Вже були заховані мої форелеві снасті разом із силіконовим підсаком та іншими причандалами для ареа на зиму, як раптово з'явився гарний привід їх знову розпакувати. «Кубок Вовкового озера» - традиційно найцікавіший турнір, який збирає найкращих найкращих шанувальників ареа-лову України наприкінці осені. Кілька років тому «FishingStock Team» святкувала перемогу на Вовковому, тому всі підстави були і нинішньому складу тепер уже «FishingStock Yarie» боротися за медалі. Разом із Костовим Костянтином вирішили взяти курс на перемогу. До речі, турнір проходив двійками, коли ти з напарником – єдине ціле та залік у вас спільний. Досить цікавий, як на мене, формат.
Перший тур нашими суперниками стали Fresh Lures (Меланич Паша та Доценко Володя), чому ми з Костею не дуже були раді. У хорошому значенні слова, бо, погодьтеся, мало хто хоче, наприклад, у попередніх раундах ЛЧ потрапити на ПСЖ чи Реал. Ух, жарка, загалом, вийшла заруба, в якій ми вели 3:0, потім програвали 7:5, але звели все до бойової нічиї 7:7 наприкінці. А потім вийшов супер видовищний поєдинок, в якому часу нудьгувати та навіть експериментувати реально не знайшлося. 26:17 ми здобули перемогу в тій сутичці, відчувши чимало впевненості.
У цьому надрибному батлі лише рідкісні проводки виявлялися без клювання, а мікроблесенки серії Pirica від Yarie ловили найкраще. Більше форелі стояло метрів за десять від берега в горизонті «метр від дна». Всі блешні, що легше 2 г, форель чомусь не дуже жалувала, а ось 2,2-2,7 г – стріляли в крапку. Традиційно починав із яскравих оранжево-червоних кольорів. Досить впевнене рівномірне ведення коливання в обов'язковому порядку зі збоями у грі кожен метр-півтора, на мою думку, виглядали найкращою технікою анімації. Часто подавав вудку від себе, щоб коливання мало не вертикально «сипалося» вниз. Форель це реально заводило.
Після 26-ти спійманих хвостів на двох трохи аж голова закружляла, але завдяки Бобошку Сергію та його напарнику ціле відро холодної води на нас виплеснулося в третьому турі. Програш 1:3. А побути ми були, як не дивно, на приманки Yarie. Ще до старту у Сергія я бачив чималу кількість воблерків та мікроколибалок від цього хоч і нового для України, але відомого у форельовому світі бренду. Вийшло, що на рибалку з Ярі не лише ми приїхали.
Четверта дуель проходила у кутовому секторі, де завжди найменше риби. На початку 2-ої десятихвилинки я таки спіймав одну форель і бути їй переможною, але за якихось 5 секунд до фінішу наші суперники рахунок взяли і зрівняли. Прикри 1:1. Перерва на користь не пішла, оскільки наступні три сутички ми програли. Не знаю, що саме і чому все пішло навперекій, але наші ранкові напрацювання здулися і лопнули, наче мильна бульбашка. Навіть міні кренки T-crank up, які суперникам приносили регулярні затримання, у наших руках не виглядали такою грізною зброєю. Зараз я вже розумію, що слід упертись у нижній обрій і там шукати своє щастя, а ми по наїті бороздили ранкові фішки. Лише у заключному турі, що для нас не вирішував нічого, ми стали подавати приманки на саме дно і взяли гору над сильними суперниками, не пустивши їх, як виявилося, у фінал. Хай простить мене Вітя Абдалов зі своїм напарником.
Ну, а потім була фінальна частина, за якою я спостерігав, на жаль, збоку. Неймовірно рибний фінал, у якому виграли Кармянков Андрій та Воротняк Володя. Всі бачили абсолютну і тотальну перевагу воблерів у формі пелетса над іншими приманками, був також запрошений смачний запечений порося. Велике спасибі за привітність господарів на чолі з Петром Головком, чітке суддівство під керівництвом Шевченка Олександра, чудову організацію від Бацули Валери та Безверхого Кирила. Усім суперникам окремий респект за боротьбу.
Було круто! Окремо хочу подякувати своєму напарнику – Костову Костянтину та компанії «FishingStock», яка стільки років з нами!