Щільний графік змагання для мене не є чимось незвичайним, але тільки не по форелі. З цією дивовижною рибою в рамках ареа-лову для мене поки що кожен крок – нове відкриття. Черговий турнір відбувся на оз. Вовкові, що поблизу с. Баришівка Київської обл. До хорошого, як відомо, звикаєш швидко. Ось і я після десятиденної перерви встиг скучити за Вовковим. З огляду на думку багатьох маститих форелятників, та приплюсувавши своє скромне бачення, назву Вовкові найкращим полігіном для area-лову. Ну, а турнір, який пройшов у вихідні, – «Azura Trout Cup 2017» – поки що найкращим у моїй форелевій кар'єрі. Молодці організатори, спонсори, адміністрація, судді, які зробили цю подію грандіозною. Жадан Олександр, Головко Петро, Савенок Олексій, Тупіцин Ян – окремі Вам слова подяки та поваги. Було Круто.

Освітлення змагання очікувано вийшло на висоті. І ТБ, та інші варіації ЗМІ оперативно працювали над якісним малюнком того, що відбувається. Навіть онлайн-трансляцію організували, яка завдяки таланту та розумінню рибальської справи М'ясниковим Олегом та Мітюрич Романом вийшла чудовою. Кількість переглядів тому яскраве підтвердження. Ну, а я візьмуся описати подію літерами та фото. Нехай і застарілий, а все ж таки поки що спосіб викладу інформації. Думка особиста, на офіційний статус не претендує.
Турнір «Azura Trout Cup 2017» проходив у два тури і вимагав для попадання до топ-вісімки стабільно високого результату в обидва дні. Упевнений, кожному з 72-ох учасників мріяло опинитися в заповітній «вісімці». Форель – дама вкрай примхлива, а рибальський фарт – набагато менш передбачуваний. Тож шанси є навіть у форелятників-початківців.

Напередодні турніру водоймище було закрито для лову. «День тиші» мав заспокоїти свіжо занедбану форель, давши їй освоїтися та нагуляти апетит. Зважаючи на все, рішення виявилося виправданим. Ще до старту благородна риба крутилася біля поверхні, налаштовуючи учасників на активну ловлю. І він був таким спочатку. Яскраве відкриття, жеребкування та команда головного судді «займати позиції». Судді за спинами, але основний контроль таки здійснюють суперники один одного, розписуючись за підсумком у картках. Мої 14 дуелів показали працездатність цієї схеми суддівства. Жодної суперечності з опонентами (їм окремі слова поваги) у мене не виникло. Проте в інших спірні ситуації мали місце, тож подібна новація явно далека від досконалості.

Спершу ловив коливань. Виходило. Більшість учасників почала з рожево-лимонних забарвлень, і небезпідставно. Я почав з лимонної Antem Dohna 3гр, а потім поставив таку саму, але рожеву. Лимонно-рожевий Dohna у мене просто нема. Не відразу, але форель озвалася. Коли я впіймав першу рибу на коливалку, суперник мав уже дві. На думку забредали крамольні думки – спробувати щастя із силіконом. Спробував – не вийшло. І коли я «летів» 1:3, зрозумів, що мікроколебалки є актуальнішими. Вів блешні біля поверхні з частими збоями у грі. Впіймавши чотири хвоста, зустріч виграв 5:3. Чотири риби зазіхнули на Dohna і п'ята – на Pal (якраз рожево-лимонний). Перші три очки у скарбничці.

Другий мій старт біля краю греблі, де форель активністю не відзначалася навіть на старті. Два тижні тому я тут в обох випадках клопотав нульові нічиї, так що оптимізму не відчував і нині. Стартував з коливань і навіть упіймав швидко на Dohna форель, але розвинути успіх не вийшло. Плямиста героїня наших досліджень традиційно не відрізнялася стабільністю і бродила, здається, у всіх горизонтах. При глибині 4 метри варіантів було чимало, а ось часу – в обріз. Довгий час рахунок тримався 1:1. Треба було щось міняти. Згадалася дуель із Жаданом Олександром, коли ми, залишившись ще на день після «Відкриття Вовкового», ловили насолоду, але в режимі змагання. Для мене це була дуже потрібна наука. Саме в цьому секторі тоді спрацювала повільна подача легкого силікону на день. А спробую я розіграти і сьогодні цю партію. І вийшло! Якщо не помиляюся, Bait Breath Needle (або це була все-таки Pupa Fish Up) принесли переможну рибу. Сталося це, коли суддя оголосив останню хвилину. Легке клювання, швидке виведення та 2:1. Драматичне протистояння і друга моя перемога.

Переходжу до наступного сектора, в якому стоїть саме Жадан А. У душі сподіваюся, що Олександр просто не встиг перейти і в мене в суперниках буде хтось інший. На жаль, він ґрунтовно розташовується для майбутньої дуелі. Ех, радий зустрічі з найсильнішим форелятом, але зовсім не радий, що окуляри доведеться відбирати саме у нього.

Старт. Олександр чесно попередив, що ловитиме на те, чого в мене точно немає. Воно й не дивно, у своїй шухляді Жадан міг знайти купу приманок, яких я й у руках не тримав. Наші скрині не порівняти. Якась синя ребриста штука (на Танту схожа) йому приносить першу рибу. Дива не сталося, Олександр уміло завів форель у підсак. На Пупу я рахунок скоро зрівняв, але паритет тривав недовго - Жадан вирвався вперед. Форель він упіймав цього разу зовсім близько до берега, довго перед цим «умовляючи». Думаю, десь перед брівкою клюнуло. Ага! Давно не вважаю соромним у мудрих людей почерпнути дрібку мудрості. Особливо на форелевому турнірі, де риба змінює свої переваги, мабуть, сама не встигаючи зрозуміти причину власного рішення.

Опускаю легку силіконку на дно, даю паузу за кілька секунд + серія окуневих «піддрочок»… Тук! Є форель, а потім і друга. І вже перевага на моїй стороні. Нічого! П'ять-шість неодружених закидів, і головний суддя в мікрофон оголошує, що залишається хвилина. Невже третя перемога? Так, звичайно. У Жадана секунд за тридцять до фінішу клювання на березі. Це ще зовсім не привід йому тріумфувати, але Олександр бездоганний у форсованому виведенні і піднімає підсак з рибою секунд за десять до сигналу. Визнаю, заслужено! Дуже красива та яскрава партія з великим форелятом. Півтора очки – і я зовсім не засмучений.

Четверта зустріч перед перервою із Вікторією Зарицькою…
Закінчення слідує…
Фото автора та Жадана Олександра