У моїй, найбагатшій на пупки та приямки зоні E, більшість зі старту почали шукати мілководдя. Навіть сама брівка мало кого цікавила. Так, в одних лунках ловилася дрібниця по 5-7 гр, а в інших поряд – 15-30 гр і зрідка бонуси на 100-200 гр. Де стояв крупняк, заздалегідь вгадати не виходило. Стартував я не зовсім вдало. Зробив чотири бази, три з яких потрапили на річище. Останні довелося одразу викреслювати зі свого розгляду. Спіймавши кілька риб зі своєї єдиної мілководної серії, я змушений був розбуритися по новій. На це минув час, але інших варіантів я не бачив. Перший прохід по знову розбуреним лункам став давати рибу. Там же, де глибина виявилася мінімальною (1 метр), я потрапив на «кулемет» із зовсім крихітних окуньків, які, втім, через якийсь час все ж таки закінчилися і більше не підходили. На щастя, проблем із результативністю підсічок навіть цієї дрібниці сьогодні я практично не мав. Із цим, до речі, мені допоміг Сизон Олег, продемонструвавши ще на тренуванні ефективність кормового мотиля. Дрібний метелик ледь одягався на тоненький гачок мініатюрної блешні (2-2,15 мм), але окуня цікавив анітрохи не гірше за більшу личинку. Власне, на метровій глибині проблем із опусканням легкої блешні майже не було. Взагалі, майже весь лов відбувався буквально на витягнутій руці. Намагався максимально швидко збирати «смугастий урожай».

В останню годину туру я, як і більшість моїх колег, сконцентрувався на ділянці льоду, де окунь ловився більш-менш пристойного розміру. На тих лунках, що розташовувалися біля краю зони (означали, мали доступ до свіжої риби), вдавалося постійно ловити. Обходячи базу з інтервалом в 3-4 хвилини, виходило діставати майже з кожної лунки одну-дві рибки. З бонусами не склалося (не клювали у мене), хоча велика рибка у колег проскакувала.

За підсумками туру мої старання вилилися в 4-е місце. Зону без варіантів виграв Зайко Олексій із команди «Аква-Шторм». Блін, щоразу стартуючи з Олексієм, думаю: «ну цього разу... Ан-ні, цього разу такий самий, як і попередній. Таке враження, щоб не відбувалося на льоду і під ним, пакет Зайка все одно буде важчим за решту.

В інших зонах свої перемоги здобули Костеняк Ярослав, Свірик Микола, Дмитро Корзенков та Стадниченко Віталій.

Тенденція з клювання була подібна до вчорашньої. Найближча до мосту зона «А» з максимальною течією виявилася найменш рибною (я це добре відчув, оскільки зараз ловив там). А ось мілководні зони стабільно давали окуня і навіть, на диво, плітку. Як і раніше, використовувалися дуже тонкі волосіні і легкі блешні. В особливо складних умовах взагалі доводилося максимально витончуватися. У багатьох стояли 0,047 мм волосіні. Я ловив спочатку на 0,058 мм і блешню 2,15 мм, але потім перейшов на 0,052 мм і блешню 1,8 мм.

Кожне клювання в зоні «А» давалося насилу. І що більше наближався фініш, то сумніше ставало з рибою. Практично ніхто вже не сумнівався, що в «А» кілограмову позначку ніхто не переступить. Більше того, в результаті половина не зловила і 300 грн. Як і вчора, ніяк не проявила себе сипка підгодовування. Які б смакоти не кидалися в лунки, мотиль був набагато цікавішим. Остання година взагалі могла перетворитися на тотальне безкльов'я, якби не плотва, що зайшла на русло під саму завісу. Нехай це було лише 10-15 хвилин клювання, але деяким цей час дозволило суттєво поправити своє становище. Не потрапивши на початок роздачі, я встиг вихопити лише єдину плітку. Це потягло на п'яте місце. Краще б цієї плотви в зоні не було. Я програв лише 1 гр 4-му місцю і 19 гр 3-му. Втім, мова про медалі не йшла ні в особі, ні в команді, тож сподіватися на долю не було абсолютно ніякого сенсу.

Що ж до командної турнірної боротьби, то наша Харківська збірна у другий день виступила набагато краще за вчорашній (Нестерцов Макс (4-ий) та Панежда Саня (5-ий) виявили не лише майстерність, а й характер), проте не настільки, щоб претендувати командою на п'єдестал. Доля золота зважилася буквально відразу і ще раніше, ніж завершилося зважування. Дніпропетровська «Аква-Шторм» показала просто феєричний результат – чотири перші місця та одне друге. Вважаю, це є рекорд усіх першостей країни. А ось за друге та третє місця йшла справжня битва.