Кубок ФРСХО. "Камплиця 2021". «FishingStock Team», як завжди, у строю. На Кампліці мені доводилося багато разів брати участь і майже без медалей я не повертався. Як би знову поповнити актив бляшечкою? Глобально турнір не виглядав напружено. Разом із Сизоном Олегом та Лазаренком Ромою вигравши Кубок України, принісши квоту за підсумками нинішнього сезону для ФРСХО і потрапивши автоматично на наступний сезон до Збірної Харківської області, начебто рейтинг, бали-шмали не тиснули, а все одно відчувався мандражик і бажання здорово виступити. Це добре! Хотілося, втім, дуже, щоб Саша Панежда, який не дуже серйозно поставився до відвідування турнірів, дістав таки потрібні бали і потрапив у топ-трійку чи топ-четвірку для участі в одній із Збірних ФРСХО у 2022-му році. Саня - старий і добрий друг, але я не піддаватимуся і пропускати його вперед. Неспортивність та піддавки – гріх! Коротше, звітую про свої старання на Кампліці.
Зона "В". У мене останній старт по жеребу, що в плані «збирання врожаю» зі свіжих окунців – чудовий розклад, адже мені хороших секторів точно не дістанеться. Але я зовсім не морочусь, оскільки маю намір якраз бігати по секторах, поки інші висітимуть біля своїх супер коряжок. Старт. Поїхали! Закид… Ще… Тихо. Щось не так. Немає клювань на свіжих місцях. Якщо вже Fish Tail не приносить клювання, значить, риба або в повному ступорі, або зовсім відсутня. Хто ж має бути в прибережній зоні? А тим часом народ періодично ловить. Ось Курдиш Влад уміло вивуджує з-під коряжки чергового смугастого, неподалік Діма Дорофєєв знайшов свою зграйку, Коля Пундєв ловить біля очерету... Я ж бігаю і безглуздю. П'ятий сектор уже, і нуль клювань… Але, окуни?
Тільки в 6-му секторі знаходжу свою пару смугастих, які відразу з'їдають Фіштейла і опиняються у підсаку. Великі, по 40 гр, відлягло трохи. Добираю ще дві до кінця години, і все не так вже смертельно виглядає. Мої 160 г проти 100-300 г у більшості не так і погано. А ось друга година вдалася цілком. Я впіймав 10 смугастих, тоді як більшість задовольнялися парою-трійкою хвостиків. Нехай крихітні вони, але мені вдається їх ловити. Ось я виліз із «задесятки», і вже борюся за топ-трійку. Дотиснути б! Тільки о 3-й годині заробляю єдине клювання бонусного окуняри, який відвалюється в 5 см від обруча. Сволота! Мої 280 г - лише 8-й результат. Напарники-фішингстоківці – Юра Мироненка зону виграє, а Панежда Саша п'ятий. Усі бл. Серед команд у нашої «FishingStock Team» поки що один із найкращих результатів.
Другий тур мені до зони «С». Вона найбільше лайтова, але судачата в 200-300 г не виглядають недосяжними для окунятників, так що не поспішаю робити ставку на сумнівний дальняк. Для команди лов окуня однозначно пріоритетніший. Для цього маю дві вудки. Одна Yamaga Blanks 65Ti, яка дозволить і грамом працювати поблизу, і поставити 2-3 г, щоб закинути подалі. А ось для надделікатного прибережного полювання - Crazy Fish Nano One, який має тоненьку вклеєчку, а значить - дозволить фактично рукою подавати вибагливим смугастим частування прямо під ніс. На обох ціпках шнури Tournament #0.175 Micro Style. Поїхали.
Не їде, млинець, нічого! Не клює, хоч ти трісну. За годину нуль контактів. Так, Кампліца й не обіцяла бути рибною, але ганятися за реально випадковими запеклими, думаю, нікому не на радість, мені – особливо. Спіймали там-сям, десь не зловили… Безсистемно та безідейно. Другу годину продовжую посилено упиратися (бракувало ще нуля прикотити), і ловлю, нарешті, окуня. Він клюнув на п'ятій проводці досить жадібно, ніби щойно виліз із нори і вперше побачив мою приманку, хоча я щойно її тут провів. Гаразд, попався, і на тому спасибі.
А після я вирішив полайтувати, оскільки будь-який бонус одразу виводив до топ-п'ятірки, куди мені дуже потрібно було. Але на лайт нуль відповідей. Набрався сил, здолавши під кінець ще одного випадкового смугастого, і став 15-м у зоні. Юра теж зірок з неба не знімав, а ось Сашко - молодець, приніс 2-ку, утримавши команду вгорі. Перед заключним туром ми треті, але десять команд мають чудові шанси потрапити в призи. Командою вирішуємо не розмінюватися на лайт, оскільки він ще лотерейніший, ніж «дрікання» окунців.
Зона "А". Мороз, іній, туман. Гарно. І щось навіть клювання. Ось і мені один смугастик влетів. Стояв за півметра від берега і цапнув приманку фактично у виска. Хоч не нуль. Ось судачару завалило більше кіла, ще кілька лайтових риб бачу в протоколі, хтось знайшов свою зграйку поблизу і відзначився. А хтось і нічого не впіймав поки що. Усі трудяться, бігають, випускають пару на морозному повітрі. Можливо, через свій слабкий виступ я втратив об'єктивність і мені здалося, що риба поводилася мало прогнозовано, а насправді просто я не зумів розгадати тонку вдачу підводних жителів? Все можливе. Думаю, правильно запитати у братів Кульмухаметових та Курдиша Влада, які взяли золото командою, у переможця лички – Гомона Діми та його напарників, у команди «Флагман» - срібних призерів.
Загалом, до кінця туру заробив я ще дві клювання – одну реалізував, а другу – змастив. Баста. Облом. Підійшовши у ва-банк, Мироненко Юра лайтову рибу не спіймав і пролетів, а ось Сашко половив впевнено і претендував за підсумком на особу, але зовсім небагато йому до призів не вистачило. Шкода! Настрій фігня, хреновий виступ, водойма зовсім не порадував, АЛЕ душевність, компанія, організація, спонсори та призи були в повному порядку. Вікенд точно не дарма прожить! Кубок відбувся, вважаю, з повним успіхом!
Ще раз висловлюю респект головному натхненнику свята – Бабунову Андрію, головному судді – Сиротенку Сергію, всім учасникам та особливо тим, хто допоміг Кубок ФРСХО зробити красиво! Особливий респект моїм друзям-напарникам – Панеді Саші та Мироненко Юрі, а також усім, хто був з нами та підтримував нашу команду у цей вікенд! Окрема та щира подяка нашому спонсору – компанії FishingStock, яка незалежно від погоди, пори року, локдаунів та решти підтримує рибальський спорт та є одним із ключових законодавців рибальської моди.