0 ₴
Зробити замовленняБлоги Fishingstock
Звіти про рибалку
07 грудня 2017
Фінальний етап UFL (Виступ команди Intech у рибальській лізі 2017)
Частина друга.
День тиші. Четвер 09.11
Нарешті вдалося виспатися. Ранні підйоми і цілий день на свіжому повітрі даються взнаки. Втома нагромадилася. Не кваплячись поснідали і спустилися до човна, щоб перев'язати снасті та приготувати монтажі. План на перший тур вималювався якось сам собою. У нас було чотири «брівки» кожна довжиною від трьох до семи якорів. Відстань між крайніми точками нашого маршруту не перевищувала 15 км. Можна сказати все було поряд. Лізти в нетрі не хотілося, тому що за весь час тренувального процесу у нас не було риби більше 1,8 кг. Руслова частина акваторії давала набагато більшу рибу. Забув згадати ще й судачий «корч» його ми тримали як точку відскоку. Руки свербіли в передчутті завтрашньої «рибалки». Прогноз погоди був рівним, тиск стабільним, ми були спокійні та впевнені у завтрашньому результаті.
П'ятниця 10.11
Перший тур фінального етапу UFL.
Побудова, перекличка, отримали GPS трекери. Спустилися до човнів, короткі інтерв'ю та фото з друзями-суперниками. Після перевірки лайвелів та налаштування камер вийшли на воду. Ми маємо 10-й стартовий номер. Ось підійшла і наша черга, Олександр Шевченко дає команду «старт». Вирішено почати з нижньої брівки, саме там у нас траплялися клювання щуки з самого ранку. Летимо «на всіх парах». Заходимо на точку постановки із глибини. Все на місці: ямка, брівка, але чогось не вистачає. Відчуваю пульсацію крові, і приплив адреналіну. I pilot отримує команду «якір» Можна робити перше закидання. Принади полетіли у воду. У голові крутиться думка: аби не на першому закиданні! Чи не клюнула, вже добре))). Перший якір «порожній», переміщуємося, знову заходимо з глибини і ось тільки зараз розумію, що мене турбувало. Повністю зникла риба, кормова риба, яка трималася в горизонті між 6-ма і 7-ма метрами. Дном канави все також малює розмаїтість великої «білі» але на брівці кормової дрібної рибки немає! Гаразд, продовжуємо йти за наміченим планом. Змінюємо якорі та місця, переїжджаємо з однієї брівки на іншу – нуль! Кормова риба зникла! Сподіваємося на повну відсутність течії. Чекаємо, з хвилини на хвилину маємо дати воду, адже будній день! До 11,30 дають воду. Але дуже неквапливо, можна сказати мляво. Рух води є і навіть човен розгорнув за течією, але в нас нуль. Починаємо сумніватися у правильності вибору тактики. В голову лізуть думки на кшталт « А чи не піти «закритися» в болото?» Але намагаємось задушити у собі ці думки. UFL – турнір з лову ВЕЛИКОГО риби, і тут абсолютно не важливо, що ти «закрився» п'ятьма дрібними рибками, у тебе риба повинна бути найважча. Ось так ми й борознили ями та брівки до години дня, доки не посилилася течія. Посилення течії нас застало на нижній брівці, де ми стартували. І буквально через п'ять хвилин у Паші трапилося єдине клювання в цей день. Щука на два з гаком кіло в гордій самоті розмістилася в лайвелі. Один день, «день тиші» і все змінилося… Стабільний тиск, рівна похмура погода начебто нічого не змінилося. Ми були впевнені у «нашій темі». Може через край впевнені, за що й поплатилися. Ідемо готуватися до другого туру.
Субота 11.11
Увечері в п'ятницю, порадилися і дійшли думки, що в принципі міняти нічого не потрібно. Треба йти за наперед наміченим планом і в жодному разі не піддаватися спокусі йти на дрібну рибу.
Побудова, перекличка, роздача GPS трекерів. Ми біля нашого Finval. Готуємо спінінги, дістаємо приманки, я в скрині знаходжу поролонки, які спеціально нарізав для цього етапу. Пропоную Паші, між іншим, перевірити судачу точку. Стартуємо у зворотному вчорашньому порядку. Заходимо на перший «якір» рибку малює, але глибоко 8-9 метрів. По п'ять закидів, переїжджаємо далі. Пройшли першу брівку – нічого. Рухаємось на другу ділянку. Знову є наявність рибки, але глибоко (8-9м), що поки що не вписується в наш шаблон. Вчора цього не бачили. Риба ніяк не реагує на наші старання. Поруч місцевий абориген витягає щучку до двох кг. на живця. Значить, є вона, і жерти хоче. Але ми щось не так робимо. Перше, що спало на думку – зміна приманок. Пішли в хід різних кольорів «віброхвости» та «твістери» – тиша. Ось до 10.00 дають легку течію. Пашка підсікає першу рибу. Так надійно, що втрачаємо п'ять хвилин дорогоцінного часу на вилучення гачка з щучої пащі. І через десять-п'ятнадцять хвилин у мене на черв'яка з твістерним хвостом трапляється різке і потужне клювання. Як я чекав на цей момент! Я так «сікнув» цю бідну рибу, що вона без зайвого опору майже сама зайшла в підсак. На боці ця щука мала великий розмір виразки, вона кровоточила, і ми вирішили відвезти її на попереднє зважування. Після зважування вирішили пройти ще раз цю брівку, але виставлятися за 8-9 метрів. І це незабаром дало результат. Ще одну щуку підняли на борт. Я трохи скомкано розповідаю. Ми не «паслися» на одному місці, багато переїжджали, але кормова рибка була помічена тільки на цій брівці. За підсумками вона дала нам три щуки. І
Десь до 13 ми виставилися на судачому «корчике» де на третьому закиданні, у мене, на поролонку відбулася різка клювання. Судак сильно чинив опір, але я виявився досвідченішим і сильнішим за нього))).
Так із чотирма рибами ми й закінчили тур.
Мене зараз запитують: А яке місце ви посіли?
Я відповідаю: Не має значення…. Для нас не важливо… У цьому фінальному етапі, якщо ти не в трійці, то вже абсолютно не важливо, яке в тебе місце – четверте чи двадцять п'яте!
Мене питають: А що ви зробили не так?
Я відповідаю: Та все начебто правильно все робили…
Хочу щиро привітати переможців фінального етапу Ігоря та Володю – ви великі молодці! Призери етапу показали стабільну рибалку, розібралися з водоймою, за що і були винагороджені затриманням великих риб! Ну і звичайно хочу привітати МЕТРІВ нашого Українського спінінгового рибальського спорту Діму та Андрія! Діти, Вашої працездатності може позаздрити будь-який спортсмен. Ні хто інший не заслуговує і не заслужив титул «Кращий Рибалка Року 2017» крім Вас! Я Вас дуже поважаю та щиро радію Вашій перемозі! Андрію, у тебе сьогодні день народження, я хочу побажати здоров'я тобі та всім твоїм близьким та нових спортивних досягнень!
Хочу подякувати організаторам UFL, Вам вдалося зробити свято рибалки. У вас вдалося зробити проект медійним. Не зупиняйтесь на досягнутому! Ми, рибалки, у Вас віримо!
Дякую всім хто брав участь у цьому святі: Суддям, операторам, дикторам, фотографам, спортсменам.
Дякуємо компанії «FishingStock» за підтримку нашого екіпажу. Без Вас участь нашої двійки в UFL була б неможлива!
День тиші. Четвер 09.11
Нарешті вдалося виспатися. Ранні підйоми і цілий день на свіжому повітрі даються взнаки. Втома нагромадилася. Не кваплячись поснідали і спустилися до човна, щоб перев'язати снасті та приготувати монтажі. План на перший тур вималювався якось сам собою. У нас було чотири «брівки» кожна довжиною від трьох до семи якорів. Відстань між крайніми точками нашого маршруту не перевищувала 15 км. Можна сказати все було поряд. Лізти в нетрі не хотілося, тому що за весь час тренувального процесу у нас не було риби більше 1,8 кг. Руслова частина акваторії давала набагато більшу рибу. Забув згадати ще й судачий «корч» його ми тримали як точку відскоку. Руки свербіли в передчутті завтрашньої «рибалки». Прогноз погоди був рівним, тиск стабільним, ми були спокійні та впевнені у завтрашньому результаті.
П'ятниця 10.11
Перший тур фінального етапу UFL.
Побудова, перекличка, отримали GPS трекери. Спустилися до човнів, короткі інтерв'ю та фото з друзями-суперниками. Після перевірки лайвелів та налаштування камер вийшли на воду. Ми маємо 10-й стартовий номер. Ось підійшла і наша черга, Олександр Шевченко дає команду «старт». Вирішено почати з нижньої брівки, саме там у нас траплялися клювання щуки з самого ранку. Летимо «на всіх парах». Заходимо на точку постановки із глибини. Все на місці: ямка, брівка, але чогось не вистачає. Відчуваю пульсацію крові, і приплив адреналіну. I pilot отримує команду «якір» Можна робити перше закидання. Принади полетіли у воду. У голові крутиться думка: аби не на першому закиданні! Чи не клюнула, вже добре))). Перший якір «порожній», переміщуємося, знову заходимо з глибини і ось тільки зараз розумію, що мене турбувало. Повністю зникла риба, кормова риба, яка трималася в горизонті між 6-ма і 7-ма метрами. Дном канави все також малює розмаїтість великої «білі» але на брівці кормової дрібної рибки немає! Гаразд, продовжуємо йти за наміченим планом. Змінюємо якорі та місця, переїжджаємо з однієї брівки на іншу – нуль! Кормова риба зникла! Сподіваємося на повну відсутність течії. Чекаємо, з хвилини на хвилину маємо дати воду, адже будній день! До 11,30 дають воду. Але дуже неквапливо, можна сказати мляво. Рух води є і навіть човен розгорнув за течією, але в нас нуль. Починаємо сумніватися у правильності вибору тактики. В голову лізуть думки на кшталт « А чи не піти «закритися» в болото?» Але намагаємось задушити у собі ці думки. UFL – турнір з лову ВЕЛИКОГО риби, і тут абсолютно не важливо, що ти «закрився» п'ятьма дрібними рибками, у тебе риба повинна бути найважча. Ось так ми й борознили ями та брівки до години дня, доки не посилилася течія. Посилення течії нас застало на нижній брівці, де ми стартували. І буквально через п'ять хвилин у Паші трапилося єдине клювання в цей день. Щука на два з гаком кіло в гордій самоті розмістилася в лайвелі. Один день, «день тиші» і все змінилося… Стабільний тиск, рівна похмура погода начебто нічого не змінилося. Ми були впевнені у «нашій темі». Може через край впевнені, за що й поплатилися. Ідемо готуватися до другого туру.
Субота 11.11
Увечері в п'ятницю, порадилися і дійшли думки, що в принципі міняти нічого не потрібно. Треба йти за наперед наміченим планом і в жодному разі не піддаватися спокусі йти на дрібну рибу.
Побудова, перекличка, роздача GPS трекерів. Ми біля нашого Finval. Готуємо спінінги, дістаємо приманки, я в скрині знаходжу поролонки, які спеціально нарізав для цього етапу. Пропоную Паші, між іншим, перевірити судачу точку. Стартуємо у зворотному вчорашньому порядку. Заходимо на перший «якір» рибку малює, але глибоко 8-9 метрів. По п'ять закидів, переїжджаємо далі. Пройшли першу брівку – нічого. Рухаємось на другу ділянку. Знову є наявність рибки, але глибоко (8-9м), що поки що не вписується в наш шаблон. Вчора цього не бачили. Риба ніяк не реагує на наші старання. Поруч місцевий абориген витягає щучку до двох кг. на живця. Значить, є вона, і жерти хоче. Але ми щось не так робимо. Перше, що спало на думку – зміна приманок. Пішли в хід різних кольорів «віброхвости» та «твістери» – тиша. Ось до 10.00 дають легку течію. Пашка підсікає першу рибу. Так надійно, що втрачаємо п'ять хвилин дорогоцінного часу на вилучення гачка з щучої пащі. І через десять-п'ятнадцять хвилин у мене на черв'яка з твістерним хвостом трапляється різке і потужне клювання. Як я чекав на цей момент! Я так «сікнув» цю бідну рибу, що вона без зайвого опору майже сама зайшла в підсак. На боці ця щука мала великий розмір виразки, вона кровоточила, і ми вирішили відвезти її на попереднє зважування. Після зважування вирішили пройти ще раз цю брівку, але виставлятися за 8-9 метрів. І це незабаром дало результат. Ще одну щуку підняли на борт. Я трохи скомкано розповідаю. Ми не «паслися» на одному місці, багато переїжджали, але кормова рибка була помічена тільки на цій брівці. За підсумками вона дала нам три щуки. І
Десь до 13 ми виставилися на судачому «корчике» де на третьому закиданні, у мене, на поролонку відбулася різка клювання. Судак сильно чинив опір, але я виявився досвідченішим і сильнішим за нього))).
Так із чотирма рибами ми й закінчили тур.
Мене зараз запитують: А яке місце ви посіли?
Я відповідаю: Не має значення…. Для нас не важливо… У цьому фінальному етапі, якщо ти не в трійці, то вже абсолютно не важливо, яке в тебе місце – четверте чи двадцять п'яте!
Мене питають: А що ви зробили не так?
Я відповідаю: Та все начебто правильно все робили…
Хочу щиро привітати переможців фінального етапу Ігоря та Володю – ви великі молодці! Призери етапу показали стабільну рибалку, розібралися з водоймою, за що і були винагороджені затриманням великих риб! Ну і звичайно хочу привітати МЕТРІВ нашого Українського спінінгового рибальського спорту Діму та Андрія! Діти, Вашої працездатності може позаздрити будь-який спортсмен. Ні хто інший не заслуговує і не заслужив титул «Кращий Рибалка Року 2017» крім Вас! Я Вас дуже поважаю та щиро радію Вашій перемозі! Андрію, у тебе сьогодні день народження, я хочу побажати здоров'я тобі та всім твоїм близьким та нових спортивних досягнень!
Хочу подякувати організаторам UFL, Вам вдалося зробити свято рибалки. У вас вдалося зробити проект медійним. Не зупиняйтесь на досягнутому! Ми, рибалки, у Вас віримо!
Дякую всім хто брав участь у цьому святі: Суддям, операторам, дикторам, фотографам, спортсменам.
Дякуємо компанії «FishingStock» за підтримку нашого екіпажу. Без Вас участь нашої двійки в UFL була б неможлива!
Залишити коментар: