0 ₴
Зробити замовленняБлоги Fishingstock
Зауваження на тему: «Зимовий спінінг» Ч1
Взимку на спінінг ловиться практично будь-яка риба. Безперечно, така рибалка частково екзотична і не завжди через наявність льоду можлива. Але якщо пошукати незамерзаючі річечки або вирушити на ставок-охолоджувач, можна по-особливому скуштувати принади лову взимку літніми снастями. Це справді незабутньо!
Тонкість спінінга в холодну пору полягає в тому, що хижак зараз дуже інертний і мало рухливий. Це зовсім не означає, що змусити його клюнути не вдасться. Часу і сил, ймовірно, доведеться витратити більше, ніж будь-коли, але результат може приємно здивувати. Звичайно, хижак харчується і зараз, просто в меншому обсязі і не так активно, як раніше. Крім того, суттєвий відбиток на тактику пошуку та лову накладає той факт, що концентрація риби в одних місцях різко збільшується, в інших – практично знижується до нуля. А це означає, що облавлювати всі місця поспіль (або ще гірше – закидати приманки навмання) це вкрай необачне рішення.
Зазвичай зимовий спінінг по-справжньому правомочний з настанням зими, але бувають зрушення відчутні. Нинішня зима поки що цілком благоволіє зимовому спінінгуванню – якщо й спостерігається мінус, то незначний. Зима - час, коли і щука, і судак, і окунь, і навіть в окремі дні головень з сомом або жерехом здатні порадувати не тільки одиничним клюванням, але і хорошим клюванням. З одного боку, премудростей у зимовому спінінгу чимало, а з іншого – така рибалка багато в чому схожа на пізньоосінню, а тому не є чимось незвичайним. Особливо ситуація прогнозована в першій половині зими, коли хижаки ще не особливо думають про нерест і весняна теплиня поки не вабить своїми принадами. Неодноразово було помічено, що наприкінці осені та в першій половині зими річкові хижаки характеризуються досить високою схожістю звичок та місць проживання. Щонайменше, окунь, щука і судак у грудні дотримуються одних і тих самих місць, а значить – рибалка цілком може мати універсальний характер. При мінусі. Якщо при плюсовій температурі у відлигу все виходить досить гладко і мало чим відрізняється від пізньоосінніх виїздів, то вже з невеликим морозцем рибалка може перетворитися на муку. Для зимового спінінга вкрай помітними (майже завжди в негативному сенсі) є мінус чотири-п'ять. А ось при десяти градусах морозу і нижче риболовля перетворюється швидше на випробування, ніж на задоволення. У мороз не тільки холодно рибалці, буквально кожен елемент снасті намагається перестати адекватно працювати. Постійно й невблаганно обмерзає шнур, кільця та інше, що контактує з водою. На деяких котушках застигає мастило, і перебіг їх стає тугим і некомфортним. Можуть затвердіти клямки на коробках з приманками та багато іншого, що влітку не викликало жодних питань. Але здаватися рано і зовсім необов'язково.
Для шнура передбачені силіконові спреї, що продаються в більшості рибальських і навіть автомобільних магазинів, по-старому можна використовувати вазелінове масло (колись це був варіант №1). По приїзду на водоймище (зазвичай річку) наносимо засіб прямо на шнур (шпулю), і проблема з зледенінням багато в чому вирішена. Це найпростіший, але не найефективніший варіант. Правильніше - розмотати 50-70 метрів шнура (така зазвичай робоча ділянка) і акуратно просочити його через кожні 10-15 метрів, наносячи спрей на шпулю. Захисна плівка обволікає поверхню плетінки і майже пропускає до волокон вологу. Значить – і замерзати нема чого. Ще краще обробити шнур будинку, за ніч все прийде на повну готовність до лову. У принципі, жоден із протиобмерзальних засобів «життя» шнуру не додасть (а скоріше, навпаки), але це явно краще і зручніше, ніж на кожній проводці бити крижинами по кільцях, ролику лісовкладальника та решті. Спінінгові кільця (особливо верхні) так само легко обмерзають і забиваються крижаним шугом. Їх можна змастити олією, при цьому, напевно, доведеться ще додатково очищати вручну в міру накопичення в них льоду. В крайньому випадку, опускаємо вершину у воду і регулярно обполіскуємо кільця. Такі дії хоч і клопітні, а все ж таки допомагають більш-менш нормально рибалити.
У мороз не тільки снасті замерзають, а й руки. У правильних рукавичках (теплих, водонепроникних та з відкритими пальцями) можна цілком комфортно рибалити навіть у мороз. А ось для переходів краще мати теплі рукавиці, в яких руки відігріються, прийдися переохолодження. Безумовно, і взуття повинне бути теплим, зручним і повністю непромокальним. Адже навіть у мороз десь на лісовій стежці під снігом знайдеться глибока калюжа, та й берег буває частенько топким. Я вже не кажу про закраїни, які нерідко ламаються під вагою рибалки. Намоклі ноги рибалку зіпсують набагато сильніше за будь-яке безкльов'я. Не новина, що і костюм має бути непродувним, теплим і «дихаючим» (швидко відводити вологу). Усього цього важко досягти без термобілизни. Вимоги стандартні: стоячи на місці, ми не повинні мерзнути, а спітнівши після ходьби, маємо швидко висохнути. Інакше все стане некомфортним та навіть небезпечним для здоров'я. Загалом, екіпірування підбираємо за погодою, і навряд чи на ній варто економити.
Не відповідають дійсності побоювання тих, хто боїться за свої спінінги, нібито ті на морозі втратить якості міцності і стануть крихкими. Класний спінінг залишиться таким і в Африці, і Антарктиці. Так само і хороша котушка радуватиме своєю роботою взимку. Деколи, щоправда, на холоді бюджетні варіанти зовсім «скисають» у роботі і навіть починають клинити. Вихід простий – використовуємо якісний та доглянутий виріб. Зазвичай підводить старе мастило, яке після кількох років експлуатації в мороз втрачає властивості. Загалом, не варто боятися морозу (особливо якщо той невеликий), зимовий спінінг цілком може вийти уловистим і захоплюючим. Зимовий універсалізм. В основу цього підходу закладено принцип істотної схожості місць стоянки та звичок основних наших хижаків – щуки, окуня та судака. Досвід показує, що з великою ймовірністю у першій половині зими зазначені види риб розташовуються на одній ділянці. Більше того, нерідко всі ці хижаки дуже успішно реагують на ті самі приманки і проводки. Тобто, в принципі, можна розраховувати як на щуку з окунем, так і на судака. Ключову роль у цьому випадку грає вибір місця лову, адже через велику локальність хижака потрапити приманкою в поле його зору не так просто. Ситуація посилюється ще й тим, що, швидше за все, риба не одразу відгукнеться на появу видобутку в її володіннях, необхідно якийсь час, щоби хижакові визначитися. А ще принадою бажано потрапити ближче, не викликавши при цьому недовіри.
Виходячи з практичних моїх спостережень, у загальному випадку перспективне для лову спінінга місце має наступні характеристики: 1. Глибина достатня для комфортного перебування хижака, незалежно від ступеня його активності, бажання полювати і більшості інших факторів. Найчастіше це ями або ж ділянки біля них. 2. Крім пристойних глибин, є і природні укриття для риби, що служать як для засідки, так і для безпечного відпочинку в період напівдрімання та пасивності. 3. На даній ділянці або поблизу біля нього розташовуються зграї кормової риби. «Підживлення» свіжим білком потрібна хижакові і зараз. 4. На обмеженій території є всілякі глибини і різноманітний рельєф. Найбільш стабільно працюють ті ями, на яких є чітка брівка, сходи, плями твердого дна та інші аномалії рельєфу. 5. Місце максимально віддалено від берега, підходи до води малодоступні і немає браконьєрського свавілля. Комусь може здатися, що всі ці умови важко здійснити, проте насправді більшість ям тією чи іншою мірою відповідають вимогам. Більше того, на багатьох середніх і малих річках місця з пристойними глибинами зустрічаються не так часто. Так що хочеш не хочеш, а у підводних жителів варіантів, де зимувати, не так і багато.
Закінчення слідує…
Залишити коментар: