… З практики Хочу відразу попередити шановного читача, що мої висновки далекі від досконалості та й сам короп взимку часто настільки буває категоричним і впертим, що ніщо йому не святе і не дорого. При всьому тому, що я взявся викласти свою думку в лові коропа, глибокого досвіду, заснованого на регулярних виїздах саме за коропом з льоду, я не маю. Лише ситуативні епізоди, з яких я спробував зібрати «карповий паззл». Ремарка: все нижче наведене працює лише коли короп харчується чи хоча б якісь ознаки інтересу до їжі виявляє.
1. Про місця. Майже всі мої успішні епізоди лову коропа з льоду траплялися на найглибших місцях водойм. Очевидно, короп у пошуках теплішої води (а взимку на глибині може бути трохи тепліше, ніж скрізь) і спокою займає ями. Там має бути і харчується у періоди своєї активності. На окрему увагу заслуговують локальні приямки на однорідному рельєфі. Бувало таке, що перепади в якихось 20-30 см і площею кілька квадратів вміщали пару-трійку активних риб. Наскільки розумію, такі приямки короп сам собі риє, якщо поблизу немає комфортних притулків. Влітку з човна по структур-сканнеру я багато разів спостерігав вириті коропом «гнізда». 2. Про гру. Йдеться про блешню взагалі снасті, але я так відразу і не пригадаю рибалок, коли б коропа ловив на класичну гру, як тих же окуня, ляща або плотву. Майже завжди короп підбирав (всмоктував, немов пилосос) нерухомо лежачу на дні блешню. Все це неминуче наштовхує на думку встановити на льоду кілька вуд і переставляти їх час від часу. Можливо. Але мені особисто ближче мобільність і свобода дій, яка з однією єдиною вудкою максимальна. Що ж до гри, то я спочатку завжди граю блешнею, піднімаю і опускаю її кілька разів. В основному плавно качаю з неспішним підйомом, як при лові ляща. Мета – залучити коропа. Якщо останній годується на околицях, він насадку помітить. А клює нехай і на нерухомий пучок мотиля, справа його.
3. Якщо вже коропа ми приписуємо до мирних видів (а по холодній воді він хижить цілком), то момент підгодовування не можна залишити без уваги. Деякі мої знайомі (досвідчені рибалки) впевнені, що годувати коропа взимку марно. Не зовсім готовий з такою думкою погодитися, хоч і раціональних зерен у сказаному достатньо. З того, що я відчув на собі: справді, короп не такий вдячний клієнт, як той же лящ. Легкі годовані лунки можуть залишитися порожніми, тоді як поблизу клювання будуть. І все-таки я намагаюся годувати. Майже завжди це мотиль у невеликих порціях. У всякому разі, в ті лунки, які, на мій погляд, найцікавіші або там короп вже відгукувався раніше, варто опустити кормового мотиля (від щіпки до горсті). Коли короп рухається, він, напевно, затримається на кормовій плямі, а інакше нашою здобиччю можуть виступати хіба що «транзитні» екземпляри. 4. Аналізуючи всі мої яскраві рибалки по коропу, не міг не помітити, що левова їхня частка потрапляла або на першоряддя, або на останній лід. Але з нинішніми зимами та їхньою непередбачуваною погодою навіть риба, підозрюю, не в змозі виділити періоди першого та останнього льоду. Загалом, як з'явилися час та натхнення, вирушаємо сміливо за коропом. Дасть бог, об'єкт нашого лову не виявиться в ступорі і порадує активністю. Чи варто говорити, що зловити цю рибу реально лише там, де вона в числі водиться, інакше шанси на тріумф неймовірно скромні. Як і багато інших мирних видів риб, короп частіше клює у відлизі і коли погода стабільна. Втім, гадаю, і тут достатньо винятків, тож я заздалегідь себе не програмую на проліт, якщо зовнішні чинники не відповідають загальноприйнятим уявленням.
5. Декілька слів про снасті. Цілком очевидно, що великий короп навіть у період своєї зимової млявості здатний знищити майже будь-яку снасть. Але це зовсім не нагода використовувати грубі снасті. По-перше, по-справжньому трофейних риб дуже важко спокусити на клювання, і звичний наш об'єкт лову - "тузики" по 1-3 кг. По-друге, риба ця досить балована, вибіркова і не дурна, тож найімовірніше товсту снасть просто проігнорує. По-третє, навіть тоненькі, але якісні волосіні дозволяють на рівних боротися з по-справжньому великою рибою. Використовую зазвичай волосінь 0,1 мм, іноді 0,08 або 0,12 мм. Перевірений варіант – елітні японські серії Ayu VIP, але можна щось простіше (наприклад, Invision Ice Line). Блешня ставлю відносно невеликі 2,2-2,8 мм (до 0,3 г), але обов'язково з міцним і гострим гачком. У мене це або Intech Ice Jig, або «киселівки» (якщо ловити припускаю невеликих карпиків). Колір блешень часто чорний або мідний, форма - «мураха», «вівсинка», «крапля». Насправді це не так важливо, оскільки короп таки на мотиля реагує, а не на шматок свинцю чи вольфраму. Ківок і вудильник можуть бути на будь-який манер, аби рибалці з ними було комфортно. 6. Трохи про тактику. Дуже багато залежить від водойми та інших факторів. Часто я навіть сам спочатку не знаю, як вчиню найближчими кількома годинами. Відправний пункт моєї тактики – пошук риби на глибоких ділянках. Зазвичай біля дамби найглибше, там і тримається короп. Добре б представляти заздалегідь рельєф водойми, але майже завжди рибні місця видасть величезну кількість лунок, рибалки, що сидять, і сліди (плями крові) виведення. Найчастіше після недавнього клювання короп вибирає інші ділянки - надто вже неприємні, мабуть, спогади. Я намагаюся шукати рибу осторонь недавніх «льодових побоїщ». Саме шукати! Скажімо, зроблю серію з десятка лунок, трохи підгодувавши кожну і пробую в них. Коли кулеметить окунь, переходжу далі. Особливу увагу приділяю лункам із максимальною глибиною. Розсвердлюю таку ділянку, іноді метр-два відіграють велику роль. Якщо були підозри на клювання коропа або він явно про себе дав знати (схід, упіймання), такій лунці надаю максимальний пріоритет, перевіряю це місце регулярно.

По дрібницях Нерідко трапляється так, що ти відстежуєш цього самого коропа, намагаєшся і риба, нарешті, клює, але гарному фото на льоду не відбутися через якусь дрібницю, про яку ти і припустити не міг. Знайомо? Зізнаємось, у всіх буває. Наприклад, вирушаючи за коропом навіть невеликим (кіло-два), подбайте, щоб ваш льодобур мав діаметр хоча б 130 мм, а краще за все 150 мм. Хороша ідея щодо тонкого льоду – носити з собою пішню та компанію мати в особі одного чи двох надійних товаришів. Якщо що, друзі допоможуть як при пошуку, так і банально розширять лунку, якщо поєдинок з трофеєм. Ніколи не залишаю лунку відкритою, тому що коропові навряд чи до душі пляма підозрілого світла в непрозорій підлідній імлі. Згадайте, що починає витворяти риба при підході до очищеної лунки. Трохи м'якого сніжка чи сухарів проблему із затемненням вирішують.
Риба на гачку? Не поспішаю з виведенням, як би мені не хотілося якнайшвидше опустити блешню знову або як би засічений короп не виглядав слабким. Навіть у найвтомленішого екземпляра знайдуться сили насамкінець різко смикнутися. Після того, як просвердлили лунку, прибираю крихту в той бік, куди вітром не задуватиме волосінь. Така розважливість дорогого стоїть під час боротьби навіть із невеликою рибкою. Не сумую і не втрачаю надій, коли нічого не відбувається. Підлідний лов коропа свідомо пов'язаний з тривалими проміжками безкльвів, а то й повністю холостими виїздами. При цьому короп може «включитися» будь-якої миті і ця година-друга, як правило, компенсують всі проміжки зневіри, у тому числі і колишніх виїздів.
Друзі, дякую за увагу та до нових зустрічей на водоймах!