Цього року я відкрив для себе світ Area Fishing. І цей світ виявився надзвичайно барвистим та насиченим. На одних із минулих змагань від Олександра Жадана я дізнався, що на початку грудня він планує провести командний турнір і саме їм закрити сезон лову ставкової форелі у 2017 році. Ще задовго до відкриття та реєстрації я зі своїм постійним співкомандником Олексієм Лисицею вирішили взяти в ньому участь та підбити підсумки року.
Досвід риболовлі на Вовковому озері у нас був, але з огляду на похолодання, ми вирішили провести невелике тренування. У ніч із четверга на п'ятницю наш екіпаж у складі Олексія Лисиці, Мкртчяна Миколи, М'ясникова Олега та мене вирушив із Харкова у напрямку столиці. До 7 ранку ми прибули на Вовкове озеро. Під час в'їзду на територію рибальського комплексу нас зустрів господар водоймища Петро Головко. Саме завдяки працям Петра та Олексія наша Батьківщина може похвалитися мабуть найкращою форелевою водоймою в Європі, а можливо і за її межами.


Після нетривалої ранкової кави ми збираємо снасті і вирушаємо на водойму. Погода просто казка. Легкий вітерець, сонце. За класикою я почав тренування з блешень, що коливаються, заробивши всього пару невиразних тичків, вирішив перейти на силіконові приманки . І тут справа пішла. Благо на водойму приїхав один із метрів українського Arefishing – Олександр Жадан. Спостерігаючи за його діями та методами проведення, нам теж вдалося підібрати ключик до примхливої зимової риби. До кінця тренування я з Олегом М'ясніковим підібрали велику личинку, яка дозволила ловити рибу практично на кожному закиданні. Крім силікону, мені вдалося вмовити кілька риб на мініатюрний раттлін від Ivyline під назвою Bottom Beat. Зробивши висновки, ми укомплектували свої валізи приманками на завтра. Але було одне "але": відразу після тренування в озеро запустили близько 700 голів свіжої риби. І це давало розуміння того, що завтра все може бути інакше.
День змагань. Ранок розпочався із зустрічі з друзями. Одні приїхали просто повболівати, інші взяти участь.

1 старт у нас випав із Тупіціним та Смовжем. Вирішили діяти за тактикою «розділяй та володарюй». Льоша почав перевіряти активність риби колеблакою, я одразу почав із силікону. Тиша, втім, як і в наших суперників. Зліва від нас дістають рибу. Боковим зором бачу, що противник кладе блешню на дно і веде її вздовж дна вкрай повільно. Ставлю Ivyline Penta 4 грами в пастельно-рожевому кольорі. Закидання за обрій. Блешня лягає на дно. Проведення в повільному темпі з посмикуваннями через кожні 2-3 оберти ручки. Тичок. Повторне закидання, все повторюю. Тичок, підсікання, риба. І далі все пішло автоматом. До кінця зустрічі ловлю ще одну рибу на вагачку і одну на Bottom Beat.
2 старт. У цьому турі на нас чекав Олександр Фролов та Жила Віталій. До цього моменту я неодноразово зустрічався з Сашком Фроловим, і знав його, як дуже сильного «коливальника». В обох наших попередніх зустрічах він впевнено брав перемогу. Значить, настав час перевірити те, що я встиг почерпнути у форелевій ловлі. Починаю з блідо-рожевої Penta 4 грами. Перше закидання. Кладу приманку на дно. Повільне рівномірне проведення з підтвічуванням. На пів-дистанції клювання, але повз. На другому закиданні все повторилося. Третій закид, клювання, підсікання, фрикціон починає співати свою пісню. І тут справа пішла. Майже з кожного закидання йшли клювання. Риба бадала блешню пару разів перед тим, як сісти на гачок. Льоша так само почав ловити на колебло. Але низка сходів переслідувала мого партнера. Як пізніше виявиться, на його блешні гачок був злегка розігнутий, і цього вистачало для хитрощів, щоб постійно звільнятися. Після переходу риба стала трохи настороженішою ставитися до великої блешні і я змінив її на маленьку Penta 2,5 грама в темно-коричневому забарвленні з яскраво зеленою цяткою в задній частині. І це знову було влучення в ціль, риба почала активно атакувати мікроблесенку, допомагаючи закінчити цей поєдинок з рахунком об 11:3.

Дуель 3. Баранчиків та Дергунів. Ми, особливо не змовляючись, почали з блешень і дальньої дистанції, що коливаються, в той час, як наші опоненти пробували силікон на ближній. Особливо не заглиблюючись у подробиці, можу сказати, що до кінця туру, якщо мені не зраджує пам'ять, ми не міняли блешні на інші приманки і закінчили поєдинок з рахунком 6:2.
У четвертому турі ми мали зустрітися з хорошими друзями, командою «Hi-Tech» у складі нашого вчителя та наставника у всій форелевій (і не тільки) тематиці -Микола Мкртчяна та Чорномаза Андрія. Вони дуже здивувалися, побачивши, що в нас на вудках висять блешні, що коливаються. Ще більше здивування було, коли ми майже зі старту взяли з Олексієм по рибі. Потім ще одну. У залізну гру включився Микола і теж упіймав рибу. До кінця поєдинку, коли риба почала помітно гірше реагувати на блешні, що коливаються, я поставив міні-цикаду від тих-таки Ivyline Habbi 2,2 грама, в кольорі шартрез. Відмінний та далекий політ. Швидке опускання на дно. Проведення легким посмикуванням вершинки та півобігу котушки в середньому темпі. Після цього пауза до контакту з дном. Сходинці на третій тичок, потім ще один і нарешті риба сідає. Виведення, форель робить свічку і потрапляє в сітку підскаку. До сигналу «Фініш» ми виводимо рахунок до 6:2 та беремо чергову впевнену перемогу.


Першу половину відборів ми пройшли просто чудово. 4 перемоги з 4 турів. У голові закрутилася думка, що в другій половині треба не дати маху, і нарешті зайти до Фіналу на Вовоковому озері. Обідати якось не хотілося, тому користуючись вільним часом, я встиг поміняти гачки на робочих приманках і перевірити вузли на надійність.
5 тур. Команда «Спілка» у складі Перинський та Антрошук. Ми вирішили не вигадувати нічого нового. Хоч і вдалося зловити рибу з першого закидання, далі риба клювати відмовлялася. Потім суперники зрівняли рахунок. Льоша знову підтвердив нашу перевагу, завівши в підсак плямисту красуню. Після зміни сторін противники знову вирівняли рахунок. Буквально за пару хвилин до фінішу мені вдалося засікти рибу на самому викиді важкої блешні. Виведення, риба раз у раз робила свічки, але гачок Vanfook впевнено тримався в риб'ячій пащі. Фініш. Так, дуже напружена боротьба принесла нам п'яту перемогу з мінімальною перевагою 3:2.

Дуель номер 6 за жеребом випала в самій мілководній ділянці. Нашими суперниками стала команда у складі пари Олени «Лиси» Комарової та Володимира Череднюка. Лисиця А. проти Лисиці А. дуже цікаво =). Але незважаючи на наші спільні старання, риба відмовлялася реагувати на наші витончення. До зміни Олексій Юрійович заробив клювання на силікон у прибережній зоні, вселяючи цим хоч трохи надії на присутність риби в нашому секторі. Після зміни я вирішив піти у вабанк. Ставлю коричневу з яскравою смугою помаранчевої Noris Masukuroto Sofia у вазі 1,2 грама. Закид метрів на 15-17. Довге падіння. Веду блешню двома повільними оборотами з наступною паузою до торкання дна. Блешня дуже довго лягає на дно після кожної паузи. Десь метрах за 3-5 від берега чую легкий тук на паузі, легенько підсікаю і фрикційне гальмо заводить свою пісню. Риба, пробігшись уздовж берега, розвертається і рухається в напрямку підсаку. Беру рибу і видихаю. Фініш. 1:0. Хоч і за мінімумом, але це шоста перемога поспіль. Вітаю Олексія з тим, що ми вже забронювали собі місце у фіналі.

Сьомий тур виявився найдушевнішим. У секторі на нас чекала команда «TT-rods» у складі Влада Ткаченка та Віктора Абдалова. З цими хлопцями мені пощастило познайомитись ще на першому відборі Troutmania 2017. На моїй пам'яті трохи набереться таких добродушних та гостинних людей. Зважаючи на те, що наша «залізна» тактика почала потроху здавати позиції, я вирішую перевірити силіконові напрацювання. Експериментую з вагою вантажу, дистанцією лову, моделями та квітами приманок, але крім пари невиразних тичків нічого не виходить. Зміна. Майже одразу після зміни бачу, як Вітя Абдалов починає виведення. Риба в підсак, в роті коливання. Молодець, нас - нашою ж зброєю. Ще кілька хвилин і фініш. 0:1. Перша поразка. Ну, нічого. Ця поразка подіяла якось протверезно.
8 тур. Команда «Voblerok-Favorite» у складі Гунька Антона та Павлюка Андрія. Хлопці дуже сильні силіконники, тому вирішую не експериментувати, а робити те, що виходило сьогодні найкраще. 5:0. Залізо показало себе у всій красі.

У перерві дізнаємося, що ми заходимо у фінал із другого місця із сумою балів 21, програвши першому місцю 3 риби. Список фіналістів виглядав так:
1. «UTAL» Жадан, Іллінський.
2. «Fishingstock» Лисиця, Лепеєв.
3. "X-Fish" Мохнатко, Рябець.
4. "Hi-Tech" Мкртчян, Чорномаз.
5. «Імпульс» Воротняк, Кармянков
6. «Струг» Яремен, Лупуляк.
7. «Спілка» Перинський, Антрошук.
8. «Area» Дяченко, Тіманов.
У 1\4 фіналу ми зустрілися з командою "Спілка". Сьогодні ми вже сходилися на полі лайки, і перемогу нашу переконливу назвати було складно. З першого закидання мені вдалося зловити рибу на все ту ж блідо-рожеву Penta 4грама. Після чого рибу впіймав мій співкомандник. На це поодинокою відповіли противники і якось все затихло. Вирішую поставити блешню в тому ж розмірі, але трохи легше, щоб зменшити швидкість проводки. Penta 3,2 грами у яскраво-зеленому кольорі з чорною підкладкою летить у воду. Через пару проводок контакт та риба в підсаку. 3:1. Ми йдемо на зустріч мрії.

1\2 фіналу. Знову ми зустрічаємось із командою Колі Мкртчяна. Знову нам вдалося повести у рахунку першими. Я беру рибу. Після чого рибу взяв Льоша. Зміна. І тут Микола активував свою «чакру», інакше це назвати не можна було. Він ловить рибу на залізо. Потім клювання, підсікання, урвище. Перев'язавшись, він за хвилину до фінішу встигає зловити другу рибу. Фініш. 2:2. Але завдяки тому, що наш рейтинг вищий, ми вийшли у боротьбу за перше місце.

Фінал. «X-Fish» у складі Сашка Мохнатка та Кості Рябця. Відмінні добродушні хлопці та дуже запеклі силіконники. Вихід у фінал був для нас справжнім здобутком. Але як не дивно, не було ні мандражу, ні нервів. Я вже визначився з тактикою, і вирішив слідувати їй до останнього. Льоша зробив правильний вибір сектора, і ми перейшли в сектор, в якому «X-Fish» простояли два тури і встигли вийняти неабияку кількість риби з дистанції, доступної для силікону. У першій десятихвилинці вдалося вмовити одну рибу на яскраво-зелену блешню з чорною підкладкою. В цей же час у Сашка з Костею пару клювань і схід. Льоша пару разів на силікон підсік у молоко і тиша. Зміна. Заробляю пару клювань, але риба просто підбиває блешню. Намагаюся пробити цей вектор закидів силіконом, але риба не реагує. Тим часом суперники починають виводити рибу, але вона переплуталася з оснащенням мого співкомандника, ще й випала з підсака і повисла на шнурі. Незалік. Хвилини за 3 до кінця Костя Рябець таки вирівнює рахунок. Суддя оголошує про те, що якщо за останню хвилину не буде затримання, то лов йтиме до «Золотої риби». Закидання коливань, падіння на дно. Веду повільно з міні-паузами, щоб гра блешні збивалася. Сигнал проміжного фінішу та оголошення про те, що лов йде до переможної риби, і саме в цей момент відчуваю клювання. Підсікання. Риба на гачку. Повільно і довго здалеку виводжу «золоту» рибу. Заводжу її в підсак. Починаю чути вітання, крики. Відпускаю рибу. З тим, як вона йшла в глибину, почало приходити розуміння, що ми перемогли. Перша перемога в AREATrout змаганнях.

Хочу подякувати Олександру Жадана та Діму Іллінського за організацію чудового турніру. Петра Головка та Олексія Савенка за ідеальну водойму та небувалу гостинність. Олега Мяснікова за онлайн-трансляції та душевну компанію, і Колю Мкртчяна за те, що втягнув нас у складну і захоплюючу гру під назвою AreaFishing.