Спінінгові змагання на Печенізькій греблі завжди проходили рибно та яскраво. Хіба що до третього туру втомлена риба включала ігнор, але це виглядало звичною платою за клювання напередодні. Цього разу все трапилося інакше. Чи не гробова тиша в клюві (замість очікуваного ранкового виходу) запанували на греблі одразу у всіх трьох зонах. Буде важко і малорибно... Не рідкісна штука для змагань, до речі.
Тільки зараз задумався: адже «FishingStock Team» – найстаріша з усіх спінінгових команд, що нині грають в Україні. Та й титулів назбирала найбільше. Не за горами й десятирічний ювілей. Ех, стільки років пролетіло! На сьогоднішньому турнірі відверто ми не головні фаворити (цього сезону в черговий раз оновився склад), але й розслабитися нікому не дамо. Будьте, певні, колеги-суперники! Займаючи першу позицію після двох турів, для підсумкового золота нам залишалося тільки не принести «бублик», але про це далі. Як і більшість, стартував я з ближньої дистанції, тільки швидко усвідомив, що не буде тут щастя. Окунь у траві мовчав. Взявся лайтувати, і незабаром заробив перший тук, а потім і смугастого дістав. Виручив Noike Ninja у «маслі» на двійнику Vanfook з вольфрамовим «вушастиком» Intech 10 р. У подальшому всі три тури дана комбінація виявиться ключовою і майже «золотою». Так до кінця туру я й упирався у лайт. 7-й з 33-х у зоні. Грибачов Андрій, молодчака, зміг о третій годині здобути такий потрібний хвіст (у цій зоні більше половини рибу не спіймали) і теж впевнено розмістився у десятці. Сашко Панежда до десятки не дотягнув, хоч ловив упевнено. Навіть цього виявилося достатньо, щоб ми разом із «Фанатиком» із Дніпра розділили перший рядок з однаковою сумою місць.
Другий вечірній тур я вже був у «зоні смерті», і коли за перші 20 хвилин не побачив риби ні в кого, сильно стурбувався за свій результат. Але потім відлягло - відразу кілька конкурентів витягли окунів, а потім і мені попався на того ж Ninja важкий смугастий. О другій годині продовжили все нудьгувати. А о третій годині стався таки вихід (єдиний за весь турнір), який перевернув усе з ніг на голову. І якщо до цієї години я був десь п'ятим-шостим, то за підсумком злетів на 18 позицію. Втім звинувачувати нема кого – винен сам, бо не реалізував вірних шість клювань. Аналогічна ситуація і з Панеждою Санею сталася. Добре йдучи безкльвом, коли включили клювання, напарник виявився також 18-м. А ось Андрій, навпаки, активність хижака реалізував максимум. Андрій не тільки під кінець уникнув «бублика», а й зумів замкнути «десятку» зону. Ага, після другого туру посипалися голови та в інших. Тяжкі нулі підкосили багатьох. Вивішують результати – наша FishingStock Team на чистому першому місці! Залишилось на фініші тепер лише не спасувати. На третій тур мудрувати не став – зробив ставку на лайт та дальню дистанцію. Друзі також не ризикували нововведеннями. Та сама Yamaga Blanks 83Tz, якої не бачу в лайтовій єпархії конкурентів, шнурок YGK Upgrade PE #0.3 і флюорокарбоновий повідець Intech Chock Leader 0,16мм. Далеко шльопалися у воду мої Ніндзі і періодично таки передавали відгук з боку підводних приверед. При тому жахливому клюванні два судачки і окуня колупнути зумів. Це потягнуло на шосте місце у зоні. У «С» Андрій свою рибу впіймав, а от у «А» Сашко, як і більшість інших (мертвуча зона «А», не бачити б тебе), залишився ні з чим, хоча мав шанс («золотий» смугастий зійшов біля берега). Коли немає риби і сподіватися доводиться на випадок, будь-який розклад будь готовий.
На жаль, ми не золото приміряли, а вітали призерів. Вже як є! Дякуємо Саші Панежді та Андрію Грибачову, всім величезна подяка за яскравий турнір та справжнє суперництво!
Окремо висловлюю величезну подяку нашому постійному спонсору – компанії «FishingStock» за найкращі снасті, повне фінансування, чудові приманки Bait Breath, Intech, Noike, Megabite, відмінні спінінги Yamaga Blanks, шнури Intech та YGK, флюорокарб