Чемпіонат Дніпропетровської області на каналі Дніпро-Донбас «Перещепино 2017» став для мене особливим. Перша причина того, що саме рік тому «Перещепино 2016» став для нас у складі команди Voblery.com.ua дебютним у рибальському спорті. У складі Шопіна Максима, Нефьодова Сергія та мене наша команда посіла 16 місце з 24, у нашому активі було 4 нулі, два з яких приніс я. Але перший млинець як кажуть грудкою. За минулий рік ми відвідали 4 змагання і щоразу піднімалися у турнірній таблиці все вище та вище, що й дозволило на м увійти до складу команди Fishingstock. І ось настала черга підбити підсумки по завершенню року.



За збігом обставин Сергій Нефьодов не зміг виступити і остаточний склад нашої команди мав такий вигляд: Олексій Лисиця капітан, я і Шопін Максим, який вийшов на заміну. У п'ятницю 12 травня о 7:30 ранку ми з Льошею виїхали з Харкова, а Макс із нашої з ним батьківщини Лозової. До пів на 11 ми були на місці. Швидко встановивши намети, вирушаємо на тренування.



Тренування вирішуємо почати з початку зони А і дійти до кінця зони С, ретельно прочесавши всі сектори, благо часу було достатньо. Лисиця і Макс штурмували лайтом дальній кордон, обловлюючи край комишу протилежного берега, а я, у свою чергу, озброївшись Yamaga Blanks BLC 68 II, шукав рибу під ногами. Такий поділ лову на тренуванні був для того, щоб перевірити дві наші основні тактики. За підсумками тренування стало зрозуміло, що з протилежного берега риба ловитися набагато частіше, та й розмір її був набагато приємнішим, оскільки за три години тренування під ногами всього два окуня перевалили позначку в 100 грам, тоді як лайти моїх співкомандників раз у раз загинали окуня під 200, а то й більше. За принадами теж все стало зрозуміло по початковому облову: фаворитом став віброхвіст Noike Ninja 2 в машинному маслі і перламутрі, саме на них траплялися найбільші смугасті, а добивання добре працювали BaitBreath Micro Grub 2 і Curly Grub 2,5 в кольорі кисіль і карамель. Піввечора ми робили готові монтажі саме з цими приманками і не кривлячи душею можу прямо сказати, що весь мій скарб на три тури виглядав як маленька коробочка з приманками, запас вольфрамових грузиків 5-6 грам і бобіна флюорокарбону Intech в діаметрі 0.178. У тур я зібрав Yamaga Blanks BLC 83 TZ з котушкою Daiwa 13 Certate 2508 Hi-Speed із шнуром YGK G-Soul PE #0,3 та Yamaga Blanks BLC II – 68, укомплектована Shimano 16 Stradic 2500 HG #0,25 та двометровим повідцем з Intech FC Shock Leader у 0,141 перерізі.




Ранок перед стартом радував погодою. Було похмуро і безвітряно. На поверхні плескається мальок. Ліпота. За жеребом у мене випадають зони A, C, B. За тренуванням зона А була найменш рибною. Але де наша не пропадала. Стартовий гудок. Для заспокоєння душі роблю два закидання фіштейлу на грамовому шарнірі у вікно трави з піщаним дном. Тиша. Беру лайт, перше закидання «ніндзі» на 6 грамах на межу чистої води та очерету. На другій чи третій сходинці відчуваю легкий тюк, підсікаю і починаю тягти з-під того берега приємний тягар. Прорвавши рибою берегову траву, кладу рибу в садок, далі окунь на 162 грам. Відразу зникає мондраж та хвилювання. Початок покладено. Головне тепер не відступати від обраної тактики. Другий закид. Доводжу приманку до брівки. Тюк. І окунь на 242 вирушає до садка. Далі кожної години першого туру вдається ловити по парі риб, на жаль розмір їх значно скромніший: 20-30 грам, але вони ловляться і це вже радісно. За підсумками третьої години я другий у зоні з 590 грамами, перший Скарнович Іван майже з кілограмом. Сокомандники теж задніх не пасуть: що Олексій, що Максим у зоні посідають четверті позиції і за підсумками першого туру ми перші.




Другий тур виявився значно малорибним. Весь окунь стояв у очереті і не хотів виходити звідти навіть на півметра. Якщо приманка не лягала впритул до рослинності, а ще краще на пару сантиметрів у її глиб, то приманку сміливо можна було вимотувати і повторювати занедбаність. І ось тут пішла низка урвищ. Запаси вольфраму просто танули на очах. У результаті за весь тур вдалося зловити дві рибки та заробити два сходи, втративши такі цінні рибограми. За підсумками другого туру я лише 11, Макс 15, але Лиса рве зону і це допомагає нам утриматися в трійці. За підсумками другого туру на призи одночасно претендують п'ять команд з відставанням один від одного 1-1,5, а значить все вирішить третій тур.



Прогнози метеозведення не радували і обіцяли 7-8 м/с із самого ранку. Але на щастя метеорологи, як завжди, помилилися, і до кінця третього туру з погодою все було рівно і гладко. Напруження пристрастей у зонах було на межі. Один окунь міг вирішити результат усіх подій. Льоша впевнено рвав зону. Макс у резерві теж мав 2 окуня на 90 грам, а ось мій смугастий на 28 грам, спійманий о першій годині, хоч і давав надію, але дуже хиткі. Перед початком третьої години телефоную зі співкомандниками. Максим у своїй зоні йде в п'ятірці, Олексій лідирує і радить мені ловити на твістер, оскільки в останній годині саме твістер у нього працює найкраще. Не довго думаючи, заряджаю на шестиграмовий монтаж Micro Grub 2 в 107 кольорі. Гудок про старт останньої години. Другий закид, приманка залітає як раз сантиметрів на 20 у очерет, легкими посмикуваннями починаю її звідти витягувати, і ось він заповітний тюк. Підсікання, на тому краю явно риба, головне її не спустити. Але все зростається і ваги демонструють 30 грам. До кінця туру із претендентів на медалі рибу ловить лише Котоман Олег, витісняючи мене на 4 місце. Гудок. За підсумками третьої години Олексій Лисиця кладе в скарбничку команди ще одну одиницю, я четвертий Максим дев'ятий. Швидко прикидаємо, що від лідерів після другого туру команди Flagman нас відокремлювало 3 бали, а у третьому турі всім членам нашої команди вдалося обійти своїх конкурентів.



Побудова. Подяка спонсору, суддівському колективу та учасникам. За підсумками трьох турів наша команда бере золото з відривом від найближчих переслідувачів у 6,5 балів. Але в особистому також радість: наш капітан, Олексій Лисиця, робить дубль і забирає золото.
Рік минув недаремно. Хочу висловити подяку Дніпропетровській федерації за такі чудові змагання. А також подякувати всій Харківській федерації за душевну компанію. Також хочу подякувати командам з Херсона та Дніпра, ну і звичайно більше спасибі моїм співкомандникам Лєше Лисіці та Максиму Шопіну за відмінну гру.