Зима в повному розпалі. Але часто погода зовсім не відповідає календарю. Я вже й не пригадаю ті зими, коли тривалі морози перекреслювали зимовий спінінг. З Божою допомогою і завдяки ентузіазму найзапекліших рибалок про зимове спінінгування відомо чимало. Навіть новачок, сидячи за монітором, здатний визначитися із ключовими моментами. Та ось тільки всі ці поради мають надто приватний характер і неймовірно залежать від ситуації. У принципі, я теж не пропоную вирішення всіх проблем і відразу, просто коротко підсумую те, що, напевно, спрацює. Матеріал задуманий для початківців, він невипадково в цій гілці розташований.

Ще років десять тому про лов спінінгом взимку мало хто чув. Багато хто, втім, і зараз побачивши людину в січні з тубусом та невеликим рюкзачком дивуються, що відбувається і де його льодобур з рибальським ящиком? А тим часом зимовий спінінг буває дуже результативним і дуже захоплюючим. Береги взимку максимально доступні, трави в прибережній зоні майже немає, конкурентів практично немає, хижак концентрується у певних місцях і його не складно обчислити. А ще не жарко, не докучають комарі, немає проблем із збереженням улову і взагалі спінінг взимку – незабутня рибальська пригода.

Звичайно, активність хижака в крижаній воді найчастіше мінімальна, багато ділянок водойми недоступні через сніг або крижану кірку. На жаль, на морозі (нижче за мінус п'ять градусів) шнур і кільця швидко обмерзають і не дають комфортно рибалити. Але є, приміром, відлиги, теплий одяг та антиобледільні засоби.

Зима – мабуть, єдина пора, коли місце розташування хижака визначити нескладно. Глобально це ділянки з максимальною глибиною в даному районі річки (саме річки – центральний полігон для спінінгіста-зимника). Практика показує, що активний хижак часто виходить із ями та годується на прилеглих до неї ділянках. У зимовому спінінгу основний розрахунок, звісно, на щуку. Однак нерідко трапляється і хороший окунь, а також гідний судак.

Останній, до речі, по холодній воді буває дуже активним, і на тих ділянках річок, де судак мешкає в достатній кількості, за ним можна полювати цілеспрямовано. Крім того, у відлизі відомі випадки упіймання сома, але, загалом, звичайно, це з розряду екзотики.

Яма. Звучить дещо банально, але саме зимовим днем, коли здається, що все в підводному царстві завмерло і ні на що не реагує, на ямі можна досягти успіху. Риба тут, напевно, стоїть і існує чимала впевненість, що нашу приманку побачать і, якщо все з нею благополучно, з'їдять. Як і в теплий час, у спінінгіста основний розрахунок на голодну щуку, яка не зайве довго вивчатиме оснастку. Хоча слід визнати, що на глибині зазвичай концентруються все ж таки пасивні екземпляри. Зимовий спінінг у такому разі глобально передбачає неспішний облів території ями.

Краї ями. Немає особливого сенсу говорити, що вхід і вихід з ями – найперспективніші місця. Будь-якої пори їх займають хижаки, що піднялися з глибини, щоб пополювати, а значить - з'їсти і нашу приманку теж. Звичайно, для спінінгіста - це найбажаніші екземпляри, адже їх зловити найпростіше. У деякі періоди біля краю ями збирається значна кількість активної щуки, і такі моменти ми називаємо «щучими партзборами». Влучення на них запам'ятовуються надовго.

Дрібноводні ділянки із залишками водоростей . Нерідко, щоб поповнити запас калорій, щука (та й не лише) виходить далеко за межі зимової ями. Адже в підлідному царстві життя є не тільки на глибині. Дуже часто саме мілководні ділянки з плином стають притулком для зграї плотви, густери та іншої мирної риби, яка в свою чергу є потенційним видобутком щуки. Закономірно на такі мілководдя регулярно навідується і хижачка. Зубастих тут небагато, але вони агресивні і навряд чи пропустять приманку.

Локальні вири. У крижаній воді нікому не хочеться витрачати енергію зазря, тому дуже часто хижак вибирає тихі місця для стоянки та відпочинку. Чим гарний вир? Там практично відсутня течія, а отже – рибі не потрібно витрачати сили, щоби там перебувати. Омут передбачає поглиблення на дні, де і вода трохи тепліша, і безпека вища. А ще до таких вир навіть взимку підходить кормова риба в надії для себе знайти щось їстівне.

Коряжник . Захаращені ділянки дна завжди приваблюють рибу і особливо затишно тут узимку. Однак слід зазначити, що коряжник, в цілому, - не найвдаліше місце для лову. І це навіть незважаючи на те, що в корчах узимку практично завжди стоїть хижак. Просто на річці (а ми саме про водойми з плином говоримо) навіть досвідченому спінінгісту часом непросто підібрати такі напрямки проводок та монтажі, щоб не обривати приманки хоча б на кожному другому занедбаності. У багатьох ситуаціях коряжник має сенс перевірити лише на наявність «чергового» хижака, тобто. того, хто атакує одразу. Так чи інакше, у корчах для зимового хижака присутні практично всі необхідні умови, а отже, і нам спінінгістам є, що шукати.

Можна ставитися з посмішкою до порад - ретельно продумувати свій рибальський маршрут і готувати снасті з екіпіруванням заздалегідь. Але це досить нешкідливо лише влітку. Ну, подумаєш, через свою недбалість не буде улову. Інша річ – зима. Тут будь-яка дрібниця в результаті може позначитися не тільки на відсутності клювання, а й на здоров'ї. І насамперед це стосується екіпірування. Для зимового спінінга навряд чи підійде важкий армійський бушлат та парашутистські ватяні штани, в яких, звичайно, не замерзнеш, але й закид виконати теж буде вкрай проблематично.

Одяг повинен бути легким, вільним і в міру теплим. Зимовий спінінг зазвичай відбувається у відлигу або за легкого мінусу, тому холодно не буде. Обов'язкове непромокальне взуття, хоч як би валянки чи черевики не манили своїм теплом та зручністю. Підтанув берег, калюжа під кіркою снігу, нарешті, дощ – здатні безнадійно зіпсувати риболовлю. Я завжди беру ще й плащ. Прогноз погоди – річ не надійна, але навіть, якщо дощу не буде, плащ допоможе у ситуації, коли ви просто замерзли (взимку таке трапляється нерідко). Обов'язкові рукавички часто навіть при нулі руки перестають «слухатися». В ідеалі амуніція дозволяє легко пересуватися на далекі відстані, у тому числі й високому снігу. При цьому спінінгіст не повинен мерзнути, стоячи на одному місці щонайменше 15-20 хвилин. Багато хто використовують якісну термобілизну (дуже розумне рішення), але грамотно одягнутися і почуватися комфортно можна і без неї.

А ще дуже важливо продумати свій рибальський маршрут з урахуванням того, щоби менше ходити, а більше рибалити. Справа в тому, що часто вимушено доводиться переходити від одного перспективного місця до іншого і навряд чи засніженими стежками автомобіль чимось допоможе. І останнє: при температурі нижче мінус десяти від зимового спінінга краще відмовитись. А якщо ви тільки початківець, то й зовсім краще дочекатися відлиги.