Блоги Fishingstock

Звіти про рибалку 24 січня 2015

Хотомлянська плотва

Давно відомо, що поганий день на риболовлі набагато кращий за хороший на роботі. Приблизно з такими думками я вирішив у середу поїхати на Печенізьке водосховище в район Хотомлі, щоб повправлятися в лові плотви, а якщо та не клюватиме, в лові окуня. Виявивши силу волі і не зламавшись перед докорами домашніх, мовляв, лише позавчора повернувся із триденних змагань і знову кудись намилився, я з вечора виніс ящик, рюкзак та бур до вхідних дверей квартири. Готовий.

Знайшовся і ще один «нероба» (звичайно, тільки на думку тих, хто не розуміється на рибалці, а так само важливість даного процесу в житті людства). Моїм напарником став давно відомий спінінгіст і, гадаю, незабаром не менш відомий блешник - Білан Артур. Їдемо.

Вийшли на лід ще в сутінках і попрямували подалі від натовпу, де на самоті можна буде спокійно поміряти глибину, розкинути широкі бази і взагалі почуватися комфортно і невимушено. Місцем лову вибрали одну з сходинок русла, де глибина мінялася з п'яти на чотири метри. Артур з одного боку, я – з іншого, почали бурити та годувати.

Свої стартові лунки я виконав у вигляді дороги – 7 лунок з кроком 7 метрів. Такий собі випадковий 7х7 вийшов. Потім, правда, додав кілька лунок безпосередньо на брівці. У кожну лунку по три невеликі годівниці з сипучкою і одну з мотилем, плюс трохи підгодовування зверху. Течії начебто ні – нехай опускається потихеньку.

Перевіривши поспіхом загодовані лунки, спіймав у трьох із них лише кілька окунів. Смугасті виявилися не найдрібнішими (близько 100 гр), але це тішило не особливо. Адже на плотву налаштовувалися. Ще один прохід – результат той самий. Трохи засмучений йду до берега, де маю намір вже розважитися з окунями. Ті відразу відповідають, але після десятка смугастих в 60-80 гр, спійманих з метрової глибини, мій азарт швидко випаровується. Повертаюся назад.

У Артура в активі вже штук п'ять пліток.

Ага… Невже цілу годину знадобилася плотва, щоб зайти на корм? Перевіряю свою 7х7, і з першої ж лунки дістаю дві непогані плотви, а потім і два окуня долонь. Переходжу далі, і там на мене знову чекає плотва.

Клювання не впевнені, і часом лише з третього-четвертого проведення кивок здригається або розпрямляється. Є! Справи, звичайно, з мертвої точки зрушили, але поки що зовсім без фанатизму – лише одна-дві прошені плотви з лунки, і все.

Спочатку я геройствував із ліскою 0,08 мм, але потім зрозумів: 0,07 мм – це стеля, а краще 0,065 мм. Блешня – «киселівка» 2,65 мм у діаметрі, тільки українського виробництва. Наша блешня, як на мене, навіть краща. Якоїсь миті у клюві утворилася пауза, і я вирішив догодувати. Частину лунок догодував "годівницею в дно", на деяких відкривав годівницю в півводи, а пару лунок - сипав зверху. Знову використав сипучку та мотиля. Годував трьома різними сумішами і сухарем, але за підсумком більш виграшного підгодовування так і не зміг визначити, тому щодо цього не говоритиму. А ось із горизонтом відкривання годівниці вийшло дуже цікаво.

Там, де я тріснув годівницею (мідною та важкою) у ґрунт, більше не ловилося. Де відкривав у півводи – плотва траплялася періодично. І лише лунки, загодовані зверху рукою, давали стабільний результат. На одну таку лунку підійшов навіть пестощ.

До цього часу найближчі сусіди, що розташувалися за сотню метрів від нас, вже змотували вудки, нарікаючи на горезвісний «тиск».

Ну, а у нас із Артуром після догодовування рибка «заворушилася». Знову ж таки, все відбувалося без «кулеметів» і трофеїв.

Рибалили не до самого вечора, але емоцій і так вистачило. День однозначно буде записаний у позитив. За підсумком мій улов навіть не дотяг до норми в 5 кг (близько 4 кг), що в пору вважати нікчемним результатом, але я все одно задоволений.

Екватор робочого тижня виявився просто чудовим. Дивишся, скоро вихідні, а це майже законний час для риболовлі. Взагалі-то, добре рибалку по середах ввести на постійній основі. А робота… Вона ж має властивість чекати, а якщо хтось і зробить її замість тебе, то тому й бути, значить – доля.