Блоги Fishingstock

Звіти про рибалку 19 серпня 2013

Фінал відборів на човновий Чемпіонат Світу "Ірландія 2013"

Фінішував другий етап відборів до збірної України для участі в ЧС «Ірландія 2013». Тепер цілком очевидно (і це було озвучено практично всіма учасниками), що ці відбори були найнапруженішими за всю історію човнових турнірів.
Безперечно, заслуга в тому, насамперед, учасників. Щиро захоплююсь майстерністю, талантом, стійкістю, спортивним характером та цілеспрямованістю своїх суперників.
Петраш Юрій та Литовець Андрій (м. Дніпропетровськ).
Бліскун Сергій та Колісниченко Максим (м. Київ).
Коноваленко Олег та Зелінський Юрій (м. Херсон).
Іщенко Сергій та Волинець Ігор (Київська обл.).
Демидко Олег та Красовський Андрій (м. Ялта).
Гіріч Павло та Макогон Євген (м. Запоріжжя).
Мельник Андрій та Корзенков Дмитро (м. Київ).
Орлов Юрій та Швабій Костянтин (Київська обл.).
Боцман Ігор та Семик Олександр (м. Херсон).

Моя глибока повага!

Звісно, всьому цьому посприяла і найвища організація турніру, де Коноваленко Олегу та Зелинському Юрію вкотре не було рівних. Як і завжди, професійне, справедливе і вкрай суворе суддівство цілої бригади суддів зробило і свій чималий внесок у успіх відборів. Дякую всім їм і особливо головному судді – Трісєїну Олександру!

Ну, і кілька слів про перипетії турніру!
Місцем проведення другого етапу було обрано дві річки дельти Дніпра – Серединка та Солониха. Спочатку вони не були такими примітними, як, скажімо, багато інших річок та їхніх ділянок низовин Дніпра, тому навіть місцеві екіпажі заздалегідь знанням точок та наявністю особливих напрацювань тут похвалитися не могли. Нашій двійці (Поляков В., Лисиця О., м. Харків) треба було взагалі починати все практично з чистого аркуша. Був тренувальний виїзд за два тижні до відборів та два дні офіційних тренувань. Весь час використовували по максимуму, вивчаючи одночасно точки, рельєф дна, переваги місцевої щуки та інше.

Підсумки тренувань практично всіх команд (якщо судити з розмов учасників) особливої надії на активне клювання не давали, проте перший тур другого етапу показав протилежне. Наприклад, найкращі три двійки за підсумком туру зловили 16 залікових щук (Мельник А., Корзенков Д.), 14 (Гіріч П., Макогон Є.), 12 (Коноваленко О., Зелінський Ю.). Улови інших учасників обчислювалися від 1-ої до 8-ми залікових риб. Вийшло так, що практично всі лідери після першого етапу (двох турів) української «топ-десятки човнярів» виступили слабше, ніж наздоганяючі, за рахунок чого інтрига перед фінальним четвертим туром розжарилася до межі. По суті, дев'ять із десяти екіпажів до останнього могли розраховувати на потрапляння до заповітної трійки, яка дає право представити Україну на світовій першості в Ірландії.

Перед фінальним актом цього грандіозного дійства вже можна було відзначити деякі закономірності клювання та переваги хижака. На мою думку, ситуація виглядала так.
1. З двох річок цікавішою виявилася Серединка. До неї від лінії старту і йти було ближче, і концентрація щуки (а, може, просто апетит) була дещо вищою.
2. Вся Серединка була постійним чергуванням «робітників» ділянок і місць, де шанси зловити рибу були помітно нижчими. Проте з урахуванням неймовірного пресингу з боку колег-професіоналів, далеко не завжди було розумніше ловити на перспективному, але вже обловленому кимось місці.
3. Щука, як на мене, поводилася на подив дуже не солідарно. Тобто результат запросто можна було зробити, обловлюючи стіну очерету, руслову частину річки, поля латаття, поливи, межі трав'янистих ділянок та русла. Кожен екіпаж міг обрати свій варіант тактики.
4. Ще більше здивувало й небувалу різноманітність способів досягнення успіху. Одні «двійки» гнили, інші – джигували, треті успішно використовували кренки і навіть «колебалки». Іноді складалося враження, що кожна нова година туру вимагала свого виду приманки та відповідно дій.
5. Спостерігався і на тренуваннях, і під час туру явний пік активності (з 9.00 до 10.30) хижака, під час якого недозволеною розкішшю було виявитися не там і не з тією принадою.
6. Приблизно однаково ефективно було ловити хорошому місці, але у оточенні суперників і менш рибному, але поодинці. Так до кінця і не залишилося для мене зрозумілим, що було краще: швидко міняти якорі або детально облавлювати територію.
7. У кожний момент слід бути готовим до будь-якого повороту подій. І це не пусті слова. Як на мене, перші два етапи пройшли за набагато більш прогнозованим сценарієм.

Одним словом, розкид тактик та варіантів лову перед заключним туром виявився просто грандіозним. Наскільки можна було судити, жодна з двійок не копіювала чиїсь дії. Кожен набирав бали (точніше, сантиметри довжини) по-своєму. Особисто ми постійно комбінували твічінг, джиг і лов кренками.
Серед снастей за підсумками тренувань та трьох турів я зупинився на наступному комплекті.
спінінг - Yamaga Blanks EG-77M серії Various, St.Croix Legend Xtreme LXS 76 MF2. Котушки – Daiwa TDR та Exist 2508. Шнури – Jig Man X8 15 lb та G-soul PE 14lb від YGK.

Серед воблерів-мінноу: Deps Balissong 100 та 130 SP, Zip Baits Orbit 110 SP.

Серед кренків: Ever Green Modo Wild Hunch 10 г до 1,6 метра заглибленням, Megabass Flap Slap до 0,8 метра.

Серед силікону: Sawamura OneUp Shad 3 та 4 дюйми, Mann's Predator №3.

Ну, а четвертий тур узагалі виявився справжнім апогеєм відборів. Місцева щука знову своєю поведінкою дала знати, що жінка вона дуже примхлива і непостійна. Ні, звичайно, вона клювала - подітися їй було нікуди, але знову ж таки поводилася вкрай своєрідно. У середньому улови дещо зменшилися, але безрибним цей тур вважати було неможливо. У заключному старті найкращими виявилися Орлов Ю./Швабій К., Гіріч П./Макогон Є., Коноваленко О./Зелінський Ю.

Інтрига склалася таким чином, що практично до кінця не було зрозуміло, хто опиниться в заповітній «трійці», а хто – ні. Шість екіпажів претендували на ці місця. І лише ретельний підрахунок та нервова атмосфера очікування виявили остаточну збірну.

Тепер човнова збірна України зразка 2013 року виглядає так:

1. Гіріч Павло, Макогон Євген (м. Запоріжжя).
2. Петраш Юрій, Литовець Андрій (м. Дніпропетровськ).
3. Поляков Володимир, Лисиця Олексій (м. Харків).

Ще раз висловлюю особливу подяку та захоплення всім учасникам, організаторам, суддям і, звичайно ж, тим, хто хворів та переживав за свої екіпажі. Перший крок «українського човна» зроблено. Інші спінінгові баталії відбудуться вже в Ірландії.

Від свого імені хочу подякувати компанії «FishingStock» за чудові спінінги Yamaga Blanks, їстівний силікон – Bait Breath та Sawamura, шнури – YGK, флюорокарбон – Seguare, а також за фінансову підтримку у відборах.