З такою назвою команди мені ще жодного разу не доводилося виступати, а з іншого боку - все до болю було звичним - "FishingStock" тільки з приставкою "Yarie", разом - "FishingStock Yarie". Ловимо форель. Відчувалась навіть подвійна гордість, адже додатково іменитий японський бренд «Yarie» красувався на моїй формі. А це був Кубок України з ареа-лову, що проходив на Вовковому озері.
Навіть з урахуванням того, що моїм напарником був Костов Костянтин – один із найдосвідченіших форелятників України, наша двійка точно фаворитом на цьому турнірі не значилася. Хоча б з тієї простої причини, що ловили ми обидва востаннє форель навесні. Взагалі, лов форелі у ставках – дуже яскравий, динамічний, видовищний та перспективний вид рибальського спорту, він в Україні цілком розвинений та набирає обертів. Тільки щоб по-справжньому перебувати в обоймі топ-спортсменів і заходити на п'єдестал, фореллю потрібно займатися глибоко і серйозно. Так, далеко, мало водойм, дорого і т.д. Але ж кому зараз легко? При цьому на Чемпіонаті України, що проходив у травні, навіть з моїм скромним «фореле-годинником» я зайняв 7-й рядок у загальному списку форелятників і мав за підсумками ЧУ і КУ чудові шанси увійти в топ-п'ять, і незабаром у складі Збірної України поїхати на Чемпіонат Світу до Італії. Мотивація зашкалювала.
За правилами КУ ловити можна лише на «хардбейтс», тобто за фактом лише на коливалки чи воблерки. Незважаючи на те, що силікон мені набагато зрозуміліше і ближче, саме коливаннями на весняному ЧУ я і дістався в першому турі до фіналу, а в другому - лише трохи туди не дотягнув. Так що я не сумував. Хотілося й зараз виступити не гірше.
Напередодні першого дня змагань настрій був просто неймовірним, чого зі мною, до речі, давно не траплялося. Форель снилася, по злому клювала, успішно підсікалася, заводилася в підсак, правильно відпускалася і в картках постійно додавалися перемоги. Ух! Навіть не знав, до добра чи до облому. Я вже бачив себе, як мінімум, на п'єдесталі КУ, а, як максимум, - в Італії на ЧС з Кубком. Але сни ще слід було вдягнути в реальність. Готувався до форелі, хоча на обласний Кубок КОФРС не зміг потрапити через відбори зі «стрітфішингу». Перемотав шнури, розширив колекцію форелевих Ямаг, а за тиждень до КУ поповнив свої запаси «хардбейтсів» класними колебалочками та кренками від Yarie, і, здавалося, мало що могло мене тепер зупинити. І навіть жереб був на моїй стороні – як мінімум у першому турі.
Старту в кутку один у секторі, а моїм суперником є Володя Череднюк, який бореться паралельно із Костовим К. по сусідству. Форель навпроти мене стрибає, пустує, вона вся моя. Старт. Рибка починає клювати. Не так щоб атакує все поспіль, але клювання через проводку трапляються, і затримання не змушують на себе чекати. Ловимо все приблизно в однаковому темпі. Оскільки мій суперник стоїть через сектор, мені складно його контролювати, а суддя упіймання не фіксує, а лише стежить за дотриманням правил. Ловив непогано і трохи розслабився. Якоїсь миті здалося, що я лідирую і перемогу цю здобуду. За хвилину до фінішу, як я вважав, в одну рибу вів, але її Володя упіймав перед гудком. Прикро, що лише нічия 6:6, а за фактом це вийшов програш 6:7. Сказати, що засмутився я нічого не сказати. Другий тур, здається, я теж програв із мінімальним рахунком, а третій отримав 0:2 від Литецького Вадима, який обидві свої риби впіймав на блешні Ярі. Такі у мене в ящику лежали, але я їх так і не поставив. Так! Ось кому слід було одягати майку Yarie.
Справа не просто пахла гасом, вона смерділа дохлою рибою, що давно розкладалася на сонці. Мало того, що я не набирав бали, але ще й мій напарник виступав не краще за мене. Наступні два батла я завершив внічию (рибний і не рибний), що все одно не тішило, адже у фінал першого дня точно не потрапляв. І коли я в душі чекав вже перших трьох балів за перемогу, жереб мене звів з Іллінським Дмитром, який на той час йшов з усіма перемогами, а незабаром виграє перший день, а завтра – золото в личку та команді. Але ти ще не програв, коли вирішив боротися.
Дивлюся, що у Діми всі 5 вуд маленькими кренками заряджені. І козі зрозуміло, що він своїх суперників виносив саме цими принадами. Крінки я люблю по форелі, тим більше у мене з'явилися з недавніх пір Yarie T CrankUp, так що я не відчував приреченості, хоч і не мав дуже дрібних кренків, що стояли на застібках опонента. На одних з перших моїх змаганнях, коли ще був дозволений силікон, Діма мене обіграв 5:2, і я дуже не хотів розгрому повторно.
Починаємо. У Діми скоро посадка риби, гнеться вудка, дзижчить фрикціон... «Ну, почалося», - гадаю. Та ні, слава Богу, сход. Потім хвилин п'ять нічого, і я ловлю першу рибу. T CrankUp на супер повільній проводці зацікавив все-таки форель, що вже втомилася. Такий надв'ялий темп я у Діми, до речі, і я підгледів. А коли ми помінялися напівсекторами, я здобув другий хвіст. Було у нас по парі ще клювань та сходів, але на табло горді для мене 2:0 за підсумками. Іллінського це не зломило, і він легко розправився з рештою своїх суперників. Отже, перший день про..ан для нашої команди, але є ще завтра. Перев'язуємось, готуємось!
Вже зрозуміло, що клювання варто було чекати біля поверхні, де і нишпорилася активна форель, решта, що не планувала їсти, розташовувалася нижче або десь ще, нічим не цікавлячись. І знову під час активної фази клювання у перших турах другого дня я програв три поєдинки, і лише четвертий виграв. Розумію, що треба зібратись і хоч якось витягати команду з болота. З Костянтином ми дуже синхронно або вигравали, або летіли. Чи вдасться нам фінішний ривок? Вдався! Останні 4 тури я точно можу занести собі в актив, у яких дві зустрічі виграв, а дві завершив внічию. Останній батл взяв із рахунком 5:2. Чергував лов кренками Yarie T CrankUp і маленькими блешками Pirica. Все виходило. Чого я раніше на них не зробив ставку? Незважаючи на те, що наша «FishingStock Yarie» пролетіла повз призи, а я повз ЧС в Італії, багато позитиву та досвіду отримав. Сподіваюся, вже на наступному турнірі мої сни виявляться віщими і я підніму у своїх руках форель кубок.
Щиро дякую організаторам в особі Безверхого Кирила та Лепеєва Антона, суддівському колективу на чолі з Шевченком Олександром, адміністрації озера Вовкові – Головку Петру, а також всім учасникам за боротьбу. Було круто! Окремо хочу подякувати своєму напарнику – Костову Костянтину та компанії «FishingStock», яка стільки років з нами!