Осінь поступово втрачає своє золото та яскраві фарби, а нічні заморозки вже зовсім не рідкість. Вода з кожним днем все важче віддає крижаним холодом, а у кристальній річковій глибині вгадується неминуча зима. У будь-який момент затоки і тиховоддя затягнуться льодом і все поринуть у зимовий сон. Передзимова пора нині.
У другій половині осені і на початку зими я частенько ловлю щуку. І не тільки тому, що люблю такий рибальство, але ще й з тієї причини, що перспективи зараз цілком хороші. Нині ще реально потрапити як на щучі партзібрання, так і трофей здолати. Поза сумнівом, і пролетіти нічого не варте, оскільки щучий осінній жор таки залишився позаду і хижачка перейшла на "економ-режим" у харчування. Передбачити всі варіанти розвитку подій зараз звичайно нереально, але деякі напрацювання і особистий досвід є. Це і хотів би коротко викласти. Розгляну кілька типових ситуацій. Час – кінець осені та початок зими. Об'єкт лову – щука. Водойма – річка чи ставок.
Ситуація 1. Погода стійка холодна, зовні зміни не виявляються

Загалом відсутність зовні видимих змін – ще не привід вважати, що в підводному світі все залишається на своїх місцях незмінним. Не всі ми помічаємо, та є свої "таргани" в головах і у хижака теж, тож категорично твердих рішень не приймаємо. Щодо пізньої осені та початку зими можна цілком розраховувати на статичність поведінки і стійкість щучих уподобань. Наскільки я помічав, у передзимову пору навіть різкі злами погоди частенько не здатні підводних мешканців зірвати із уже уподобаних зимових місць, чого вже казати, якщо погода стабільна та стійка. Згідний з тим, що щука це не лящ, який зграєю розташовується в межах зимувальної ями і з приходом зими не особливо подорожує. Як відомо, щука – активний хижак, тому здобич вона шукає, постійно переміщаючись і частенько виходячи далеко за межі свого лігва. Навіть зимою! Але я вважаю, що за відсутності змін у погоді, нічого чекати і змін у щучій поведінці. Якщо тривала година холодна, для мене це вірна ознака вважати, що щука повністю перемкнулася на зимову модель поведінки і її правильно ловити вже по-зимовому. Як саме?
Одним із перших ключів до успіху є удало обране місце, а ще – грамотно «прочитана» річка. Безперечно, перевага буде у того, хто і місцевість добре знає, і статистику за багато років накопичивши впевненість. Іноді подібні стереотипи міцно заважають, а то і зовсім шкодять справі. Що поробити, у всіх буває. Це рибальство, тут застрахуватися від невдачі не вийде. Передзимову річкову чи ставкову щуку я шукаю, як правило, у районі глибоких місць. Власне, немає абсолютно нічого дивного в тому, що з похолоданням хижак тримується зимувальних ям, біля них і полює. І навіть незважаючи на це, багато спінінгістів банально забувають очевидні правила і наполегливо обловлюють ділянки, які давали рибу влітку. Ще й дивуються потім, чому немає клювань. Не все тут, звичайно, однозначно, але глибини зараз достойні уваги.
У вигляді невеликого відступу відзначу, що на ряді зимувальних ям рибальство в холодну пору заборонено законом і правилами. Не завжди, що поробиш, є присутньою логіка у переліку заборонених місць, але вже як є. Як показує практика, знайти не менш уловисте і не менш глибоке місце з числа "дозволених" - не складає майже жодних труднощів. У зв'язку з цим навряд чи варто порушувати закон, наївно вважаючи, що добре лише там, де нас немає. Було б бажання – все в нас вийде і на законних підставах.
У періоди, коли від щуки очікується максимум прогнозованості та стійкого настрою, я найчастіше використовую найбільш традиційні для цієї місцевості (якщо я тут уже рибалив) приманки. Часто це віброхвості, оскільки осіння і передзимова щука до цих видів силікону особливо не байдужа. Особливо моїми фаворитами вже досить тривалий час є Bait Breath TT Shad , Betanco Shad Tail Slim, Noike Ninja, Sawamura One Up Shad, Intech Slim Shad, Long Heel . Знайти рибу і навіть підібрати приманку - ще не є "праворуч у шляпі". Зазвичай напередодні зими навіть коли активний хижак, анімацію приманки ефективніше робити плавно, без жодного натяку на агресію. Річ у тому, що навіть активний хижак найімовірніше не стане витрачати з такою роботою нагромаджень запас калорій, наважуючись на погоню за стрімкою та повною силою здобиччю (читай наша приманка). Зовсім не час нині динамічних проводок. Ситуація 2. На затоках з'явився лід, а біля берега річок – закраїни

На перший погляд, майже нічого не змінилося, хіба що похолоднішало на кілька градусів і вночі перевалило нижче нуля. Пара градусів перепаду температури повітря для риб, що засіли на глибині, як дрібниця, проте поява льоду – зовсім іншої ваги обставина. Можливо якийсь стрес, ознака занепокоєння тощо. На відміну від інших змін, до льодоставу риба дуже швидко адаптується. Недаремно ж першоліддя вважається найкращою годиною та й щука на жерлиці попадається справно. Але мова про спінінг на відкритій воді.
Не особливо розумію причини, але в моменти, коли на поверхні тиховод утворюється кірка льоду (іноді менше сантиметра), щука тяжіє до малих глибин. Здається, що має бути все наоборот – зубастим логічно сховатися в глибині і не висовуватися звідти доки все не встаткується, але ж ні – хижак виходити на полювання, навідуючись насамперед на неглибокі ділянки. Точно далеко не всі мілководдя гідні нашої уваги в передзимову пору, але ті з них, які впритул примикають до ям, а ще мають залишки водорослей чи корчі біля дна, щуці цікаві. У таких місцях мені і доводилося неодноразово ловити пізньоосінніх та навіть зимових щук. Виходило добре.
Очевидно хижачки, що покинули зимувальну яму і посіли позицію десь на брівці, а то й зовсім на міліні, цілком схильні (чи майже) до їди. У зв'язку з цим я ніколи не витрачаю багато годин, щоб перевірити навіть найперспективніше мілководдя. Це на ямі або біля її краю можна довго полоскати приманку, сподіваючись, що рано чи пізно настане момент, коли зірки зійдуться і клювання відбудеться. На малій глибині все відбувається набагато стрімкіше - голодна щука реагує одразу при появі здобичі та хижачку нераціонально довго умовляти. Якщо клювань не було, то розсудливіше половити на наступних аналогічних точках. Благо неглибоких місць, що на ставку, що на річці у надлишку зазвичай.
Не один раз у мене виходило ловити добрих щук біля самого краю льоду, що тане під денними лучами. Не беруся сказати, з якого боку хижачка чекала моєї приманки, але на межі льоду та рідкої води клювання траплялися регулярно. Ще свіжі спогади з недавньої осені (середина листопада була), коли приїхавши на ставок, я побачивши його майже цілком замерзлим. Розгубився, якщо чесно. Закрадалися навіть думки не збирати снасті взагалі, але взявши собі до рук. Ловивши спочатку в невеликому вікні, але незабаром крижана кірка почала танути і поступово відкривати нові території. Довгий час нічого не залишалося, як закидати приманку на лід або до його краю і звідти починати проводку. Того дня я піймав більше десятка щук (від 700 гр до 2 кг) і майже всі вони клюнули не далі п'яти метрів від межі льоду. Україна поступово віддалялася від берега, а разом з нею віддалявся і епіцентр клювань. Не виключено, звичайно, що мав місце ефект від лову у свіжому місці, але мені здається, що саме межа льоду відігравала ключову роль. У перші морозні дні обловлюючи неглибокі ділянки з крижаними закраїнами, я зазвичай орієнтуюсь на легкі вантажі та невеликі приманки. Не знаю знову ж таки, з чим це можна зв'язати, але коли на ямі чи брівках найкраще працюють силіконки 4", то поблизу неглибоких мілководь зі льодом, найбільш актуальні приманки 3". До речі, з такої риболовлі особливо виходило ловити складами, серед яких Fish Tail Shad та Fish Tail Ringer на особливому рахунку.
Ситуація 3. Різкі зміни в погоді Далі буде…