Часто чи не дуже, але кожному з нас доводиться рибалити з дамб ставків чи водосховищ. Звичайно, якщо тут клює судак чи щука, пріоритет буде відданий саме цим хижакам, але часом розраховувати доводиться виключно на окуня. Це, до речі, зовсім не означає, що справу доведеться мати лише з дрібницею. Ловка з бетонних плит дамб багато в чому відрізняється від того, з чим ми стикаємося при лові з берега, та й хижак часто веде себе дивно.
Насамперед, початківцям спінінгістам присвячений цей запис у блозі. У ній я постарався зобразити деякі свої спостереження та подати їх у вигляді порад.

1. Дно поблизу дамби зазвичай монотонно знижується, але є дві характерні пологі ділянки: 1) де плити викладаються, а то й зовсім лежать горизонтально; 2) де за плитами починається грунт (мул або мушля). Найбільш перспективною є друга ділянка та брівка біля неї.
2. Зустрічаються водоймища, на яких глибина біля дамби зовсім незначна, більш глибокі ділянки розташовані десь далі. Помічено, що при глибині над плитами менш як півтора метра окунь зустрічається тут рідко.

3. Влітку та на початку осені поблизу дамб особливо яскраво виражені піки окуневої активності. Ранковий ранок і пізній вечір у 90% випадків бувають поза конкуренцією. Іноді має сенс приїхати на вечірнє клювання, переночувати, і на світанку знову приступити до лову. Часто, чим вище сонце, тим гірше клювання і дрібніша риба. Навіть восени так відбувається.

4. Дамби можна розділити на дві групи: ті, біля яких поверхня води вільна від рослинності, і греблі з видимою смугою водоростей. При лові перших напевно знадобляться далекі закидання. На зарослих дамбах окунь часто стоїть відразу за травою або в ній.

5. Найкращими приманками в багатьох ситуаціях є невеликі твістерки ( Micro Grub , Curly Grub, Bugsy), проте вони по-справжньому гарні лише по активній рибі. Куди більш універсальні і безпрограшні слаги (наприклад, Fish Tail , Fish Tail Shad, Fish Tail Ringer).

6. Окунь особливо небайдужий до імітацій ракоподібних, тому корисно хоча б пару разів за риболовлю випробувати силіконовий рак. Часто на раків або клює чудово, або не клює взагалі. У мене в особливій пошані Mosya , Rush Craw, Virtual Craw.

7. Трапляються ситуації, коли окунь масово піднімається навіть із глибини 4-5 метрів у середні та верхні шари. Зазвичай це відбувається влітку, але нерідко весь вересень така картина спостерігається. Окуня, що полює біля поверхні, нескладно визначити по розсипах малька, а якщо пощастить, то і по окуневому «бою». Однозначно у цій ситуації варто перевірити верхній обрій.

8. При лові в самій траві часто доводиться вибирати між варіантом монтажу з відкритим гачком та «незачіплянням». Я керуюся наступним: якщо клювання відбуваються на кожній проводці, але водорості не дають силіконці з відкритим гачком дістатися риби, ставлю «офсет», в інших ситуаціях (їх більше) намагаюся обходитися відкритим гачком.

9. У деяких ситуаціях дуже ефективним виявляється лов у «вікнах» між травою на надлегкі монтажі (грам і менше). Деякі рибалки з успіхом закидають навіть невагомі блешні (0,4-0,6 гр). Як приманка може послужити нарізка зі їстівні або мікросиліконки, що працюють навіть на таких мінімальних завантаженнях (Micro Grub).
10. Досить часто плити під водою мають стики, виїмки та навіть отвори. Згодом такі нерівності заростають шаром нитчатки, мушлі, і, як би, вирівнюються. Але варто потрапити в цей прихований отвір джигою, як вона туди провалюється. І ні спосіб «відстрілювання» приманки, ні зміна напрямку докладання сили, ні навіть гачки, що розгинаються, ситуацію зазвичай не рятують – доводиться обривати. Але часто вдається підібрати таке завантаження, що монтаж утримуватиметься на поверхні цієї рослинної «мембрани». Іноді це лише 1-2 гр, але часом і 4-5 гр.

11. При виведенні особливої волі підсіченому окуню не варто давати, хоча, звичайно, і бездумно обертати ручку котушки неправильно. Якщо окунь піддається виведенню, його однозначно варто підняти до поверхні, щоб уникнути контакту з травою. Правильно, щоб окунь із гачком у пащі рухався монотонно і без ривків, повністю перебуваючи у воді. Через прибережні водорості краще перетягувати рибу на «глісері».

12. Вирушаючи на дамбу, розумніше зібрати два комплекти снастей: один для лову на дальній відстані, другий - поблизу трави. Окуневий настрій дуже мінливий, тому навіть протягом десятка хвилин можуть змінитися і обрій, і місце полювання, і переваги хижака.

13. Однією з найбільш виправданих тактик є пошук та лов активного окуня. Краще починати облів перспективних місць дещо «обтяженими» монтажами, анімуючи їх дуже динамічно. Коли хижака буде знайдено, тоді й варто подумати про детальніші експерименти та плавну подачу.

14. Для багатьох пасивних моделей силікону дуже вдалою анімацією є чергування коротких і різких підривів (3-5 ривків) з тривалими паузами (2-4 с). Основне завдання – ударами джиги про дно залучити окуня, а подальшою паузою, коли силікон опускається на дно слідом за вантаж-головкою, спровокувати смугастого на клювання.

15. Яким би голодним не здавався окунь, а груба снасть (особливо незграбний повідець) на результаті лову обов'язково позначиться (будьте впевнені: негативно). Повідець розумно підібрати такого мінімального діаметра, який дозволяв би виконувати силові закидання даним монтажем і протягувати засічену рибу (наприклад, через траву) без особливих проблем. Зазвичай це флюорокарбон діаметром 0,12-0,16 мм та довжиною 60-80 см (я використовую Seaguare).

16. Напевно, ви зловите чимало окунів. Десятка найбільших цілком буде достатньо для відмінної домашньої вечері, решті варто подарувати свободу і шанс порадувати Вас ще раз клюванням!