теж) ще сповнений надій і не бачу грандіозних перешкод на шляху до гарної судакової риболовлі. На воду! Акваторія хоч і невелика, проте на «електриці» ніяк її не оминути. Та ще й вітер уже з самого ранку задув нормальний, чи буде пізніше. Розвиднілося. Глибока сторона водосховища (6-7 метрів) біля протилежного берега, туди ми й прямуємо. За ідеєю, судаку там місце. Вітерець і дрібні камінчики дощу швидко набридли. Особливо Серьога «кайфував», повіривши прогнозу (опади обіцяли на обід) і залишивши плащ у машині. Постукували від прохолоди та мої зуби, так що довелося відразу включати чоловічий характер і силу волі на режим «max». А картинка на ехолоті поки не вселяє оптимізму взагалі. Рідкісні силуети над дном (чи риба?), а в іншому гола пустеля без натяку на оазис. Шукаємо далі! Хто полюванням за судаком захоплюється, той знає, що можна шукати 10 годин, а за 11 компенсувати невдачі не тільки сьогоднішні, а й десятки попередніх виїздів. Чи вийде нам лотерейний квиток тепер?
Мій (точніше Серьогін) короткий спінінг не дозволяє нормально кинути, виконати звичну анімацію і має проблеми з сенсорикою. Але я сам винний. Проте перше клювання не проґав. Підсікаю. Сидить полінце! Рахунок відкритий дрібним судачком, який одразу вирушив назад підростати. Спрацював «ультрафіолетовий» Bait Breat TT Shad із завантаженням 15 р. Вже є за що зачепитися. Так я думав до того моменту, доки не виявив, що у віброхвоста відвалився хвіст, а іншої такої силіконки в сумці просто немає. Ось і підібрав приманку. Більше риба на цій точці не озвалася, тому ми вирушили далі.
Шукати судака можна по-різному, але коли дуже обмежений у можливостях, муки вибору мінімальні. Без особливих альтернатив зовсім неквапливо шарудить хвилями в районі руслиця, сподіваючись когось запеленгувати і далі вже пустити в хід все своє вміння і арсенал. Навскидку години чотири займалися пошуком, і навіть встигли отримати по парі клювань плюс дрібного кликастика виловили. Це все була прелюдія того важливого і значущого, яке нарешті дарували нам понад старання і волю. Після звичних порожніх придонних пейзажів раптом на екранчику виникли впевнені обриси кормової риби, поблизу якої, дуже схоже, були присутні судаки. Якір за борт! Перший закид (здається, перше падіння приманки) видав тверде клювання, якого я не змастив. Вудка вигнулася досить, але я розумів, що судак не з грандіозних. Під поверхнею хижак заграв усією своєю жвавістю та норовом, але безпроблемно опинився у підсаку через 10 секунд. Під півтора! Intech Slim Shad 4" все в тому ж "ультрафіолеті" при клювання провалився в самохеньку безодню ікластої печери. Ну, і заковтнув. Жере судак зараз! Цей не найскладніший висновок підтвердився після ще одного впевненого клювання, але вже відбулася ближче до човна. Хвиля все посилювалася, і вже абсолютно повсякденно виглядали баранчики з піни на поверхні Нас неабияк балакало, але поки не захльостало, щоб якір тримав впевненіше, відпустили побільше вірьовки, через що мій партнер злив дуже гідного судака, а я кілька разів був на межі!
Осторонь від основного сектора наших клювань буквально на першому ж закиданні клюнуло. Це знову судак, який виглядав не менш як на півтора кіла. Все той же Slim Shad на 15 г! А потім завітав товстолобий. Останнього я, до речі, не бачив, але за манерою поведінки риби на гачку міг цілком стверджувати, що лобатий бідолаха забагрився. Очікувано «залітний гість» зовсім не хотів ступити на борт човна, тому затято змотував десятки метрів шнура, тиснув у глибину, нарізав кола навколо човна ... Хвилі на 10-й виснажливого і вже набридлого мені виведення я підтягнув фрикцион, і незабаром гачок покинув. І не шкода. Зате є знову можливість полювати за іклакастим, якого ми так довго шукали. Зніматися з якоря багато в чому було ризиковано, тому що клювання відбувалися як поблизу човна, так і з максимального викиду, а через хвилю та відсутність надійних орієнтирів промахнутися з позицією – простіше простого. Ловили тут ще якийсь час, але клювання зовсім зійшло нанівець. Потрібно було внести різноманітність. Що перше спало на думку, так це змінити звичні нам і судаку «ультрафіолетові» віброхвости на яскравіші. Для різноманітності, так би мовити. І треба ж – вийшло.
Буквально перший закид, і судак далеко за кіло на гачку. Він хоч, худоба, і відвалився вже на поверхні, зате наступний його побратим був зговірливіший і на зйомку потрапив. Зелене черевце та яскраво помаранчева спина – такий зараз Slim Shad «вистрілив». А тим часом мій напарник після низки невдалих підсічок подолав все ж ікластого не менше 2 кг. Молодець! Поки що це «біг фіш» нашого екіпажу. На відміну від мене, який свято повірив у силу Slim Shad 4” (тільки забарвлення перебирав) на 15 г, Серьога «зменшився» у розмірі силікону до TT Shad 3.2”, і мав рацію. Крупняк обізвався. У мене, між іншим, судаків за «півтора» не спіймалося жодного (хвостів шість до цього моменту здолав), а от Серьога в швидкості і другого «красеня» (на 2,3 кг) підняв. Трохи той, щоправда, не природно зачепився за гачок, але, немає сумнівів, приманку атакував і явно схвалив дії Сережів.
На судака в 2,3 кг від товариша я відповів двома між кіло і півтора. Кожному своє! У мене клювало, загалом, частіше, ось тільки екземпляри сідали помітно скромніше. На судаковій рибалці й не таке зустрінеш, тож подиву убік! Друг ловив на 18 г, а я – на 15 г. У зв'язку з цим проводка у мене виходила м'якша і розміреніша, що середнім рибам подобалося, мабуть, цілком, а ось великі хотіли динаміки і важкого.
Всю сьогоднішню поїздку я відловив шнуром YGK UpGrade X4 #0.8 + флюорокарбоновий повідець Intech Shock Leader 0,25 мм. Жодного збою в роботі констатувати не довелося. Все чітко та злагоджено відпрацювало. Що було досить очевидним і трохи навіть дивним: навіть у пік сьогоднішнього клювання як тільки ми ставили раків або твістерів, інтерес у риби зникав повністю. Віброхвости без альтернативи запалювали. "Натурали", "ультрафіолет", "гламури" - практично будь-який з озвучених варіантів приносив клювання. Базою виступав однозначно «ультрафіолет», решта вдало виходячи на заміну, додавали клювання-друге і затихали. Нова зміна була потрібна. За кілька годин дуже продуктивного клювання все на нашій точці спорожніло. Не «прасуючи» місце до переможного, ми вирішили пошукати нову локацію ікластого. Якийсь час шукали, але коли прийшла думка повернутися на старе місце, з подивом виявили, що банально не в змозі до ладу рухатися проти вже майже шквальної хвилі на електромоторі. Як же? Ось так примітивний підхід заслужено відгукнувся і змусив нас капітулювати раніше. Втім, долю гнівити язик не повернеться – чудова рибалка у гарній компанії та з пристойним уловом. Всім, друзі, бажаю не менш яскравих виїздів!