Блоги Fishingstock

Довідник спінінгіста 27 листня 2015

Зимовий спінінг. Новачку на замітку

Як і все добре, справжня осіння активність хижака закінчилася. Власне, і осінь про свою присутність нагадує хіба що календарними датами. Надворі холодно і похмуро. Нерідко багато водоймищ без течії вже покриваються кіркою льоду, а береги річок, де вода поки що відкрита, припорошені снігом. З погляду клювання, звичок хижака і навіть способів його лову, особливої різниці що пізно восени, що на початку зими не спостерігалося. Принаймні за десяток повноцінних спінінгових сезонів працювали приблизно ті самі принципи. Воно й не дивно – до листопада завершуються практично будь-які міграції не тільки хижака, а й мирної риби, все живе у підводному царстві переходить на економ-режим і готове зустрічати (а часто вже й зустрічає) зиму.

Хижак? Так, він багато в чому розтратив свій колишній азарт до їжі, мало рухається, вкрай інертний і не поспішає витрачати накопичений запас енергії в перші місяці холодів. Однак за рахунок того, що риба на порядок менш розосереджена, ніж у теплу пору, місця її стоянок зараз цілком прогнозовані і без особливих проблем читаються вдумливим рибалкою, майже немає пресингу з боку колег-спінінгістів, результати нерідко дуже вражають. Але їх ще слід досягти.

Тема спінінга не нова, в останні роки багато рибалок до неї повертаються, як тільки настає зима. А тим часом прогалин у ній велика кількість, особливо важко зорієнтуватися тим, хто досвіду в такому лові не має. Для них і адресовані насамперед ці слова.

Питання багато в чому риторичне, але мені здається, перше, з чого слід почати спінінгісту, який наважився в грудні на спінінгову рибалку, це визначити місце лову або хоча б зразковий перелік того, де може стояти хижак. Нині не той час, коли можна «розкидатися» часом, «розпорошуючись» на різні ділянки та перевіряючи всілякі схеми лову. З великою ймовірністю тактика активного пошуку і швидкий облів всіх ділянок, що сподобалися рибалці, зараз не спрацюють. Для того, щоб таки спокусити хижака на клювання, неминуче доведеться витратити якийсь час на крапку, плюс навряд чи швидкі проводки взагалі будуть актуальними. Загалом, краще ловити в тих місцях, де напевно присутній хижак, відмовившись від сміливих експериментів та авантюризму. У передзимньо-зимовому царстві нині спокій і гармонія, негоже і спінінгісту цей стан речей порушувати.

Взимку, як мінімум, щука, судак та окунь дотримуються подібних місць стоянки та полювання. Те, з чого я почав би насамперед, це:

1. Закоряжена ділянка з глибиною, не меншою за фонову даної водойми. Якщо місце розташоване протягом, найімовірніше, там зустріти щуку чи судака. Якщо ж це прибережне тиховоддя чи якась затока – окуня чи щуку.

2. Кордони зимовальної ями із боку течії. Там найчастіше « чергують » найактивніші хижаки ( зазвичай щука чи судак ) . З боку ж берега чи тиховодій реальніше потрапити на зграю окуня. Зараз той час, коли не тільки межі ями перспективні, а й сама яма (особливо локальна) здатна дати результат.

3. Місця, де впадають струмки, річки або просто русло роздвоюється і потім знову з'єднується. Незважаючи на відсутність проблем зараз із кисневим режимом, хижак регулярно сюди навідується. Можливо, екземплярів тут і не так багато, зате апетит мають дуже пристойний. Щука – основний кандидат на клювання.

4. Більшість аномалій у рельєфі дна, розміщених на помітному віддаленні від берега і які приносили успіх у теплу пору. І чим ближче така аномалія до зимувальної ями чи навіть приямку, тим наші шанси вищі. Щука, судак та окунь однаковою мірою цікавляться цими ділянками.

5. Пляма твердого дна (особливо з черепашкою) на фоні мулу та іншого виду м'якого ґрунту. Такі багато в чому літні ділянки та взимку цілком стабільно працюють. Важко сказати, що тут забув хижак у листопаді та грудні, але риба ловиться регулярно, і це найвагоміший аргумент. Окунь із судаком – перші кандидати на затримання.

6. Місця, де колись багаті водоростями та щукою мілководні ділянки різко переходять у яму чи русло. Чи за звичкою, не знаю, але навіть у листопаді-грудні такі ділянки щука часто патрулює. Помічено: особливо уловисті ті брівки, які мають перепад глибин у два і більше метрів, а також ділянки, що влітку були особливо багаті на щуку.

7. Старе русло річки, відгалуження руслової долини, великі та глибокі затоки, інші подібні ділянки без течії з нормальними умовами для зимівлі (відсутністю глибини та масового гниття водоростей). Насамперед, тут зимує щука.

8. Край русла, що примикає практично впритул до берегової лінії, якщо поблизу русло розташоване помітно далі від берега і форма коритоподібна без особливих вигинів і аномалій.

9. Ділянки ставків та водосховищ безпосередньо біля гребель, якщо глибина тут достатня для комфортної зимівлі риби. Насамперед, судак та окунь розташовуються на таких місцях. І якщо вдається до них докинути з берега і поверхня плит не слизька або човнова рибалка не заборонена місцевими правилами, результати можуть перевершити будь-які очікування.

10. Очеретяні ділянки, а точніше місця, де стебла межують хоча б із середньою глибиною даної водойми. Особливо перспективні невеликі отвори в очереті з глибиною та без течії. Окунь тут стоятиме, напевно, але й щука сюди навідується.

11. Глибокі та тиховодні ділянки, розташовані неподалік берега біля дерев, що впали у воду, затоплених кущів, урвищ та іншого. У таких своєрідних вир цілком реально спокусити пристойну щуку і судака, особливо ж ймовірно потрапити на зграю окуня.

12. Більшість ділянок із зворотним перебігом, навіть якщо струм води досить значний. Практично не відіграє роль природа утворення такої аномалії, важливо, щоб тут не було надто дрібно. У самій струмені найімовірніше зловити судака, трохи осторонь – щуку чи окуня.

Узагальнюючи практичний досвід, зазначу, що по щуці зараз особливо вдалі тиховодні або з невеликою течією ділянки із середніми глибинами та наявністю місця для засідки (корчі, очерету, різкого звалища). Очевидно, зубаста, що наважилася на полювання в крижаній воді, дотримується тих же принципів, що і влітку - чекає видобуток в затишному місці, в якийсь момент її атакуючи. Звичайно, кидки нині не такі стрімкі і повноцінні, як влітку, проте вони є і аналогія з літом дотримується.

По зимовому судаку, якщо він, звичайно, поширений у цій водоймі, крім характерних щучих місць, часом «вистрілюють» ділянки з течією та максимальною глибиною. За всієї актуальності та яскравого прояву зимового режиму економії сил, судак не боїться швидко навіть зараз. Не бентежить його так само і значна глибина. Так, мені неодноразово вдавалося мати успіх при облові безпосередньо центру ями або нижньої частини русла, де, на перший погляд, умови проживання не виглядали настільки комфортними. Але це тільки, на перший погляд…

З окунем, у тому числі й великим, справи трохи простіші. Як і раніше, його прихильність до тихих спокійних вир незмінно сильна.

У таких місцях і слід шукати цього хижака. Часом приямок розташовується біля самого берега, і тоді вдається буквально у схилу (подібно до лову на балансир або блешню) вивудити кілька гідних риб, не роблячи навіть закид, а немов вудкою поплавця, опускаючи оснащення до дна. Точно такий же фокус (з ловом у схилі спінінгом) можна організувати і в гілках дерева, що впало, застосовуючи мікроджиг. Провести повноцінною сходинкою силікон навряд чи вийде, а ось пограти кілька хвилин у віконцях приманкою – дуже ефективно. Вертикальна складова проводки найчастіше смугастому більш цікава.

У принципі, незважаючи на задекларовану раніше однаковість місць стоянки щуки, судака та окуня, кожен з цих видів все ж таки дотримується конкретних переваг. Однак реальність така, що на більшості середніх і малих річок, а часом і на ставках або водосховищах, що не встигли замерзнути, перспективні ділянки настільки близько один до одного розташовані, що буквально за одну проводку ми маємо можливість побувати і в щучих, і в окуньових, і навіть у суднах. Хочемо ми того чи ні, але універсальність та привабливість снасті вкрай затребувана.

Виходячи з цього, найважливіший момент успішної риболовлі – приманка та вся снасть повинні цікавити різних риб, а не когось конкретного. Мова, звичайно, не йдеться про активні екземпляри (хоча і таке буває), які атакують практично все поспіль і вліт. Як і раніше, наш розрахунок на млявих нерішучих риб, яких не так і мало. У принципі, універсалізм у риболовлі далеко не завжди вітається, однак у зимовому царстві компромісні рішення потрібні, і вони є.

Не слід, звичайно, забувати про просочення шнура «антифризом», якщо на вулиці мінус. Теплий, але легкий одяг, взуття, рукавички і головний убір, термос і бутерброди... В іншому все так само, як і пізно восени.