Блоги Fishingstock

Звіти про рибалку 28 березня 2019

Тренування команда Intech перед першим етапом UFL2019. Частина 1 Розбір польотів

Підготовку до першого етапу UFL ми, команда INTECH, у складі Гирича Павла та Макогона Євгена розпочали одразу після новорічних свят. Вона, підготовка, полягала у збиранні інформації, виборі снастей та приманок, вивченні карти водойми. За два тижні до початку тренувань мені вдалося приїхати і порибалити на цій акваторії, потім виявиться, що цього не варто було робити.

Риба клювала дуже добре, були чіткі «виходи» і за риб'ячою активністю можна було звіряти годинник. Достатньо було просто перебувати «на точці» і закинути воблер чи силіконову приманку у певний час. Слідували злі клювання «в шахту» і відмінні екземпляри плямистої хижачки приймалися в підсак. Працювали силіконові приманки та воблери, причому якщо не було клювання на воблер, ставили «гуму» і брали великих щук, також якщо на «точці» риба відмовлялася від «силікону», то можна було з упевненістю ставити воблер і успішно ловити.

Так успішно пройшли три дні риболовлі у зоні проведення першого етапу Української спінінгової ліги. Приїхавши до Запоріжжя, за підсумками моєї «вилазки», зробили коригування у снастях та монтажах. Виїзд призначили на п'ятницю 15 березня вранці, щоб «світлому» дістатися гостинної бази «Перлина», і зранку, у суботу бути на воді. 15 березня, 5 ранку. Ми зустрічаємося на причалі і вантажимо сумки з приманками та тубус з одночастинними спінінгами в човен. Затентувавши вирушаємо в дорогу.
Сказати, що в нас погані дороги, нічого не сказати. Перевалюючись через величезні ями, які неможливо об'їхати, і згадуючи керівництво «автодору» ми дісталися Сокирна. Оселившись, відзначили присутність на базі майже всіх учасників. Підготовці до турніру наші суперники почали приділяти також дуже багато часу. Ставки високі, на кону чудовий та бажаний приз – FINVAL 510 RANGY. У нас повних п'ять днів, щоб розібратися з звичками та звичками місцевої щуки. Для мене дуже хвилюючі хвилини, коли ти «розчехляєш» спінінги і кріпиш до них котушки, коли просочуєш шнур через кільця і прив'язуєш повідець. У нас майже однакові комплекти: джигувати Паша буде двома спінінгами - далекобійний YAMAGA Blanks Calista 710M / TZ NANO і G.Loomis 903PTR GLX, у мене для джига такий же "ДІД" і YAMAGA Blanks Various Reborn 79M . Для «смикання» воблерів у нас однакові вудки, це G.Loomis NRX 843S. Шнури ми «вмотали» максимально міцні та гладкі YGK VERAGASS X8 1.5 та 2.0. Виліт приманки на цих шнурах «за обрій». Нами було помічено, що щука, особливо велика, відмовлялася «брати» біля човна, тому доводилося закидати свої приманки максимально далеко. Зізнатися чесно, права рука, досі «ниє» від такого навантаження. Ми готові, ми виходимо на перше тренування.

Сьогодні ми ходимо акваторією і спостерігаємо за переміщеннями місцевих рибалок, яких на воді незліченна кількість, та й спостерігаємо за спортсменами. Упродовж дня заходимо на напрацьовані мною місця для перевірки наявності на них щуки. Я помітив, що вода прогрілася за кілька днів на кілька градусів. Та й активність риби зовсім невелика, але ми списали на вихідні дні. Величезний пресинг і майже відсутність течії, до наявності якого щука дуже чутлива. Ось кілька факторів, на які ми «нарікали» в суботу та неділю. Напрацьовані мною місця та постановки за два вихідні дні не дали нам риби… ну майже не дали… . Було над чим замислитися, але ми за звичкою списали на пресинг та гідрологію. У понеділок вирішили вивчити "верх". Залізли на 20 км. вище за базу, проти течії і почали шукати рибу. Дуже швидко спіймали перших щук, причому одна з них затягла на 5 кг. Риба була активною і навіть ганялася за приманками, після холостого контакту наздоганяла та атакувала з подвоєною силою. Курсуючі човни «тролінгістів» раз у раз приймали в підсак важких щук, і найголовніше немає жодного спортсмена навколо! Можна вільно переміщатися та ловити. Напрацьовувати постановки та шукати цікаві місця. Так минула половина дня, другу половину, бачачи активність риби, вирішили провести на тих місцях, які не дали риби у вихідні дні. І знову, крім одного місця, немає риби! Звалюємо це на «не правильний» час, і вирішуємо прийти на ці місця з самого ранку у вівторок. Я так докладно описую ці моменти нашого тренування тому, що тепер чітко розумію, де ми припустилися помилки у нашій підготовці до етапу.

З ранку у вівторок робимо обхід «нижніх грядок» і не отримуємо очікуваного результату. Змінилася погода - задув сильний Південний вітер, який додав дуже багато дискомфорту в лови. Доводилося на кожному закиданні «пробивати» зустрічний вітер і хвиля, що розігралася, заважала чітко розпізнавати силуети риб у «бічних» променях нашого ехолота. Коли, у другій половині дня, ми приїхали на місця у верхній акваторії, то заробили пару клювань не великої риби. Адже вчора ми подумали, що знайшли «тему»… Увечері, у розмові з нашими друзями-суперниками, ми довідалися, що не лише щука відмовилася брати. Всі як один скаржилися на відсутність апетиту у щуки. Погода…. Точніше зміна напряму вітру на протилежний. У середу ми безуспішно намагалися шукати нові місця у «нижній» акваторії. Тролінгісти із завидною постійністю діставали велику рибу, у нас не було клювання. Ми бачили великих щук в екрані ехолота, але вона не реагувала на наші приманки… Ми переміщалися по всій акваторії, робили багато якорів, ставали на «глибині» та на брівці, рухалися «столами» з фоновою глибиною 4-5 метрів, але в цьому процесі не було головного – результату. Ми мали в активі кілька місць із «нашою» рибою, але їх могло виявитися замало для успішного виступу, що згодом і сталося… Далі буде.