Чесно кажучи, не люблю я таких голосних заголовків, як у цьому блозі, тому зазвичай не тицяю курсором на подібний «розводняк». Згоден, реалії сьогодення уперто вимагають, окрім тривіально-обіцяючих слів у титулці, ще й підсилити роботу фотографією оголеної симпатичної леді. Тоді й переглянь посиплятися, мов алергія після ведра клубними. А що там за примітивною оболонкою сховане, то вже й не важливо. Стоп, друзі!
На сторінках найстарішого рибальського блогу країни – fishingstock.ua/blogs за шкірною оболонкою ховається зміст і його автори роблять все можливе, щоб він виявився максимально глибоким, повним та корисним. Отож, як спіймати більше за всіх? Березень – час сумнівних перспектив для спінінгіста, проте є цікаві варіанти як по щуці, так і по окуню з судаком. Умови? Лід на річках розтанув, рання весна, вода далека від криштальної прозорості та й рівень її вищий за літній. Щука вісь-ось йде на нерест, а окунь із судаком про це серйозно задумуються.

Біля берега

Вже не один сезон у першій половині весни я стикаюся з ситуацією, коли навіть щука (про окуня і говорити годі) буквально "влипає" біля берегової лінії і клює не далі метра-двох від прибережних заростей. У чому причина? Біля берега менша глибина, а значить – вода тепліша і чистіша. На дні є природні місця для засідки. Тут збирається для нересту дрібнота або ж просто після зими відновлює сили.
Чи є зараз щука біля берега? Це нескладно перевірити, обловивши 5-6 цікавих прибережних точок. Дуже часто, якщо умови біля берега хижака влаштовують, той зміщується туди масово і цілком виразно демонструє бажання клювати.
Ніколи не підходжу близько до води, бо чітко усвідомлюю, що злякати своєю присутністю рибу, яка стоїть майже біля ног, простіше простого. Пара коротких закидань для перевірки, і тільки тоді можна розташуватися зручніше, підійшовши до води. Далі перевіряю прибережні ділянки та точки, що межують із очеретом чи іншими аномаліями. А вже далі вирішую, чи варто чи ні робити дальнє закидання. По щуці найкращими приманками вважаю активні силиконки без відверто агресивної гри. Наприклад, Intech Turborib, Slim Shad, Bait Breath Sl-Remix, ET Shad чудово підходять для зазначених завдань. А вісь для окуня знадобиться вже пасивка, де Fish Tail та Ringer – давні лідери мого і не лише хіт-параду. Крім того, буває, вже ранньою весною я практикую твічинг дрібними воблерами-міноу. З одного боку, щука зараз далека від повноцінної своєї форми, і навряд чи одружиться за великою добиччю, а з іншої – лов біля берега припускає використання легкого комплекту снастей. Схиляюся до плаваючих або нейтральних плавучостей воблерів із заглибленням не більше метра і завдовжки 50-80 мм. Серед таких зазначив Megabite LB Minnow 60sp, Balance 72sp, Stream 70sp, Fatty Minnow 70sp.
При тому, що рибалка виходить ходовою і необхідно чимало змінити точок, з темпом проведення квапитися не варто. Хижак нині далеко не на кожні наші дії ведеться, особливо, якщо ті дуже швидкі і динамічні. Загалом, анімую приманку повільно, не гребуючи тривалими паузами (3-5 с) біля найцікавіших місць. Практично не роблю дальніх закидань, навіть якщо берегова лінія дозволяє обловити однією проводкою одразу 20-30 метрів прибережної ділянки. Зачеп чи пучок трави, протягнутий на крючку поблизу риби, точно не краща передумова для успіху.
Коли на середнього розміру (десь 3 дюйми) приманки риба не реагує, беремо до рук мікроджиг. Це завжди надпотужне оружня на ближній дистанції. Ключову роль відводжу твістерам і складам розміром 2,5". Стандартне завантаження (2-3 г), флюорокарбоновий повідець та Turborib, Micro Grub, Bugsy, Fish Tail та інше – перевірена річ. Часто обходжуся плавною хвилеподібною проводкою без торкання дна, але в. «приглядку», що, безумовно, неймовірно допомагає зрозуміти поведінку і бажання місцевої щуки.

Біля заток

Недарма щукарі вважають затоки і подібні до них тиховоддя чи не найнадійнішим для лову місцями навесні. В умовах ранньовесняної "кави з молоком" іноді тільки тут і можна щось спіймати. У разі лову "по площах", тобто без конкретної прив'язки до чогось, я запасаюсь терпінням, але не застрягаю довго на одному місці. Якщо затока справді велика, подумки ділю акваторію на кілька секторів, які по черзі перевіряю. Коли площа, де можливо зачаїлася щука по-справжньому величезна, відразу ж і без жалю виключаю ті місця, віри в які найменше. Допустимо: біля берега мілко, немає водорослей і пусто? Це прямий сигнал приманку не доводити до самих ніг, а може зовсім це місце пропустити.
Зазвичай без колінь і сумнівів віддаю перевагу активному силикону – твістерам або віброхвостам. Аби таки визначити приманку-фаворита, намагаюся після шкірних 20-30 хвилин безуспішних намагань робити зміну. Добре, що хоч із проводками просто. У двох з трьох випадків "сходинка" з плавними підкиданнями та затяжними паузами поза конкуренцією.

На руслі

У моїй практикі неодноразово мали місце ситуації, коли навіть в умовах весняної каламуті та високої води найкращі результати були саме в районі русла. Так відбувається, на мій погляд, у ті періоди, коли рівень води знижується і водойма приходить у більш-менш звичний свій стан. Тим не менше останні рибальські сезони все більше кажуть, що наприкінці зими та на початку весни руслова частина ріки неймовірно перспективна і там спробувати щастя однозначно варто.
Крім того, зараз маршрути переміщень зграй були неминуче і багаторазово перетинають русло. Це, думається мені, і є головною причиною того, чому щука та решта хижаків не в одних лише затоках навесні клюють. Є припущення, що на тиховоддях щука більше відпочиває, а ось на течію виходить, щоби кимось поласувати. Загалом, при видимості під водою хоч би 20-30 см на руслі вже можна мати успіх.
У зв'язку із сказаним логічно припустити, що саме великі приманки могли б бути найбільш затребуваними, проте на практикі всі ті ж силиконки завдовжки 3-4" найстабільніше працюють. Це пов'язано, підозрюю, ще й з тим, що дуже важливою вимогою є швидка доставка монтажу до дна, при цьому ловлі судака подібна агресія – сумнівна річ.
Навесні навіть на руслі в разі наявності активної риби важливою є та ж розміреність і монотонність дій рибалки. Не забуваймо, що вода зовсім не кришталево чиста, тому приманку щуці неминуче доведеться атакувати "на випередження". Давно ще запримітив, що коли в затоках та інших неглибоких місцях з тихою і прозорішою водою клювань немає, велика вірогідність, що успіху нас чекає якраз на руслі або біля його країв. Зазвичай глибини 3-4 метри найбільш "обіцяючі", але нерідко і на 2-ох метрах відбуваються клювання.
Колеги, всім здоров'я та рибальського щастя!