Напевно, головною метою будь-якого рибалки-спортсмена з України є звання чемпіона Світу. Наша країна багата на іменитих чемпіонів. Неодноразово збірна України займала верхні рядки у світових першостях. Ось випала і мені честь взяти участь у відбірному етапі до майбутнього Чемпіонату.



Місцем проведення було обрано озеро Нобель у Рівненській області. Після оголошення місця змагання почалися тривале вивчення даної водойми. Читав статті, дивився відео місцевих рибалок… За звітами стало зрозуміло, що основною рибою буде щука. По відео зробив замальовку за орієнтиром кількох крапок. За приманками висновку особливо не зміг зробити, бо скрізь фігурував тролінг або рибалка була в іншу пору року. На цьому теоретичну підготовку було завершено, практичну частину перевіримо вже на водоймі.



Дорога до озера була не простою. Понад 1000 кілометрів колії та 13 годин у дорозі не залишили в мені сил. Добро гостинність бази «Чиж», на якій ми розміщувалися, допомогло мені відновитися. На перше тренування беремо все. Андрій Грибачов (мій напарник) має великий рибальський стаж, і його чуття ми повністю довіряємо. Ось чому приємне рішення, що всі дні за штурвалом нашого бойового корабля буде він, мені ж належить фізична робота на якорі.

Набір снастей у моєму човні класичний. Я використовую два вудлища під різні типи риболовлі.

Комплект №1:
Вудлище Yamaga Blanks Various 84M тестом до 21 грама оснащена котушкою Shimano 14 Exsence BB 4000HGM . Шнур на цей комплект намотав YGK Veragass PE x8 150m у розмірі 1.0. Даний комплект призначався мною на роботу з джигом і блешнями, що коливаються. У разі лову окуня так само застосовую цей комплект.

Комплект №2:
Вудлище Yamaga Blanks Various 77MH тестом до 28 грам. На цей спінінг я поставив котушку Shimano 15 Twin Power 4000pg. Так як основним призначенням цього комплекту є робота з воблерами, то я намотав шнур YGK Veragass PE x8 150m у розмірі 1.5.
Також на випадок лову окунів я взяв Yamaga Blanks Blue Current TZ BLC-77/Tz Nano Stream-Special .

План тренування був простий. Нашим завданням було подивитися акваторію та виявити закономірності, за якими ми змогли б безпомилково сказати, чи можлива присутність хижака без особливих витрат часу в турі.
Перші кілька годин тренування провели, як виявилося в неперспективній ділянці водойми. І від того настрій погіршав і руки трохи опустилися. У моїй юній голові вже спливали думки про минулі зовсім недавні берегові змагання в Дніпропетровську… Три риби на годину… Ось це було клювання. Але Андрій не давав сумувати і ми продовжували орати ... Хвилина за хвилиною, закид за закидом йшов той день ... Іноді мені здавалося, що риби тут немає, всю її поглинула чорна вода, яка славиться дане водоймище. У той момент мене вражав лише дух мого напарника, він свято вірив, що ми знайдемо рибу, ми спіймаємо… Ну як завжди в житті виходить, що думав він, а піймав я. Вставши на одну з перспективних точок я з перших закидів ловлю пристойну щуку. Розмір її становив більше 2-х кілограм. Так то краще… Адреналін та ейфорія від упіймання зробила свою справу і ось уже я на куражі з наступного закидання тягну ще одну «Матусю». Рибу в човен, звичайно ж, не діставали, конкуренція на подібних заходах колосальна. Точку запам'ятали й відзначили, більше розколювати тут рибу немає сенсу і тому зрушуємо далі, намагаючись знайти схоже місце. Через пару якір на черговому закиданні при падінні приманки на дно відчуваю вагу. Ось це активність, ай та роздача. Відчуваю, що риба не маленька, але зараз вона нам не потрібна, нехай, краще в турі ловиться і недовго думаючи струшу красуню. Того дня ми закінчили, знайшовши ще одне місце, на якому було кілька клювань. Підсумком дня стало дві напрацьовані точки.
Увечері на командній нараді вирішуємо, що більше на ті місця не підемо і приділимо більше уваги решті акваторії водойми. Поговоривши з рештою учасників відборів, з'ясовуємо, що справи наші не такі вже й погані. Багато хто не зміг і по одній рибці спіймати. Відзначився екіпаж Іщенко-Новгородський, який упіймав п'ять залікових риб. Ми ж «палити» контору не стали і сказали, що зловили щучку та окуня. Окуня ми справді зловили, але це була випадкова риба, уваги якої ми не приділяли.
Другий тренувальний день розпочали з точок, на яких помітили екіпажі у попередній день. Особливого штибу в них не знайшли. Ні клювань, ні риби на початку не було. Багато переміщалися та шукали золоті крапки. Перший день показав, що шукати потрібно рідке латаття під водою.
Практично скрізь, по всьому водоймищі біля берегової лінії росте латаття. Далі поза її межами починаються звали на 5-10 метрів, залежно від місця. Головним завданням було знайти такі ділянки, де брівка не крута і є 30-40 метрів плато з рідкою лататтям на дні, після якої вже й слідує звалище. Уздовж брівки курсують зграї малька білої риби та дрібного окуня. Періодично ці зграйки заходять на плато – тут і з'являється хижачка з великими зубами. За підсумками дня знайшли ще два перспективні місця, на яких було спіймано пару риб.

Вечір висновків . Тренування завершилися, і варто підбити перші підсумки. Принадою двох днів став TT. Shad 4 "від компанії Bait Breath в 830 кольорі . На нього я впіймав практично всіх своїх риб за винятком однієї, яка з великою жадібністю з'їла Samba 100 від Megabite . На тур приймаємо наступну тактику: я ловлю на TT. Shad 4 ", Андрій буде проводити різні експерименти і в разі моїх.

Тур 1



Гарчання моторів на старті - ось мелодія, що здригає серця найкращих спортсменів України. Тоді незвично билося і моє. У голові різні думки абсолютно не пов'язані між собою, хвилювання давалося взнаки. Ось Коноваленко Олег дає команду для старту та нашому екіпажу. У нашому моторі не багато коней, але нам на той момент здавалося, що ми летимо на зустріч до наших риб. З першої ж постановки човна я заробляю найпотужнішу клювання а риби на гачку немає ... Дістаю - приманка роздерта зубами ... Розчарування і досада але це тільки початок далі буде більше. Діємо за планом, зміщуємося вздовж нашої лінії довжиною 200-300 метрів з кроком 20-30 метрів. Через два якір я заробляю ще один потужний удар, але недовго тримаю рибу і вона звалюється. Ми в потрібному місці, у потрібний час… Андрій щоразу каже, що вона тут, і я це теж чудово розумів, але зловити щуку того дня так і не вдалося. Ранковий вихід закінчився. Далі йшов годинник роботи з водоймою. Ми міняли якір за якорем, а клювань не було. Андрій, знайшовши на одному із закидів ракушняк з наступного закидання, спіймав залікового окуня довжиною 28 см. Він став нашим результатом туру.



Тур 2

Після провалу у першому турі ми духом не впали. У нас є крапки, ми знаємо, що там 100% є риба, а значить саме час її ловити. Плюсом був ще той факт, що конкуренти, бачачи поганий результат, не стали нас брати до уваги і розумітися, де ми ловимо. Ранок того дня видався чудовим. Вийшовши на воду, ми не переживали, втрачати нам вже не було чого. З перших постановок човна Андрій задав темп та напрямок тієї риболовлі. Він зроби, мабуть, головний висновок тих змагань. Під час турів щука знизила свою активність і віддавала перевагу замість чотирьох дюймових ТТ Шада розміру на 3,2 дюйма . Колір залишили той самий 830, він явно працював і їй подобався. З першого закидання напарник дістає залікового окуня. На третьому закиданні чую: «Є». З реактивною швидкістю вимотую свою принаду і беру масивний підсак до рук. Найкрутіше почуття на змаганнях, коли щука падає в підсак. Все воно наше. Далі розуміли, що потрібно нарощувати перевагу і не зменшувати темп лову. Через пару неодружених закидів міняємо якір. І знову з перших закидів Андрій констатує: «підсак». Саме констатує, спокійно так, ввічливо… І найбільша риба відборів на нашому рахунку. Чугуївський щукар підтверджує своє звання.

Після цього ранковий вихід щуки закінчився, і ми даремно купали наші приманки у темних водах озера. Ловлячи на нашій точці, спостерігали скупчення човнів в одній точці, вирішили під кінець туру і ми її відвідати. За 15 хвилин до фінішу туру Андрій дістає ще одну плямисту красуню. Ми перші за підсумком другого туру і цим сідаємо на хвіст лідерам.



Тур 3

Шанси пройти до збірної нашого човна були лише у разі поганого виступу двох лідерів. Сподіватися на такий варіант розвитку подій ми й не думали, за такого клювання самим би від нуля піти. Після другого туру до нас уже почали придивлятися. Віддалено було чути обговорення місця нашого лову. Ми розуміли, що того дня у нас з'явиться компанія на точці. Так і сталося. Після старту одразу кілька човнів пішли нашим курсом та зайняли сусідні позиції. Екіпаж Іщенко – Новгородський закрилися гарною щукою практично з перших хвилин. А в нас рибалка не клеїлася. Клювання, зрізи які на вимір не понесеш. Лише заліковий окунь, якого спіймав Андрій, фарбував того ранку. Година за годиною, якір за якорем і все марно. Близько 6 години ми прасували наші точки. За дві години до..
За дві години до кінця туру вирішуємо перевірити точку, яка дала нам рибу вчора під кінець туру. Але риби на ній не було. Переглянувшись із Андрієм, приймаємо рішення повернутися на нашу лінію. Далися взнаки 6 годин пресингу. Ми вже почали впізнавати окремі кущі латаття, під які кидали. За півгодини до фінішу вирішую приділити час твічу. На тренуваннях на воблера у нас не клювало, і багато суперників ловили на твіч лише окуня. Ставлю новенький, тільки з коробки, Ito Shiner від Магабас . Про цей воблер складають легенди… Принаду гнил легкими потяжками, щука на той момент не відрізнялася активність. На черговій паузі відчуваю найпотужнішу клювання. Хвилина виведення на потужному вудлищі і товстому шнурі і щука в 60 см на активі. То була реабілітація за два дні без риби. Ця щука нічого не давала. Лідери відловилися, і нам нічого вже не світило. Але цією рибою ми показали всім, а головне самим собі, що ми можемо і ще покажемо всім результат.

Висловлюю подяку компанії Fishingstock за фінансову допомогу та можливість ловити найкращими рибальськими снастями японського ринку.