Традиційно з оптимізмом їхали на Дніпропетровський турнір – надто вдалою раніше тут була історія наших виступів. Травень-місяць, добродушна атмосфера, привітні господарі. Все це передчувало відмінне проведення часу. Але, звичайно, не заради цього "FishingStock Team" сюди прибула.

Приїхати на канал заздалегідь для тренування не склалося, тому виділили всю п'ятницю (найперші були на каналі) на вивчення звичок хижака у зоні змагань. Той, до речі, виявився дуже незговірливим. Щодо бичка, то, здається, його якраз можна було, не напружуючись, зловити відро,

а ось окуня і тим більше судка довелося все ж таки гарненько пошукати. Смугастого знайшли, а від ікластого і слід простиг, хоча нещодавно він успішно тут ловився.
Напевно, всі три перші години тренування я тільки дивувався - окунь у каналі, здається, вимер або випарувався. Однак у якийсь момент Олег Іванович знайшов те, що перевернуло мої (наші) уявлення з ніг на голову. Якась дивна, неприродна і навіть кострубата, як на мене, техніка, раптом, стала приносити просто приголомшливий успіх. Там, де я був впевнений, що біля дна лише одні бички, Сизон О. діставав пристойних окунів. А одного «горбача» взагалі «завалив», таке враження, з-під ніг. Смугастий, як виявилося, масово стояв у прибережній траві, проте не поспішав тішити клюванням, постійно поступаючись смачним приманкам бичкам.

Відкликався ж окунь на такий собі різкий твічинг дрібним силіконом на одно- та двограмових "вушастиках". Худо-бідно і я перейнявся ідеєю твічингу та імітацією «шаленого» малька.

Здавалося, що справа в капелюсі та черговий титул у нас знов-таки буде. На тому й у табір попрямували.
З усмішкою тепер згадую слова Ігоря Агєєнка, який комусь із новачків напередодні старту говорив, що канал тим і добрий, що кожного разу інший і постійно потребує нових ідей від спортсменів. Так, не сперечаюся, але тільки не цього разу – думалося. У нас на завтра все схоплено та розписано.
Крижаним відром води на гарячу голову виявився перший тур. Вчорашня схема у місцевого хижака не знайшла абсолютно ніякого розуміння, а стандартні методики спокуси окуня, складені нашвидкуруч, так само не принесли нічого путнього. Навіть бичок і той чомусь виборював. Видно, нічна злива серйозно змінила розклад у підводному царстві перещепинського каналу.

Окунь змістився у бік глибини. Але що рибі було потрібно, залишалося за сімома печатками (про себе кажу). Комусь траплялися «залітні» рибки на дрібне твістерок, що проводиться в товщі. Хтось чудовим випадком ставав на зграю, і піднімався в таблиці круто вгору п'ятьма-шістьма хвостами. Хтось знаходив окунців біля дна або чекав на бонус... Туго-мляво, але бали набиралися. Щогодини видобувши рівно по окуню, я за підсумком розділив 15-у і 16-у позиції в зоні. Жах та кошмар. Не став старт і у напарників. Хвалятися нічим – командою 15-те з 25-ти. У такі моменти я говорю: «Йдемо без запасу». Від досади кішки шкрябали неслабко, але звинувачувати коштувало лише себе.
Перезавантажитися б (у рибальському значенні). Минулих років і не пригадаю такого, щоб я обходився без дальньої дистанції. Цього разу чорт смикнув ловити інакше – поблизу. Результат наочний та переконливий. Беру лайт. Ця ділянка каналу і справді зовні виглядає не дуже підходящим для успішного лову здалеку, але небезнадійний для лайту.
Другий тур я провів майже весь у пошуках риби на далеких кордонах. П'ять окунів притяг здалеку, а шостому не вистачило 10 секунд (я вже перетягував смугастого через траву, як пролунав гудок про фініш). За тур жодного сходу і лише пара порожніх тичків, решта – у ціль. Yamaga Blanks Blue Current 83 Tz, Bait Breath Micro Grub 2” (в ультрафіолеті), шість вольфрамових грама, двійник Vanfook та шнур YGK Egi-Metal # 0.4.Цим я і ловив.
Шкода, що місця концентрації окуня біля протилежного берега ніяк себе не видавали, тому багато в чому доводилося діяти наосліп, витрачаючи час. У вечірньому турі я 7-й, Макс і 4-й. Позиції свої, звичайно, покращили, але, як і раніше, йдемо без запасу. Наша FishingStock Team лише на 10-ій позиції, хоча шанси дістати до п'єдесталу дуже реальні. Ось тільки надійної теми, як не було, так і немає.
Будемо ловити насамперед здалеку, але спробуємо зібрати і те, що Бог пошле поблизу. Макс підказав пару добрих секторів, з яких учора зробив весь свій результат. Звідти я й почав. І, справді, найжадібніша на рибу зона «В» видала нам із Костенком Борею одразу по три окуні. Ми швидко очолили змагання. Це вийшов помітний і такий потрібний ривок.
Вчиняв же я просто: закидання під уріз води далекого берега, контрольоване (на натягнутому шнурі) опускання приманки на дно і подвійний досить різкий підрив з піднятою вгору вершинкою Ямаги. BLC 83Tz давала повну впевненість у тому, що технічно завдання можна здійснити, залишалося сподіватися, що все це оцінять і окуні. Оцінили, як могли. Я другий у зоні (програв лише Борі). Про те, що у Макса повний порядок я знав давно – з ним ми дзвонили щогодини, плюс сорока на хвості приносила, що Макс ловить рідко, але вкрай влучно. Великий окунь та судак у його заліку – беззастережно виграна зона.
Про успіхи Олега Івановича мені нічого не було відомо. Телефон у тур напарник не брав, а хвостата сорока звісток не несла. Це дуже насторожувало, адже всі наші старання могли піти коту під хвіст. Тримаючи в голові всіх десяти конкурентів, я бачив, що, щонайменше, половина з них йдуть добре. З нашого боку оступитись не можна було ніяк. Але Олег Іванович у зоні «С» виявився майже непереможним – другий. Сума місць у нас 5 (1+2+2). Ми зробили все, що могли. І святкувати нам перемогу Дніпропетровського Чемпіонату, але за три хвилини до фінішу Білан Тимур («наша надія» на той момент) зумів піти від нуля, і цей окунь для його команди став «золотим». Ну, а наша FishingStock Team задовольнялася цього разу сріблом. Макс-судачатник став ще й бронзовим призером у личку. Молодця!


Щирі привітання переможцям, призерам та всім учасникам чемпіонату. Теплі слова на адресу організаторів (окремий респект Агєєнко Ігорю), суддівської колегії та всіх, хто допомагав в організації заходу.

Від себе особисто та від імені команди « FishingStock Team » висловлюю щиру подяку нашому постійному спонсору – компанії FishingStock за по-справжньому вагомий внесок у розвиток як рибальського спорту, так і нашого колективу окремо.