Чергові вихідні ніяк не могли пройти без риболовлі, тому я навіть не став чинити опір цьому розкладу. Недільний день проведемо на воді. Половімо щучку та судака з човна неподалік Харкова – такі були наші наміри.
Виїхали ще затемно, щоб нічого не пропустити, якщо станеться ранкова роздача або короткочасний вихід. Утрьох сьогодні двома човнами. Особисто я, швидше за все, розраховував упіймати судака, а ось Сашко та Костя із самого початку викладали думки про щуку. Нехай станеться так, як станеться. Скоро все проясниться. Прогноз погоди виглядав дивним, і на різних Інтернет-ресурсах наводилася вкрай суперечлива інформація. Одне було зрозуміло, що дощу не обминути і вітру теж. Це ми подолаємо, а от як поведеться хижак у таких непростих погодних умовах, залишалося загадкою. З одного боку, дощова погода – гарний провісник клювання, але сильний вітер і вода з неба не надто дозволять реалізувати все своє вміння. Подивимося, що пересилить. Місцем «стартового якоря» став поворот затопленого русла, де було трохи глибше, ніж в окрузі, і проглядалася хоч якась брівка. До речі, дане водоймище не мало особливо багато аномалій дна, тому навіть перепадик в півметра виглядав незвичайно. У нас із Сашком спочатку нічого не сталося, а ось Костя досить скоро спокусив, просік і вміло завів у підсак далеко закилушного судака. Гарний старт.
Наскільки я бачив, спрацював Intech Slim Shad 4" в яскравому кольорі. Так розумію, після безуспішного полоскання більш традиційних забарвлень ("ультрафіолет" та ін.) товариш поставив колір-провокатор, і судак не витримав. Не стану гадати, що саме зіграло ключову роль, але незабаром Костя і друг. хороший доказ, що при вмілому підході все може вийти навіть у некльовий день.
Перші висновки не вимагали надзнань та супер статистики. Судак пасивний і змусити його з'їсти силіконом як непросто. Але дві риби впіймано, і це обнадіює. Костя пішов у бік вершини (там розташовувалися відомі йому судакові точки), а ми з Сашком узяли курс у протилежний бік на так звану «косу», що виступала дуже яскравою тут аномалією та періодично видавала рибу. А тим часом небо стало свинцевим, і незабаром розплакалося. З першими краплями зливи я закутався в дощовик і продовжив рибалити. Задоволення сумнівне взагалі. Не минуло й півгодини, як із двох десятків човнів на воді залишилося шість від сили. Швидко колеги спасували перед негодою! Тим краще навіть, бо місцями пресинг відчувався суттєвий. Втім, Клева все не було. У воді побували і Bait Breath TT Shad, і Intech Slim Shad, і Noike Ninja… Все це тут уже працювало, але саме Ninja приніс дуже важливе й довгоочікуване клювання, після якого мій Various Reborn 79M зігнувся в дугу і важко закивав до води. Клювання сталося на одній з перших сходинок після далекого закидання, так що твердо передбачити розмір риби я не міг. Головне - риба на гачку і цілком гідна. Спочатку вважав, що судак, але потім став помічати в ривках якусь знервованість і прагнення вийти на поверхню. Та це ж щука! Їй-Богу, до клювання і не думав про неї.
Зубаста вийшла вгору далеко від човна, і тільки зараз я згадав, що повідець мій судачий - всього 0,3 мм в діаметрі. Не особливих праць варто було розглянути і те, що принада знаходиться в самій шахті щучої пащі. А це означає, що флюрик по зубах уже давно їздить. Не дуже добрий знак… Послабив фрикціон, як то традиційно роблю, щоб зубаста не порвала, напевно, покромсану лісочку. Чи це взяло участь у моїй перемозі, чи так накреслено долею було, але щука після пари дуже потужних ривків і пірниць під човен все ж таки в підсаку опинилася. Під два кіло навскидку. Ось такий подарунок від дощу і зеленого Noike Ninja мені був посланий. До речі, ні я, ні Сашко в жодний момент дощової та вітряної погоди навіть у голову не пустили думки вийти на берег. Хоча вже за годину води в човен налило набагато вище за підошву кросівок. Щука атакувала з глибини 4 метри, де не таїлося ні коряжки, ні травинки. Це була коса, куди, мабуть, вийшла зубаста в момент свого обіду. А інакше це й не назвеш, бо вже за п'ять закидів ситуація повторилася. Таке ж плавне підкидання приманки над дном (скоріше навіть «м'яка сходинка»), такий же виразний «тюк» на одному з перших метрів проводки (на паузі). І є риба! Друга щука звивалася явно агресивніше, а все тому, що розміром перевершувала першу, та й спритно мала нормально. А повідець же я й не змінив. Як був у розрахунку на судака флюрик 0,3 мм, так і залишився. Intech Shock Leader хоч і є у мене абсолютно перевіреним варіантом, а все-таки проти щучих зубів діаметр 0,3 мм – не є адекватним захистом. Найчастіше прокочує, але якщо зрізає, то звинувачувати можна лише себе, що не поставив товстіший флюр. Останнім часом практикую діаметр 0,55. На мій погляд, раціональний компроміс між надійністю та маскуванням.
І з цією щукою розгорнулася досить цікава та інтригуюча дуель. Зубаста щосили намагалася зійти з гачка на «свічці» або ж зрізати тоненьку лісочку. А я не міг диктувати сили, бо флюрик стояв тонкий. Щучі спроби звільнитися від прив'язі виглядали дуже переконливо, але це не прокотило. Мій сьогоднішній напарник човном – Сашко, по УФЛ-овськи хвацько визначив зубасту в підсак. Явно в хижаці за два кілограми, і це вже зовсім інша розмова. Клювання трапилося приблизно в тому ж місці, де і перша – на косі. Все це могло означати, що щука вийшла пополювати, і ми маємо шанс. Звичайно, ми вкрай натхненно хлестали воду як Ніндзямі, що принесли дві щуки сьогодні, так і іншими приманками, які працювали у минулі виїзди. Сашко і блешні навіть куштував. Щука більше не відгукнулася. Шкода! У цей хвилюючий період (коли нещодавні клювання ще кров хвилювали, а нових не було) ми навіть про дощ забули зовсім, хоча той прогнав майже всіх з води. Короткий щучий клювання більше не мав продовження, судак лише нагадував себе рідкісними притисками, а тому ще трошки помокнувши, ми взяли курс «на берег». Далеко не все із задуманого вийшло, але й шкодувати про щось ми не станемо. Сьогоднішній недільний день вийшов таким, яким вийшов. Здорово, що він був рибальським!

Всім, друзі, благ та яскравих рибальських перемог!