Про лов щуки, здається, стільки написано і сказано, що ця тема повинна бути абсолютно вичерпана, а прогалин у такій рибалці - не залишитися зовсім. До того ж осінь – по-справжньому щуча пора, щоб звертати увагу на дрібниці. Однак щоразу виїжджаючи на річку, розумієш, багато чого ще приховано за кадром. Всією душею люблю щучу рибалку сплавом, але саме восени вона по-особливому цікава, захоплююча, та й результативна, що гріха таїти. Жовтень-місяць – найбільш вдалий для цих справ час. Нині щука майже повністю розпрощалася зі своїми літніми звичками і перейшла в режим інтенсивного полювання, при цьому ще далека до інертності та млявості, яка притаманна зимі. Зі спінінгом у човні на сплаві провів я не одну сотню рибалок, спостереженнями з яких і хотів би поділитися.
Спінінг на річці під час сплаву - штука, куди більш тонка, ніж може здатися на перший погляд. Звичайно, є варіант до цього поставитися просто і невигадливо - облавлювати з дрейфуючого за течією, вітром або за рахунок електромотора човна, що все більш-менш сподобалися по дорозі. Проте статистика і досвід впевнено показують, що такий авантюризм якщо й здатний принести успіх, то лише у разі справжнього щастя, та й це працює в основному влітку. Восени інша пісня виходить. Щука хоч і має гарне бажання атакувати приманки, проте не готова кидатися на все поспіль. А ще обрій стоянки зубастої нині глибший, тому спінінгісту неминуче доведеться витратити час ще й на заглиблення приманки. Щука в більшості своїй хоч і не зграйна риба, а все-таки з приходом справжньої осені збирається в певних місцях, утворюючи подібність зграй, у зв'язку з цим лов «по площах» або закиди «на удачу» ще менш ефективні, ніж раніше. Веду до того, що дії щукаря під час осіннього річкового сплаву повинні бути не тільки усвідомленими, а й відповідати місцю та часу.
Тактика Давно переконався, що правильно обрана тактика часто має значно більшу вагу, ніж інші компоненти рибальського мистецтва. Для осені це подвійно актуально, тому що удачі тут менше, ніж улітку. Ще до першого закидання я більш-менш знаю (швидше, припускаю і роблю ставку), які саме ділянки та точки обловлюватиму. Це на водосховищі з однотипним рельєфом, щучих точок часом обмежена кількість (точніше їх дуже важко візуально виділити), на річці їх явно більше, багато що читається з першого ж погляду, найчастіше навіть ясна картинка того, що відбувається під водою. У моєму розумінні тактика особливо потрібна на першу частину риболовлі, адже, як поведеться риба, передбачити вкрай важко. Непогано б мати також план «Б», але поки що досить уявляти, як реалізовуватимемо план «А» в найближчі годину-дві. Далі багато проясниться.
Тактика лову, в моєму розумінні, включає масу тонкощів, які пов'язані в певній логічній та усвідомленій системі. Цілком ні на чому не наполягаючи, поділюся варіантами, що я часто використовую на своїх щучих риболовлях восени на річці.

У корчах

Вибираю коряжники поблизу берега, де глибина не менша за середню глибину річки в околицях. Справа в тому, що корчі, розташовані на достатній для комфортного перебування там хижака глибині, з дуже високою ймовірністю будуть заселеними, при цьому восени цілком реально сподіватися, що щука швидко відреагує на наші старання і з'їсть приманку. Лов у корчах ефективний ще й тому, що найчастіше навіть затоплений коряжник легко ідентифікується спінінгістом, який рибачить тут вперше. Берегова лінія, як на мене, мало того, що навіть восени вабить хижака, так вона до того ж точно забезпечує читання місцевості. У жовтні здебільшого розраховую на джиг в офсетному виконанні ( Intech Slim Shad , Turborib , Bait Breath Curly Grub , Bugsy і що з ними у мене на особливому рахунку), проте однозначно мають місце й інші розклади. Лов у корчах, як на мене, передбачає в міру швидкий облів ділянки, що сподобалася, часто з опусканням якоря за борт. У середньому на коряжник, розміром із воротарський майданчик я витрачаю близько десяти хвилин. Потім рухаюся далі.

По рельєфу

Спочатку маршрут сплаву вибираю так, щоб його більшість проходила ділянкою річки з різкими перепадами глибини, але без глухих коряжників. На практиці зазвичай доводиться мати справу з русловими брівкам або краями ям, на яких восени дуже любить заглядати щука. Для повноцінної реалізації тактики лову по рельєфу важливе знання місцевості, бо навіть два десятки зачепів за рибалку плюс стільки ж закидів навмання явно не найкраще позначаться на загальному підсумку. Лов на брівках і в околицях традиційно найбільш логічний з силіконом, проте цілком актуальні для таких справ і глибоководні воблери. На деяких ділянках навіть доцільно пройтися тролінгом, якщо є бажання якось урізноманітнити риболовлю або гулом двигуна спробувати «завести» дрімучого хижака. Джигові монтажі, звичайно, безпечніше використовувати у вигляді «незачіплянок», але часом виправдані звичайні відкриті гачки. Наприклад, джиг-головка не настільки зачеписта, як двійник, але при правильних діях і своєчасному підсіканні з високою ймовірністю допоможе подолати хижака. З принадами я не дрібню. Зараз час, коли зграї підліщика, плотви та іншої кормової риби курсують у пошуках місць зимівлі, тому приманка ніяк не повинна виглядати менш апетитно, ніж природне меню зубастої. По-хорошому, якщо брівка більш-менш однотипна, облавлювати ту саму ділянку навіть двома закидами не зовсім раціонально. Осінь хоч і вимагає неквапливих дій, проте при річковому сплаві, вважаю, краще більше обловити нових місць, хай і не так якісно.

Точково

Відповідно до цього плану дій, приділяю увагу лише найцікавішим місцям, які вже відзначились у мене чи друзів упійманням. Природно, зазначена тактика простіше реалізується на знайомій місцевості, коли заздалегідь зрозуміло число щучих місць і скільки приблизно слід приділити кожному. Якщо місцевість добре читається або мені досконало відома (восени вода часто кришталева), цілком реально заздалегідь розглянути перспективне місце навіть на незнайомій акваторії. Точковий облов, на відміну від попередніх тактик, передбачає досить докладний лов на одних точках і досконалий «ігнор» інших. Наприклад, щучу брівку, приямок або коряжник я можу обловити протягом 15-20 хв, при цьому на наступних трьохстах метрах навіть приманку у воду не закину. Найпростіше сказане реалізувати за наявності двигуна, тому що на веслах явно сильно не розженешся. Щоб надто не шуміти, користуюся електромотором. Неквапливо, але впевнено. Варіант точкової риболовлі я втілюю в життя головним чином, коли є на маршруті яскраво виражені цятки і нічим не примітні ділянки. Тут, здається, сам Бог велів, всі зусилля сконцентрувати в одному руслі. До речі, часто саме кардинальна зміна стилю призводить до довгоочікуваної атаки. Або не наводить... Від помилки ніхто не застрахований. Між іншим, стосовно осінньої пори ймовірність промаху нижче, ніж зазвичай, так що не бійтеся пробувати.

Комбінований

Ясен-червоний, мають місце і ситуації на осінній річці, коли одна якась схема не призводить до успіху, а потрібен такий собі «мікс»…

Закінчення слідує…