Останній місяць зими – зазвичай той період, коли рибалка з льоду багатьом вже набридла і як різноманітність хочеться половити по-літньому – наприклад, спінінгом. Незважаючи на зовнішню суворість, лютий нерідко виявляється теплим і цілком придатним для лову літніми снастями, та й річки часто вже відкриті. Чим для спінінгіста може бути цікавим лютий? Основний упор традиційно роблять на щуку та окуня, адже саме вони найчастіше є центральним об'єктом лову і, слава Богу, ще у наших водоймах водяться. Іноді чудово рятує судак, наприкінці зими він цілком частий гість у уловах. Мій пріоритет – щука.
Вже можна сміливо говорити, що в житті щуки настає період, коли думки та поведінка риби спрямовані головним чином на продовження роду, а не на якісь інші потреби. У деякі аномально теплі зими та ще й у південних регіонах країни вже в лютому щука може нереститися, але зазвичай лютий – лише прелюдія до продовження роду. Чим більше погода нагадує весняну, тим скоріше стартує нерест. Головним приводом у спінінгістів для оптимізму є природний інстинкт щуки – перед нерестом запасатися енергією, що у свою чергу прямо означає бажання та необхідність хижачці полювати та атакувати наші приманки. При лові лютневої щуки нерідко простежується певна суперечність. З одного боку, щука дуже активна і регулярно протягом дня тішить клюванням, але з іншого - вимагає від спінінгіста в'ялих проводок і по-зимовому плавних дій. Причина, ймовірно, у тому, що інстинкт до полювання у щуки начебто прокинувся, але сил для активного пошуку та стрімких атак ще немає. У принципі, з варіантами можливого місцезнаходження лютневої щуки особливих проблем немає. Хижачка продовжує займати ті ж місця, що й у січні, але якщо весна проявляється особливо чітко, то щука з великою ймовірністю полює вже біля неглибоких місць із залишками торішньої рослинності, а також у районі заток та інших не зовсім зимових місць. Часто її перебіг можна застати по фарватеру.
Багато спінінгістів-початківців, потрапивши на річку в кінці зими, роблять помилку, приділяючи максимум уваги мілководним ділянкам без течії, затокам та іншим місцям, на які щука масово зміщується тільки в березні. Особливо легко помилитися в тривалу лютневу відлигу, коли сніг інтенсивно тане або взагалі відсутня на берегах, а в річку у багатьох місцях впадають струмки талої води. Тобто, за всіма ознаками весна. Але під водою насправді цей процес лише на початковій стадії і помітно відстає від зовнішнього, що спостерігається нами. Часто у лютому щука не встигає різко перебудуватися на весняний режим поведінки і поки що не зміщується на місця майбутніх нерестовищ.
За великим рахунком, помилка тут не в тому, що спінінгіст зважився на облов типово весняних місць, а в тому, що мілководдям приділяється максимум уваги, а отже, інші ділянки залишаться не обловленими. Важливо дослідити щонайменше кілька уловистих місць з різною глибиною і характером місцевості, а вже потім визначатися, чому саме віддати перевагу. Нерідко трапляється так, що щука навіть протягом дня кардинально змінює своє місцезнаходження, і не відреагувавши вчасно на це, рибалок напевно втратить помітну частину клювань. Наведу кілька своїх простих принципів: 1. Плануємо свій рибальський маршрут таким чином, щоб уже спочатку рибалки мати змогу обловити кілька різнотипних щучих ділянок. Як показує практика, якими б надійними теорія та спостереження про місцеву щуку не здавалися, хижачка запросто може все це перекреслити. 2. Визначившись, нарешті, з місцем щучої стоянки, розумно і логічно подальший маршрут скоригувати з урахуванням отриманої інформації. Тобто, не облавлювати і далі все поспіль перспективні місця, а вибирати ті, які найбільше подібні до таких, де риба сьогодні відгукнулася.
3. Вибрати деяку середню за часом протяжність облова перспективних точок про те, щоб і затримуватися подовгу дома, а й не пропустити щуку, зробивши лише кілька швидких закидів на удачу. Адже в лютому, та й у березні теж, щука малорухлива і навіть, якщо дуже голодна, не схильна до стрімких кидків або до проведення видобутку. 4. Навіть під час полювання за великою хижачкою зовсім не обов'язково використовувати великі приманки, вважаючи, що зараз саме такого розміру видобутку щука зрадіє. Іноді це так, але найчастіше навіть трофейна зубаста наприкінці зими віддасть перевагу невеликій силіконці розміром 3 дюйми будь-якої іншої навіть найвишуканішої і перевіреної габаритної моделі.
5. Якщо є така можливість, більше часу приділяємо облову локальних прибережних аномалій, які не лише візуально добре помітні рибалці, а й хоча б частково проглядаються крізь воду. Особлива удача - поспостерігати за атакою або вихід щуки за приманкою. 6. На окрему увагу заслуговують прибережні ділянки. Це має сенс як у морозні дні, коли щука, загалом, дотримується глибоких зимових місць, так і в тривалі відлиги, коли хижачка зміщується на більш мілководні ділянки, щоб погрітися на сонечку, когось з'їсти і придивитися до місць майбутнього нересту. 7. Якщо є хоч невеликі сумніви щодо того, чи застосовувати більш делікатну снасть, краще на цей крок зважитися. Найчастіше в лютому вода ще досить прозора, а щука, як і раніше, вибіркова і з особливою підозрою ставиться до всього нового. Крім того, використовуючи дрібні приманки на грубій снасті, ми значною мірою погіршуємо гру, що в результаті неминуче відбивається і на кількості клювань.
Основні вимоги до щучих приманок цієї пори частково вже були озвучені. Це, перш за все, невеликий розмір та можливість стійко грати на плавних проводках та невеликій швидкості руху. А ще приманка для лютневої щуки обов'язково має поєднуватися з джигою. Не один лише джиг у лютому здатний дати результат, але саме цей вид спінінгового лову зараз найбільш ефективний. Зрозуміло, що сумісність силікону і завантаження важлива будь-якої пори, але саме в період, коли щука малорухлива і чекає від приманки майже ідеальних рухів, недозволеною розкішшю є застосовувати надмірно легку або занадто важку джигу для даної конкретної силіконки. Тут пов'язані глибина лову, сила течії, товщини шнура, розмір повідця та інше.
Мої фаворити серед силіконок: Bait Breath TT Shad, Intech Slim Shad, Turborib, Sawamura OneUp Shad, Noike Ninja. В останні пару сезонів навіть при лові в досить каламутній воді використовую флюорокарбоновий повідець (Intech Shock Leader). Стара-добра порада: перш, ніж натхненно і наполегливо закидати снасть у понад щучі місця, для початку подивіться, як поводиться приманка у воді. Для цього достатньо кілька разів провести приманку біля ніг. Коливання силікону мають бути видно неозброєним оком.