Досить швидко пройшов час весняного паводку, успішно відбувся нерест більшості хижих риб, а вода встановилася практично на своєму літньому рівні. Природа часто-густо налилася яскраво-зеленими фарбами пахощів і тепла. Майже завершився травень. Здається, зараз, нарешті, настала постійність, і можна приступати до неквапливого і вдумливого полювання на щуку, окуня і судака. Так ні – у підводному царстві намічено черговий перелом. І пов'язаний він із настанням літа.




Весна цього року рання, тож вже у травні риба та сама природа багато в чому почали демонструвати літні риси поведінки.
Щука, що віднерестилася і вже набрала форму, досить активна. Вода ще не особливо перегріта, кисневий режим відмінний, а водорості, хоч і служать вже цілком надійним місцем для щучої засідки, а все ж таки для рибалки не виглядають непереборною перешкодою. Віднерестившись на мілководдях, щука там залишається якийсь час. Якщо спінінгісту вдається застати зубасту в період полювання, цю пору ми називаємо «післянерестовим клюванням».

Основним місцем проживання щуки в цей період багато в чому залишаються затоки, а також їх межі з основним руслом. Однак, чим більше часу проходить з моменту активізації щучого клювання, тим більше хижачка тяжіє до ділянок з течією і особливо тим, де на дні буяє молода рослинність. Якщо говорити про річки, то найкращими я відзначив би ділянки з глибинами близько двох метрів, молодою рослинністю біля дна і помітною течією. Нині тут як джиг-лов, так і воблери дуже доречні. Цим варто скористатися, адже зовсім скоро килим водоростей помітно ускладнить завдання виманювання щуки зі свого лігва. Дуже перспективні для риболовлі неглибокі ділянки із затопленими кущами та іншими перешкодами, які приваблюють дрібницю. За дрібною рибою підтягується і щука. Кордон глибини і мілководій послужить найкращим місцем для лову.
Якщо говорити про водойми без течії, то варіантів щучого місцезнаходження помітно менше. Нереститься хижачка в ставках, озерах і водосховищах, звичайно, теж на мілководних ділянках, але після того, як по завершенню ікромету хижачка приходить до тями, одна частина щучого поголів'я (руслові щуки) йде на більш глибокі ділянки, і вже там карауліт свою видобуток, а друга займає порослих травою мілководдя. Принаймні так зовні здається картина.



Перехід із весни в літо, безумовно, залежить від погоди, але, як правило, цілком відповідає календарю. Тобто з другої половини травня перехідні процеси в щучій поведінці по-справжньому набирають сили. Зміни виявляються й у зміні щучих приманок-фаворитів. Якщо глобально дивитися на речі, то силікон, і зокрема джиг-лов, з настанням літа все більше втрачають позиції. Їхнє місце на арені займають воблери


(Насамперед, мінноу і кренки ), а так само блешні («Колибалки»).
Щоб вчасно відреагувати зміну ситуації, до змін як слід бути готовим, а й знати, коли вони почнуться. Закінчення весни за календарем – хоч і важливий показник, а все ж таки не єдиний, до того ж і не найнадійніший, якщо бути відвертим. Час щучого переходу може зрушитися на пару тижнів. Усвідомлюючи важливість ідентифікації змін ще до того, як вони відбудуться, я сформував наступний список передумов, які передують реальному переходу щуки з весни в літо і візуально помітні рибалкою.
1. Після досить чіткого періоду клювання активність щуки пішла на спад, і вже як тиждень хижачка дуже мляво реагує на наші приманки та хитрощі.
2. Підводна рослинність хоч і далека від свого літнього стану, але вже подекуди підходить до поверхні, стебла міцні та цілком розвинені.
3. Після весняного помутніння води прозорість її знову нагадує звичну для літа. На метровій глибині цілком можна розглянути все, що відбувається.
4. Уповільнилася течія, водоймище остаточно відійшло від весняної повені, рівень стабілізувався, береги підсохли, і по них тепер можна комфортно ходити без чобіт.
5. Досить важко відстежити, яких конкретно характерних ділянок дотримується щука. Її можна впіймати і на руслі, і в затоці, і біля берега. Простежується явна мінливість у місцях проживання. Наприклад, учора клювання було біля краю водоростей, а сьогодні – на брівках.
6. Біля берега скупчуються зграї досить великої уклейки, пліток і краснопірки. Температура води становить близько 20 градусів.
7. Біля зграй дрібниці або ж у якогось корчі видно невеликі примхи, що знаходяться в товщі води, але зовсім не реагують ні на живу здобич, ні тим більше на наші приманки.
8. Личинки бабок та хрущі повністю пішли з весняної арени. Безумовно, комахи в щучому раціоні харчування відіграють скромну, але опосередковано, через кормову рибу усе це накладає чималий відбиток.
9. Не вдається знайти локальні скупчення щук. З однієї точки важко заробити дві і більше клювання. Хижачка погано реагує на всякі тонкощі з проводками, і якщо клює, то зазвичай з перших закидів. Доловити рибу, що клюнула, але не засіклася, дуже складно.
10. Клювання щуки періодичний та короткочасний. Чітко простежуються ранкові та вечірні піки активності. І це суттєвий контраст на тлі досить тривалого та рівномірного клювання, який спостерігався ще недавно.
Зазначені спостереження особисто для мене є сигналом, коли слід залишати осторонь весняні принципи лову щуки та переходити на літні. Так, вже час думати про літню рибалку. Рекомендую не затримуватись. Щука не терпить, коли щукар «гальмує».
Усім позитиву та злих щучих атак!