Закінчення…

1. Зміна перспективних точок.

Напевно, це найлогічніша з усіх рибальських тактик, які потрібно використовувати зимою. Однак для її здійснення повинен виконуватись ряд умів. По-перше, на обраній ділянці річки має бути, як мінімум, 3-4 місця, у перспективності яких ви твердо впевнені. По-друге, відстані між такими точками повинні дозволяти без значних втрат годин мобільно переміщатися. По-третє, всі ці місця необхідно досить добре знати і представляти, щоб обловлювати саме ті напрямки, де вірогідність клювання максимальна. Нескладно здогадатися, що сенс зміни перспективних точок буде полягати у послідовному облові кожної з них. Проте, простий перехід із місця на місце – не найкращий варіант. Помічено, якщо у конкретному перспективному місці клювань немає, з великою ймовірністю їх не буде і на іншому подібному. У зв'язку з цим, краще витратити зайві 20-30 хвилин на перехід (або переїзд), але половити на тій ділянці, що максимально відрізняється від щойно обловленої. Часто зимова щука досить солідарна у своїх перевагах та поведінці. Тому зрозумівши її бажання тут і зараз, можна досягти відмінного результату і в 10 км нижче або вище за течією. Головне – щоб місце відповідало нашим вимогам.

2. Детальний облів робочої ділянки.

Нерідко трапляється так, що місцевість малознайома чи по-справжньому перспективних точок поруч просто немає. Часто все ще банальніше – по берегах лежить так багато снігу, що навіть кілометровий марш-кидок – дуже проблематичне заняття. Нарешті, буває, години на лову є всього кілька годин, і нерозумно в такій ситуації втрачати їх на переміщення. Іноді має навіть сенс стометровий ділянку річки обловлювати цілий день. І причина не така тривіальна, як може здатися на перший погляд. По-перше, переміщення щук у холодну пору мінімальні. По-друге, реакція особливо вповільнена. По-третє, бажання здійснювати далекі кидки або переслідувати здобич (приманку) у хижака немає майже жодного. Всім цим і пояснює той факт, що найчастіше клювання трапляються лише тоді, коли приманка проходить у риби під самим «носом». А ще часто щука харчується всього годину-другу протягом дня, тому лише справжнє чергування спінінгіста на перевіреному місці дасть плоди. Як варіант, експерименти зараз можна спробувати проводити у такій послідовності: 1) обловити ділянки з різною глибиною, використовуючи перевірену приманку та проводку; 2) у рамках розумного варіювати проводками, спробувати знайти найбільш підходящі рухи; 3) експериментувати з приманками, починаючи з їх розміру, далі з їх виду, і лише потім кольору і всього іншого.

3. Активний пошук.

Багато з нас не терплять статичності та буденності і готові майже кожен новий виїзд присвячувати нові місця. І хоч рибальство в холодну пору – не найкраща година для цього, активний пошук досить доречний. Неможливо точно сказати, який саме відсоток зубастих на даний момент полює, який перебуває в стані повної байдужості або ж «розмірковує», клювати чи ні. І все-таки, аналізуючи багато різних епізодів моїх та друзів, насмілюсь припустити, що десь 5-10% від усієї кількості активних риб, готові порадувати чітким та впевненим клюванням. На цих риб і орієнтована тактика активного пошуку. Звичайно ж, не варто «прочісувати» всі ділянки поспіль, як це нерідко має сенс літом. Краще орієнтуватися на приямки, локальні корчі, віри та тиховоддя, що зустрічаються на маршруті. Навіть на незнайомій річці їх визначити візуально нескладно. Як і до цього, різких проводок та інших, нехарактерних для зими прийомів лову, ми не використовуємо. Відмовляємося навіть від детального облову заздалегідь перспективних місць. Наша риба – «чергові» примірники, готові до активних дій. Переміщаємось швидко, але і закидання «на удачу» не робимо. На жаль, зимовий день дуже короткий, щоб витрачати його напрасно.

4. Комбінована тактика.

Абсолютно логічною виглядає рекомендація, виходячи з розумів риболовлі, використовувати комбінацію вищенаведених варіантів. Це теж цілком робоча і, до речі, дуже універсальна рибальська тактика у зимовий день. Не варто, безумовно, такі дії плутати з хаотичними рухами вдоль річки або тривалим перебуванням на одному місці. Усьому своє місце.

Судак

Про зубасту достатньо, здається, сказавши, трохи й про ікластого варто згадати. З огляду на різні (в основному об'єктивні) причини виділити певні закономірності поведінки в період глухозім'я дуже важко. Вони є, але дуже сильно залежать від конкретної водойми. У зв'язку з цим доцільніше орієнтуватися на якусь середню за годиною та погодою модель поведінки січневого судака. Частково це логічно ще й тому, що на відміну від щуки та окуня, у яких нерест не за горами, а значить, підготовка до нього вже повинна починатися, у судака продовження роду не скоро. Отже, кардинально змінювати свої звички і кластому, на перший погляд, немає сенсу. Більше того, давно зауважую, що не тільки в холодну пору, а й влітку судак дуже стабільний у плані місць стоянки та полування та переваг у їжі. При цьому зовсім не поодинокі дні, коли, здається, судака нічим не спокусити. Осмілюсь порадити наступне:
- насамперед упевнюємося, що в майбутньому місці лову популяція судака достатня і є чималі шанси половити хоча б середніх за розміром (1-1,5 кг) риб; - як місце лову вибираємо найглибші ділянки, не боячись сильної течії; найбільш пріоритетними є ті точки, де напередодні судак ловився; - спочатку використовуємо приманки та снасті для судака, а не щось універсальне; можливо, в якийсь момент це призведе до зрізання щукою тоненького повідця чи налякає в якийсь момент окуня, але ризик загалом виправданий; - намагаючись раціонально витрачати годину, проводки краще виконувати більш швидко і енергійно, ніж при ловлі в цей час окуня чи щуки; - перш ніж підбирати ключик до зимового судака, слід знайти місце його стоянки і вже потім експериментувати; - ловимо досить швидко, щоб за короткий проміжок години перевірити якомога більшу територію, адже навіть у глухозім'я судак дуже схильний до переміщень; - незважаючи на те, що експерименти в зимову годину - штука сумнівна, приманку та вес періодично змінювати слід; Іноді судак без видимих на ті причин вимагає надзвичайно оригінальних рішень і неймовірно вишуканого до себе підходу.
Одним із ключових моментів судакової риболовлі, як це не банально звучити, є форма, розмір та окраска приманки. На глибинах від шести метрів колір, звичайно, впливає не так сильно, навіть з урахуванням відмінного зору у судака, але в іншому вдала за кольором приманка – левова частка успіху. Особливо важливо не помилитися з вибором моделі на початку риболовлі. Шкода втратити півдня, а то й цілий день через помилки вибору. Найнадійніше починати з уже перевіреного.
Яку приманку обрати як пошукову? Знову ж таки, краще взяти ті моделі, які стабільно приносили успіх на цій водоймі раніше. І навіть не настільки критично, що це було осенью чи літом. Яким би вередливим наш судак не був, а він все ж таки має своє досить стійке меню. Найбільш стабільно працюючою нині приманкою по судаку можна вважати твістер або віброхвіст розміром 3-3,5 дюйма яскраво-зеленого, сирого чи окрасу «машинна олія». Давно і надежно у мене працюють Intech Slim Shad, Long Heel, Sawamura One Up Shad, Bait Breath TT Shad. Якщо тривала година судак не озивається вже на кількох перевірених точках, то це явний привод приманку змінити. Так само вдамося до експериментів, якщо клювання є, але вони невиразні і рідко призводять до результативного підсікання.
Окремо відзначивши б слагів та імітації ракоподібних. Щоб не гадати лишній раз, чому кількість холостих дзьобів перевищує в рази кількість спійманих риб, використовувати краще їстівний силікон. Якщо зі щукою перевага цих сучасних виробів де в чому сумнівна, то при лові судака, особливо зимою, їстівна гума на голову вища за звичайну, що не має в своєму складі ніяких смакових інгредієнтів і навіть запаху. Слаги як клас судакових приманок цікаві тим, що вони не тільки імітують природний корм ікластого, але й рухаються максимально втомлено та безпорадно. Іноді це заводити хижака неймовірно. З силіконовими ж раками історія інша. Ці приманки найповніше розкривають собі на ділянках з твердим дном, коли судак чекає проводок з максимальним контактом з ґрунтом. Ще цікавіше деколи виходити з раками. Останні ну дуже, буває, цікавити судака. Маю впевнену практику з Virtual Craw, Rush Craw, Mosya, Sl-Remix. Таким чином, орієнтуючись у глухозім'я на судака, варто позбутися стереотипу, що зараз хижак неймовірно пасивний і атакує тільки ті приманки, які йому рибалки підсовують до самої пащі та й то в дуже рідкі проміжки години. Ні, хижак здатний нині цілком активно переміщатися і розрахунок, що риба надзвичайно втомлена, у багатьох ситуаціях згубно відбивається на результаті.
Будемо й ми вірити, що у нас все неодмінно вийде. Хай так і буде!