Починаючи з кінця осені, день стає зовсім коротким, тому рибалкам доводиться в певній мірі квапитися, щоб успети і місця перспективні перевірити, і рибку на них зловити. Багато хто вважає, що зимовим днем не варто багато ходити, а краще методично обловлювати обрану ділянку, щоб і «вихід» не проґавити, і правильну приманку успегнути підібрати. Іноді це дієвий спосіб, проте мені більше до душі саме ходова рибальство, коли ти чимало ходиш, проте рибалуєш вдумливо. Про це й хотів би поділитися.
У багатьох ситуаціях саме ставка на нові місця виявляється найефективнішою, оскільки ми маємо можливість поважно половити відразу на кількох цікавих ділянках. Насправді виходить наступне: спінінгіст без особливих затримок, але не поспішаючи, обловлює різні перспективні місця, ігноруючи ті, де ймовірність стоянки хижака мінімальна. Природно, що десь доводиться затримуватися довше (є клювання чи місцевість велика), але в цілому, ми приділяємо одній ділянці стільки години, щоби більшість риб, що стояти там, хоча б раз, але нашу приманку помітили. Швидше за все, у нашому улові будуть не тільки найактивніші примірники, але навіть ті, які не особливо голодні. Особливо я на шкірну перспективну точку зазвичай витрачаю не більше сорока хвилин. Діючи за такою схемою, намагаюся годину витрачати все-таки економно, при цьому досить поважно облавлюю обране місце.
Рибалка з переходами не передбачає закидання аби куди. Ловити виключно на перспективних місцях вдається лише тоді, коли і місцевість добре знайома, і цих перспективних точок (ям, приямків, корчів) на річці достатньо. А ще у рибалки має бути можливість швидко пересуватися берегом, що вже у листопаді через дощі чи сніг часом проблемно. Якщо в запасі у спінінгіста достатньо кількість уловистих місць (п'ять і більше), може виникнути проблема з вибором черговості, адже очевидно, що на якійсь ділянці ви будете ловити вранці, а на якійсь потрапите лише до обіду. А це, погодьтеся, не одне й те саме. Можна, звичайно, вчинити просто – обловлювати крапки поспіль одна за одною і ні про що не думати. Але є й інше…
Оскільки передзимова пора не надто тривала, то надійної статистики, де краще клює ранком, а де – вдень, у спінінгіста, швидше за все, не виявиться. У мене особисто немає навіть на найзнайоміших ділянках такого чіткого розкладу. У зв'язку з цим проблему вибору черговості точок зазвичай вирішую наступним чином.
Місцем старту визначаю найближчу ділянку. Причина банальна – бажання швидше почати ловити. А ось подальший маршрут залежить від результатів лову на першій та другій точках. Так скажімо, якщо на обловленій щойно точці не трапилося жодного клювання, велика ймовірність того, що на подібному (хай і стократно перспективному) місці клювань теж не буде. Це не означає, що всі однотипні ділянки, де сьогодні не дзьобало, слід повністю ігнорувати. Ні, їх просто розумніше обловити пізніше або скоротити годину перебування на таких точках. Не виключено, що хижак там є, просто зараз йому не годину полювати. Практика показує, що на річці риба поводиться дуже солідарно і відстань у кілька кілометрів – дрібниця.
Якщо перелік можливих уловистих місць значний (десяток і більше), спочатку краще половити на самих компактних з них або тих, які візуально легко читаються та доступні іншим спінінгістам. Найчастіше на локальних перспективних точках розташовуються по-справжньому голодні, хоч і поодинокі примірники, яких найлегше спіймати. Не скидаємо зі счетів і той факт, що незважаючи на звичну безлюдність річки в передзим'я, на вихідних цілком можуть рибалити інші спінінгісти теж, і саме можливо їм дістанеться клювання «чергового» судака чи щуки, котрі могли б бути нашими. Вважаю, що в холодну пору особливо важливо знати рельєф і глибину в місці лову. Зараз навряд чи масово та прогнозовано, як улітку, зустрінеш щуку біля куща трави, а окуня – під навислим деревом. Риба нині прив'язана до донних орієнтирів, які не так легко розглянути. Та й водоймища «читаються» зараз значно гірше, ніж улітку. Упевнений, що у вдумливого спінінгіста завжди є шанси, навіть коли місцевість цілком чужа. У таких ситуаціях дотримуюсь наступних міркувань:
1. Якщо річка знайома, а сама ділянка ні, то з великою ймовірністю хижак буде поводитися приблизно так само, як і на знайомій місцевості, що розташована поблизу. 2. Навіть на дуже цікавих на вигляд ділянках я надовго не затримуюсь – під водою все може бути набагато менш перспективним, ніж здається. 3. Насамперед орієнтуюсь на класичні для цієї пори аномалії – ями, вірі, корчі. При цьому намагаюся уникнути особливо глибоких ям (більше 6-7 метрів) та територій з однотипним рельєфом. У цьому випадку можна надовго ув'язнути на одному місці, а це для пошукової риболовлі неприйнятно.
4. Використовую тільки ті приманки, в яких найбільше впевнені. Під час пошуку не до експериментів. Зазвичай у мене це Bait Breath ET Shad, Curly Grub, Intech Turborib, Slim Shad.
5. Переміщаюсь швидко і не зупиняюся надовго на одному місці. Однак і не ловлю все підряд, а тільки найперспективніші, на мій погляд, точки. 6. Завжди звертаю увагу на локальні аномалії, які легко обловити одним-двома закидами. Біля них часто чергує окунь або щука, при цьому години, щоб це перевірити, потрібно зовсім небагато. Клюнуло – здорово, ні – йду далі. 7. Рибу, що клюнула чи зійшла, не намагаюся «вистояти» і взяти змором. Якщо після десятка закидів повторного клювання не сталося, при цьому я змінив хоча б двічі приманку, вважаю рибу «втраченою» і рухаюся далі. Буде нагода, сюди ще загляну. До риболовлі на незнайомій ділянці завжди ставлюсь як до захоплюючої подорожі та знайомства з чимось новим. Нерідко чим більше пройдено та обловлено, тим солідніше улов. Та й не він – ключовий момент.
До речі, в сонячний день у другій половині дня мені неодноразово вдавалося застати щуку на мілководді, що на перший погляд, суперечитиме теорії. Така нетипова поведінка хижачки спостерігалася поблизу глибоких місць протягом короткого проміжку години. Чи можна говорити, що наприкінці осені і тим більше на початку зими вода здатна хоч трохи прогрітися від сонця? Ні. Та й навряд чи на мілину виходить мальок. Не виключаю, що щука іноді приймає короткочасні «сонячні ванни», під час яких, буває, не проти перекусити.
Отже, рибальство на передзимовій річці може виявитися запросто безкльовим, але навіть такий день здатний принести масу позитиву. Пусть його у нас у житті і буде якнайбільше! Всім здоров'я та успіхів!