Чимало дискусій та сумнівів витало напередодні дат Чемпіонату Харківської області з блешні 2021 року. Скасовувати? Грати? А вся річ у тому, що прогноз погоди невблаганно обіцяв вкрай жорсткі умови аж до 27 градусів морозу. І гаразд у другий день сонячна і тиха погода, натомість першого – вітер з боку моря, через що учасники опинялися в ситуації, немов пілот літака без лобового скла.
FishingStock Team, звичайно, не могли злякати подібні речі. Ми подали заявку одні з перших і спокійно готувалися до турніру. Не можу приховати, що саме наш колектив минулого року взяв командне золото, тому на правах чинних чемпіонів ми мали особливі амбіції та плани. До речі, ця обласна першість виступала генеральною репетицією Чемпіонату України, який був призначений на цій воді. Саме тому цей звіт виходить із тижневим запізненням. Банально не мав жодного права перед товаришами розкривати конкурентам свої напрацювання та думки. Власне, пишу дані рядки, а вже завтра у складі Збірної Харківської області вийду на лід, щоб остаточно відшліфувати на тури тактику, з якою ми протистоятимемо найкращим блешнікам Києва, Дніпра, Волині, Рівного, Запоріжжя, Кропивницького, Тернополя та інших областей. Ділянка Печенізького водосховища поблизу Старого Салтова не надмірно рибна, зате тут риба розподілена рівномірно і цілком вдалі умови для проведення змагань. Окунь, плотва, густери та рідкісні йоржі – основний об'єкт полювання. Розмір усіх приблизно однаковий - 20-50 г, і лише за особливих збігів обставин виходить зловити бонус на сто і більше грамів. Потренувались, намітили дії.
Суботній ранок не віщував нічого доброго – вітруган та мороз мінус 16 чітко вказували, що боротися доведеться не лише з суперниками, а й із самим собою. Руки та обличчя мерзли миттєво, але ховатися за рукавицями не можна було. Взагалі мені кілька разів доводилося змагатися в таких непростих умовах, і в собі я був певен, але багато хто реально ризикував обмороженням та іншими наслідками. Пам'ятаю, як я озирнувся у турі на свої лунки і з жахом усвідомив, що їх замело снігом повністю. Дехто так і не зміг розкопати. А в якийсь момент помітив примерзлий до пальця кристал льоду, який і зробив згодом невеликий (на щастя, єдиний) опік. Сигнал. Зі старту кинув широку ламану лінію лунок, яка змійкою замикалася біля початкової точки. За такої погоди не бачив сенсу розкидати далеко далеко лунки і потім бігати між ними. Для орієнтира залишив бур на повороті лінії, щоб легше бачити свою працю. Учасники (у кожній зоні по 12 осіб) швидко перетворили чи не з футбольне поле зону на решето, тож чистого простору і не дуже залишалося. Перші п'ять лунок видали аж одного окунчика, але я це прийняв як належне, тому що розумів - рибі потрібен час, щоб підійти на корм, та й не багато її тут, плюс апетит навряд чи є. Бурити зі старту більше 20 лунок не наважився, оскільки їх могли перевірити до мене, а ще риба запросто, наситившись, могла піти геть або перетворитися на зовсім некльову. Незважаючи на те, що я розбурив великий шматок льоду, глибина коливалася лише плюс-мінус 5 см. 12-а і 14-та лунки видали по два гарненькі окуня, а 15-а і 16-та - по одному. Це рибна пляма? Не сумнівався, що активного лову немає ні в кого, тому кожен здобутий у цих умовах хвостик цінував особливо. Порівняно з комфортними умовами на тренуваннях, сьогодні кожна лунка вимагала значно більшої уваги та часу. Навіть важка 2,5 мм блешня на 0,58 мм волосіні досягала дна досить довго, чіпляючись за лід буквально кожним своїм відрізком. Насилу намагаючись зберегти пальці до майбутнього ЧУ, я витягав з кожної третьої лунки рибу, поки та не закінчилася. Другу годину я однозначно протупив, хоч і суперники не блищали. Думаю, не слід добивати третім проходом уловисті лунки, а швидше розбурити нові і чекати свіжак. До кінця другої години так і вчинив, хоча незайнятого місця майже не залишалося. Це принесло все-таки плоди під кінець, поки я, помітивши активність у кутку, втиснувся однією лункою в епіцентр подій. Тут проклюнулася білизна ненадовго, і незабаром я опустив у шухляду кілька маленьких густерок, а потім і красуню грамів під сто. Далі тиша. Зрозуміло, що про «кулемети» і мріяти не варто було, тож мечучись між лунками, що хоч чимось проявили себе, які не встигало засипати снігом, я в результаті спіймав кіло двісті. Це було четверте місце в зоні. У Саші Панежді та Сергія Бондаря справи значно складніші, так що за результатами першого дня FishingStock Team незвично покотила на дно таблиці, фактично без шансів захистити титул Чемпіонів. Смуток! На другий день мороз посилився до 27-ми, але штиль та сонце проблему суттєво згладили, так що рибалось цілком комфортно. Потрібно сказати і рибка відгукувалася веселіше. І якщо вчора я ловив у самій рибній зоні «А», то тепер мені належало ходити в саму мертву «С». Втім, рибка відгукнулася тут швидко, і я навіть почав думати про успішний старт. Очевидно, це була ілюзія, оскільки ловили все краще вчорашнього. Зібрати багато окунців або білі на парі своїх лунок, захищених прапором, можливим не уявлялося, а ось швидко переміщатися і вихоплювати готових клюнути екземплярчиків - виглядало дієвим варіантом. Так я і нарізав кола своїми базами. Одне, про що жалкую досі, це про втраченого підліщика, який виводив мене одразу на другу позицію. Так у черговій лунці кивочок випростався, і на лісочку після підсічки підсіла гарна рибка. Вона тиснула туго і йшла вниз. Це був підліщик триста-чотириста грамів, якого легко можна було обкатати ліскою 0,08 мм, але для 0,058 мм знадобилося хвилини чотири. І ось коли супербонусний «сопливець» здався в лунці, я з жахом зрозумів, що взяти його просто не можу. Лунка 110 мм так замерзла, що ласкі ледь у неї протиснувся головою, а для руки, якою я мав його підхопити, місця вже не виявилося. Загалом обірвалася павутинка, а разом з нею і мої надії на добрий результат. У другому турі став 6-м. Мої напарники помітно підтягнулися, а Сашко зовсім трієчку із зони приніс. FishingStock Team піднялася помітно у таблиці, але не до того місця, на яке розраховувала. Командні золото та срібло взяли дніпряни, бронзу – Суми. Особу виграв Зайко Олексій, другий – Перепелиця Роман, третій – Шувалов Юра.

Дякую всім учасникам, що були з нами цього морозно-екстремального вікенду. Дякую моїм напарникам – Сашкові та Сергію. Окрема глибока подяка нашому спонсору – компанії FishingStock, яка незалежно від погоди, пори року, локдаунів та решти підтримує рибальський спорт та є одним із ключових законодавців рибальської моди.
До нових зустрічей, друзі!