0 ₴
Зробити замовленняБлоги Fishingstock
Кубок України 2014
Ось і я наважився писати кілька рядків про те, як харківська збірна зазнала свого найбільшого фіаско за останні роки виступів на всеукраїнській арені. Після тренувань та виступу на Чемпіонаті Миколаївської області ми зробили певні висновки та запаслися необхідними приманками. Наша команда вирішила діяти за планом, який запропонував Олег Сизон, перебуваючи ще в Харкові. Ми припускали, що окунь залишиться на своєму колишньому місці біля берега і не радуватиме великими розмірами. Щука теж вийде нагодуватись до берега. Весь «План» можна було прочитати у звіті Олега Сізона раніше.
Тур 1. Зона З.
У цю зону я взяв собою 2 інструменти: перший це Mebaru від Matagi тестом до 4 грамів, а в пару до неї взяв твірковий інструмент у вигляді Bleu Current 68-BLC від Yamaga Blanks тестом до 6 грамів. План був дуже простий і, на перший погляд, надійний. Йду в кінець зони і намагаюся гнити щуку, в перервах між цим, або коли перспективні сектори зайняті ловом окуня на ваги від 0.6 до 2 грам. Усі спортсмени зібралися у центрі зони для витрати на сектори. У повітрі ширяє така приємна мені напруга і бажання швидше вдертися в бій. Старту п'ятим і повільно та впевнено крокую в останні сектори. Через кілька хвилин витрата закінчена і моє здивування немає межі. Ніхто з найсильніших рибалок України не пішов у мілководну ділянку. Ось зараз я дам! Ну бережись щука моїх крутих воблерів, трійники яких я точив два тижні. Минає десять хвилин, потім я реєструю половину першої години і за моєю спиною вже близько 10 обловлених секторів. Жодної активності з боку щуки не спостерігаю. Кличу координатора для прояснення обстановки. Борис доповів, що по всій зоні стабільно і рівно ловлять дрібного окуня, щуки вкрай мало. Приділяю останні 15 хвилин часу окуню і по фінішу кладу на ваги 5 смугастих вагою 179 грам. Усі тягнуться до центру зони. У зоні спіймано близько 3 щуки, одна з яких належала Олексію Вагіну. Наймудріший із Харківчан констатував той факт, що щука відійшла від берега і стоїть дуже далеко. Свою ж він упіймав на 14 грам на другій сходинці. Паніка вселилася в мою свідомість. Мій лайтовий інструмент спочивав мирно в таборі, тому я не міг навіть спробувати змінити хід подій, що відбуваються.
Друга година почалася більш екстремально. Я все частіше чув радісний крик «Суддя!», який рвав мою свідомість на частини. Хотілося плакати. Але нічого не вдієш, і за свої помилки іноді доводиться платити велику ціну. Я, як і раніше, ходив і методично колупав окунів, перевіряючи нерви на міцність. Клювання був м'яко сказати паршивий. Так і закінчив я свій перший тур із вагою 260 грамів та 15 місцем у зоні. Окунятникам я програв ті 45 хвилин першої години, а щукарів наздогнати шансів просто не було. Командою ми виступили стабільно, що пояснювалося загальною тактикою проведення змагань.
Тур 2. Зона Ст.
Моя улюблена із 3-х зон проведення Кубка України. У ній, на мою думку, найбільша концентрація риби. Втрачати нам уже не було чого й далі кожен виступав як хотів. Я взяв із собою мій улюблений далекобій Battle Whip 86- mlx від Yamaga Blanks тестом до 21 грама і колупця для лову окуня. Займаю, за словами координатора зони Білана Артура, найперспективніші сектори для лову щуки з дальньої дистанції, стартую з 45 секторів. Ставлю заряджений дванадцяти грамовим шарніром Curly Grab 3.5 у кольорі ультрафіолет та у бій. Обловивши 45-й, переходжу в 46. Мені поспішати нікуди, золота вже не бачити. Стоячи 46-го спостерігаю як у Володимира Воротняка сходить щука на воблер. Дай і я потвічу. Знаю 41 сектор у якому на Миколаєві жили щуки. Друге закидання воблера, яке мені люб'язно надав Олег Сизон. І щука вагою 626 грамів позує на суддівських терезах. Вже і Вова Воротняк як тут! Він стає у 42 сектор. Через закид без клювання відчуваю вагу і машинально підсікаю. Як приємно заводити рибу у підсак, коли у глядачах у тебе твій кумир. 398 грамів саме стільки затягнула плямисте маля. Більше перспективних секторів для твіча я в цій зоні не бачив і тому впираюся в дальняк. У 17 секторі реєструю клювання дуже схожу з клювання судака. Такий собі притискувач (вид клювання коли при черговому підриві відчувається вага риби, в народі ще називають що судак «давить»). Вирішаю затриматися і доловити зухвальця. Через кілька закидів знову картина повторюється. Цього разу я не схибив. Перед підхватом показується красень окунь за 200 грамів, який в останньому ривку все ж таки зміг уникнути зважування. У другій та о третій годині був поставлений координатором зони на дрібного окуня, яким я добрав ще 330 грамів у свою скарбничку. Підсумком стало 4 місце в зоні, програвши 3-го лише 5 грам. Олег Сизон зміг розірвати порочне коло та посів 2-е місце у зоні. Леха Лисиця все ще був у пошуках ключика до місцевих хижаків.
3 тур. Зона О.
Найзагадковіша і незрозуміла для мене зона. У цю зону після настанов сокомандників я вийшов з одним лайтовим вудлищем. І моя ставка зіграла. О першій годині мені так і не вдалося зареєструвати клювання, але я знав, що рано чи пізно буде вихід великої риби на дальній дистанції. Повинна ж вона вийти нагодуватись. Другу годину починаю біля знаменитого кам'яного виступу у центрі зони. Тут за порадою моїх колег знаходиться найперспективніша точка судака. Якоїсь миті повертаю голову ліворуч і спостерігаю як Волохів повільно, але впевнено опустивши кінець вудлища вниз, щоб не дати рибі вийти на свічку, тягне щуку до берега. Продовжую далі стежити за процесом. Помічаю клювання у його сусіда, про що було видно по найпотужнішій підсічці у його виконанні. Оп-п-п-п-а! це вихід. На всіх порах мчу до тих секторів. Облавлюю швидко один за одним. Клювання триває довго не буде, тому потрібно оперативно знайти активну рибу. У 14 секторі на черговій паузі бачу по кінчику вудлища немов хтось дряпає приманку. Протягую її, намагаючись спровокувати рибу на більш агресивні дії, мовляв поранив ти мене, а тепер добий! І судак вагою 246 грамів легким рухом рук виявляється у підсаку. Далі не припиняю переміщень. Займаю, щойно звільнився Волоховим сектор. Суддя, що проходить повз, повідомив, що залишилося 3 хвилини до кінця другої години. «Час ловити троячку судака!» у слух обмовився я. Тим самим викликавши лише усмішки на обличчях сусідів. Закидання та максимальна концентрація на проводці. На 2/3 шляху відчуваю сильне клювання, на яке відповідаю такою ж підсічкою. Ризиковане швидкісне виведення, при якому щука робить дві свічки, але все ж таки виявляється на березі. 40 секунд до кінця та браво зі сторін колег. Третя година пройшла якось похмуро і без жодних подій. Риба пішла спати на далекі дали в глибокі глибини. Фінальний тур я закінчив 3-м у зоні.
Настав час побудови та закриття Кубка України 2014 року. Хтось не міг утримати усмішки на обличчі, у деяких наверталися сльози від втраченого шансу. Перемагає найсильніший – головне спортивне правило, яке незмінно діє у риболовлі. Харківські збірні так і не змогли принести жодної квоти для ФРСХО. Командою ми посіли 17 місце та це сумно. В особистому заліку я став 8-м. Таким чином, склавши мої результати на Чемпіонаті України та Кубку України, я гарантував собі потрапляння до ТОП-10 найкращих спінінгістів України, посівши у ньому почесне 4-те місце.
Дякую всім друзям, які були зі мною під час цих баталій. На жаль, за рейтингом я навряд чи пройду на КУ та ЧУ 2015 року. Тому зустрінемося на всеукраїнських баталіях 2016 року.
Окрема подяка моїм співкомандникам. Ви сильні та гідні бути чемпіонами України. Я вважаю, що цей склад може досягти небувалих вершин у рибальському спорті, але цього разу ми дали сильного маху з тактикою. Сподіваюся, що це зробить нас тільки сильнішим і згуртованішим.
Ну і звичайно ж величезна подяка нашому постійному спонсору компанії «FishingStock» за надані найкращі вудилища Yamaga Blanks, міцні шнури та флюракарбон YGK та Seaguar, гачки VanFook та гідну фінансову підтримку.
Тур 1. Зона З.
У цю зону я взяв собою 2 інструменти: перший це Mebaru від Matagi тестом до 4 грамів, а в пару до неї взяв твірковий інструмент у вигляді Bleu Current 68-BLC від Yamaga Blanks тестом до 6 грамів. План був дуже простий і, на перший погляд, надійний. Йду в кінець зони і намагаюся гнити щуку, в перервах між цим, або коли перспективні сектори зайняті ловом окуня на ваги від 0.6 до 2 грам. Усі спортсмени зібралися у центрі зони для витрати на сектори. У повітрі ширяє така приємна мені напруга і бажання швидше вдертися в бій. Старту п'ятим і повільно та впевнено крокую в останні сектори. Через кілька хвилин витрата закінчена і моє здивування немає межі. Ніхто з найсильніших рибалок України не пішов у мілководну ділянку. Ось зараз я дам! Ну бережись щука моїх крутих воблерів, трійники яких я точив два тижні. Минає десять хвилин, потім я реєструю половину першої години і за моєю спиною вже близько 10 обловлених секторів. Жодної активності з боку щуки не спостерігаю. Кличу координатора для прояснення обстановки. Борис доповів, що по всій зоні стабільно і рівно ловлять дрібного окуня, щуки вкрай мало. Приділяю останні 15 хвилин часу окуню і по фінішу кладу на ваги 5 смугастих вагою 179 грам. Усі тягнуться до центру зони. У зоні спіймано близько 3 щуки, одна з яких належала Олексію Вагіну. Наймудріший із Харківчан констатував той факт, що щука відійшла від берега і стоїть дуже далеко. Свою ж він упіймав на 14 грам на другій сходинці. Паніка вселилася в мою свідомість. Мій лайтовий інструмент спочивав мирно в таборі, тому я не міг навіть спробувати змінити хід подій, що відбуваються.
Друга година почалася більш екстремально. Я все частіше чув радісний крик «Суддя!», який рвав мою свідомість на частини. Хотілося плакати. Але нічого не вдієш, і за свої помилки іноді доводиться платити велику ціну. Я, як і раніше, ходив і методично колупав окунів, перевіряючи нерви на міцність. Клювання був м'яко сказати паршивий. Так і закінчив я свій перший тур із вагою 260 грамів та 15 місцем у зоні. Окунятникам я програв ті 45 хвилин першої години, а щукарів наздогнати шансів просто не було. Командою ми виступили стабільно, що пояснювалося загальною тактикою проведення змагань.
Тур 2. Зона Ст.
Моя улюблена із 3-х зон проведення Кубка України. У ній, на мою думку, найбільша концентрація риби. Втрачати нам уже не було чого й далі кожен виступав як хотів. Я взяв із собою мій улюблений далекобій Battle Whip 86- mlx від Yamaga Blanks тестом до 21 грама і колупця для лову окуня. Займаю, за словами координатора зони Білана Артура, найперспективніші сектори для лову щуки з дальньої дистанції, стартую з 45 секторів. Ставлю заряджений дванадцяти грамовим шарніром Curly Grab 3.5 у кольорі ультрафіолет та у бій. Обловивши 45-й, переходжу в 46. Мені поспішати нікуди, золота вже не бачити. Стоячи 46-го спостерігаю як у Володимира Воротняка сходить щука на воблер. Дай і я потвічу. Знаю 41 сектор у якому на Миколаєві жили щуки. Друге закидання воблера, яке мені люб'язно надав Олег Сизон. І щука вагою 626 грамів позує на суддівських терезах. Вже і Вова Воротняк як тут! Він стає у 42 сектор. Через закид без клювання відчуваю вагу і машинально підсікаю. Як приємно заводити рибу у підсак, коли у глядачах у тебе твій кумир. 398 грамів саме стільки затягнула плямисте маля. Більше перспективних секторів для твіча я в цій зоні не бачив і тому впираюся в дальняк. У 17 секторі реєструю клювання дуже схожу з клювання судака. Такий собі притискувач (вид клювання коли при черговому підриві відчувається вага риби, в народі ще називають що судак «давить»). Вирішаю затриматися і доловити зухвальця. Через кілька закидів знову картина повторюється. Цього разу я не схибив. Перед підхватом показується красень окунь за 200 грамів, який в останньому ривку все ж таки зміг уникнути зважування. У другій та о третій годині був поставлений координатором зони на дрібного окуня, яким я добрав ще 330 грамів у свою скарбничку. Підсумком стало 4 місце в зоні, програвши 3-го лише 5 грам. Олег Сизон зміг розірвати порочне коло та посів 2-е місце у зоні. Леха Лисиця все ще був у пошуках ключика до місцевих хижаків.
3 тур. Зона О.
Найзагадковіша і незрозуміла для мене зона. У цю зону після настанов сокомандників я вийшов з одним лайтовим вудлищем. І моя ставка зіграла. О першій годині мені так і не вдалося зареєструвати клювання, але я знав, що рано чи пізно буде вихід великої риби на дальній дистанції. Повинна ж вона вийти нагодуватись. Другу годину починаю біля знаменитого кам'яного виступу у центрі зони. Тут за порадою моїх колег знаходиться найперспективніша точка судака. Якоїсь миті повертаю голову ліворуч і спостерігаю як Волохів повільно, але впевнено опустивши кінець вудлища вниз, щоб не дати рибі вийти на свічку, тягне щуку до берега. Продовжую далі стежити за процесом. Помічаю клювання у його сусіда, про що було видно по найпотужнішій підсічці у його виконанні. Оп-п-п-п-а! це вихід. На всіх порах мчу до тих секторів. Облавлюю швидко один за одним. Клювання триває довго не буде, тому потрібно оперативно знайти активну рибу. У 14 секторі на черговій паузі бачу по кінчику вудлища немов хтось дряпає приманку. Протягую її, намагаючись спровокувати рибу на більш агресивні дії, мовляв поранив ти мене, а тепер добий! І судак вагою 246 грамів легким рухом рук виявляється у підсаку. Далі не припиняю переміщень. Займаю, щойно звільнився Волоховим сектор. Суддя, що проходить повз, повідомив, що залишилося 3 хвилини до кінця другої години. «Час ловити троячку судака!» у слух обмовився я. Тим самим викликавши лише усмішки на обличчях сусідів. Закидання та максимальна концентрація на проводці. На 2/3 шляху відчуваю сильне клювання, на яке відповідаю такою ж підсічкою. Ризиковане швидкісне виведення, при якому щука робить дві свічки, але все ж таки виявляється на березі. 40 секунд до кінця та браво зі сторін колег. Третя година пройшла якось похмуро і без жодних подій. Риба пішла спати на далекі дали в глибокі глибини. Фінальний тур я закінчив 3-м у зоні.
Настав час побудови та закриття Кубка України 2014 року. Хтось не міг утримати усмішки на обличчі, у деяких наверталися сльози від втраченого шансу. Перемагає найсильніший – головне спортивне правило, яке незмінно діє у риболовлі. Харківські збірні так і не змогли принести жодної квоти для ФРСХО. Командою ми посіли 17 місце та це сумно. В особистому заліку я став 8-м. Таким чином, склавши мої результати на Чемпіонаті України та Кубку України, я гарантував собі потрапляння до ТОП-10 найкращих спінінгістів України, посівши у ньому почесне 4-те місце.
Дякую всім друзям, які були зі мною під час цих баталій. На жаль, за рейтингом я навряд чи пройду на КУ та ЧУ 2015 року. Тому зустрінемося на всеукраїнських баталіях 2016 року.
Окрема подяка моїм співкомандникам. Ви сильні та гідні бути чемпіонами України. Я вважаю, що цей склад може досягти небувалих вершин у рибальському спорті, але цього разу ми дали сильного маху з тактикою. Сподіваюся, що це зробить нас тільки сильнішим і згуртованішим.
Ну і звичайно ж величезна подяка нашому постійному спонсору компанії «FishingStock» за надані найкращі вудилища Yamaga Blanks, міцні шнури та флюракарбон YGK та Seaguar, гачки VanFook та гідну фінансову підтримку.
Сподобалася стаття? Залиште свою реакцію!
0
0
0
0
0
Поділитись публікацією
Коментарі
Залишити коментар
Залишити коментар:
Зареєстровані?
Увійти
украинский рейтинг, по которому отбираются кандидаты на участие в Сборной Украины на Чемпионат Мира, и областные рейтинги, по которым отбираются лучшие спортсмены областей для участия в Чемпионатах и Кубках Украины - совершенно разные таблицы, никак не связанные между собой.
а почему, будучи в десятке лучших спиннингистов Украины, "по рейтингу я вряд ли пройду на КУ и ЧУ 2015". Разъясните пожалуйста.