Влітку часто успіх рибальської кампанії висить буквально на волосині. І справа не стільки в комахах, задусі, палючим сонці та інших речах, що серйозно таки знижують комфорт рибалки і зменшують задоволення, скільки в поганому кисневому режимі водойм, цвітінні води та її високій температурі. Саме такі явища часом призводять до замору риби або у кращому випадку – до відсутності у неї апетиту та активності. Особливо до цього схильні хижаки. У зв'язку зі сказаним річки, як рибальські полігони в спеку, виглядають, мабуть, найбільш перспективно.

Будемо правдиві: влітку, щоб хижак усе кинув і став буквально рвати наші приманки, не дуже багато. А дивуватися нема чому. Холоду ще далеко, тому рибі немає жодного сенсу накопичувати стратегічний запас у вигляді жирових відкладень. Через малий вміст розчиненого у воді кисню загальний стан риб'ячого організму далекий від оптимального (якщо зовсім не критичний). Вважаю, як і людині, більшості хижих риб влітку немає потреби споживати їжу з надлишком, для нормального функціонування організму зайве переїдання. Загалом ситуація для спінінгіста складна, але точно не безнадійна, якщо...
Раннього ранку
Гадаю, одне з перших, що спінінгіст-початківець засвоює в ході своєї практики, це необхідність виїзду на рибалку рано-вранці. Не завжди, втім, цього варто прагнути, але в спеку – однозначно так. Влітку я взагалі намагаюся на водойму потрапити ще в передсвітанний годинник, щоб з настанням ранку бути у всеозброєнні і приступити до лову. У чому краса ранкової зорі і перших годин після світанку? За ніч вода трохи остигає, трохи краще насичується киснем, плюс деякі типи водоростей у темряві менше споживають кисню і не так погіршують умови. Крім того, є надія, що хижак із приходом нового дня встиг дещо зголодніти і приступить до трапези. Практика багато зі сказаного підтверджує.

Незважаючи на очевидну перспективність, навіть ранній старт риболовлі часто не призводить до успіху. Окрім іншого, пояснити невдачу можна і тим, що у хижака часто відрізняються ранкові та денні місця полювання. Ми можемо цілу зірку присвятити неймовірно перспективному місцю, але туди риба підтягнеться лише вдень. Як відомо, намагатися зловити рибу там, де її немає, не найкраща витівка. Регулярно маючи практику з лову щуки, окуня та головня влітку, дещо помітив щодо місць стоянки та полювання річкового хижака.

Так, щука рано-вранці часто тяжіє до прибережних ділянок з малою глибиною (1-1,5 метра). Звичайно, на піщаному мілководді її навряд чи зустрінеш, а ось поблизу трав'янистих чагарників або дерев, що впали у воду - дуже навіть. При цьому явно виділяються перспективністю місця (мікрозатоку, невелика обратка, стіна очерету і т.д.) розумно перевірити одним-двома закидами незалежно від часу дня. Просто є такі супер крапки, на яких хижак «дежурить» постійно і, загалом, майже завжди готовий клюнути.

З окунем у мене виходило набагато простіше. По-перше, цей хижак влітку сильно себе видає характерним «човканням» і «поверхневим боєм», що тихим ранком не залишається непоміченим. А по-друге, окунь традиційно ховається у закоряжених тиховодах поблизу берегів, часто не залишаючи свого укриття цілий день.

Ловити головня вранці сміливо можна на тих же ділянках, де він траплявся вдень (зазвичай це бистрини та перекати), проте я дуже серйозну увагу приділяю також коряжнику та місцям, де кущі та дерева нависають над водою. Зараз сонця поки немає, щоб рибі ховатися від нього в тіні, але існує інша, дуже вагома причина так чинити. Роса і перші пориви вітру регулярно збивають з дерева якусь живність, яка ще не прокинулася після ночі. Наскільки я помічав, біля берега тільки рано-вранці голавль не такий обережний, вдень його пильність зростає на порядок, і зловити стає дуже важко. Вдень я більше наголошую на бистрини, розташовані подалі від берега і джерел шуму.
Вирушаючи на рибалку рано-вранці, намагаюся стартувати з найперевіреніших місць і, звичайно ж, відставляю в бік будь-які експерименти. Пропустити ранковий клювання, якщо таке станеться, не смертельно і не страшно, але багато в чому прикро і малоприємно. По голавлю та щуці зазвичай використовую кренки, які по збору активних екземплярів у найкоротші терміни – чемпіони. Megabite Samba 100SP , Booby 50F, Hydro Jack 50F – ключові фігури такої риболовлі. Коли ж у думках є виловити великого окуня і відповідні місця, користуюся або кренками (Megabite Deep Chip 40SP, Booby 50F ...),

або силіконом (Bait Breath Fish Tail Shad , Curly Grub , Noike Ninja ).

Загалом, ранній ранок - етап риболовлі, що стоїть.
Ділянки з плином
Більшості спінінгістів зручніше ловити в тихій воді, ніж на ділянках з плином. У тому немає нічого дивного і в певні проміжки часу (зазвичай холодною водою) прагнення знайти тихе містечко – правильне рішення. Однак у літню спеку часто саме на струмені відбуваються злі та азартні клювання, тоді як у затоках та інших тиховодах – повна тиша.
Звичайно, не всі ділянки з помітним струмом води здатні залучити хижака. За моїми спостереженнями, швидше заробити клювання там, де глибина не перевищує фонову цієї частини річки, а також є або злам в рельєфі, або корч, або трав'янисті чагарники, у яких хижак може знайти притулок і засідку. Саме наявність будь-якої аномалії плюс перебіг є передумовою для успішної риболовлі.

Багато питань вирішує наявність човна. Для літньої річки це абсолютно нормальне та дозволене правилами явище. Тим більше, що більшість українських рівнинних річок не вирізняються сильним струменем, тому навіть без особливих навичок навігації досить просто зайняти вдалу позицію і не мучитися, пробираючись пішки крізь прибережний чагарник і болота, як це роблять «береговики».
Особисто я часто маю свій човен так, щоб приманку вести вздовж кордону водоростей або іншого передбачуваного місця з хижаком, що зачаївся там. Втім, зовсім не позбавлене сенсу рухатися трохи осторонь основної течії, а приманки закидати на струмінь. Окремо у цьому списку для мене стоїть річковий сплав. Такий вид риболовлі я практикую помітно частіше, ніж ловлю з якоря. Рибалити з дрейфуючого човна – одне з моїх улюблених занять.
Закінчення слідує…