При облові країв плити приманка повинна бути біля дна, але не волочінням слід її вести (не без винятків). Мало ефективні і довгі паузи, і навіть важкі навантаження. У мене оптимальні середньої маси шарнірні монтажі на досить різких стрибкоподібних проводках. Найпопулярніші шарніри 4-6 г, оснащені складами або раками в невеликому розмірі (2,5-3”).Давно та успішно використовую Rush Craw, Sl-Remix Chiby, Fish Tail Shad та іншу якісну їстівну гуму.    

Чому стрибкоподібна гра приманок дає найкращий результат? У цьому випадку вантаж-головка сильно ударяє по дну і якщо це мул, то піднімається каламут, якщо плити - виходить дзвінкий стукіт. І те, й інше чудово приваблює судака. Принади підкидаю на висоту 30-40 см, пауза між підривами у мене 2-4 с. У більшості випадків раки і злаки при лові біля кордону плит на зазначеній подачі більш виграшні, ніж традиційні твістери та віброхвости. Але останні точно з рахунків не варто списувати. Їм знайдеться місце. Звичайно, не тільки перехід бетонної основи в грунт цікавий ікластому. Найближчі кілька метрів по обидва боки кордону також мають велику перспективу. У зв'язку з цим, якщо навіть чітко усвідомлюю, що судак активує саме біля краю плит, закиди роблю метрів на десять далі і приманку заводжу аж на плити. Якийсь ікластий клюне раніше, а якийсь, можливо, проводжаючи, зважитися на клювання лише в останній момент.
Не рідкість, коли судак активує на пристойній відстані від бетонної основи. Без далеких закидів та далекобійних снастей важко обійтися. Від конкретики в цьому випадку утримаюся, бо надто багато факторів впливають на ситуацію. Глибина, видалення хижака, його розмір, активність, уподобання, пресинг колег і не лише диктують умови. Загалом, найстабільнішими тут є твістери та віброхвости на ступінчастих проводках. Коряжник. Закоряжені ділянки будь-якої водоймища – апріорі цікаве для судака місце. Очевидно, що і судачатнику тут є інтерес зазнати успіху. З другої половини весни і далі судак із задоволенням чергує біля пнів чи навіть біля окремих гілок. І чим локальніше таке місце, тим вищі наші перспективи. Якщо не знаєш, де стоїть судак, намагайся пошукати його в коряжнику. Спостереження це дуже практичне і розумне, на мій погляд. Навіть з урахуванням помітних перспектив спокусити судака на клювання не завжди правильно відразу ж бігти до корчів. Справа навіть не в втрати частини приманок. Набагато важливіше, що часу зачепи та урвища потягнуть масу. У багатьох випадках особливий сенс лову в коряжнику полягає в тому, щоб за короткий час спробувати впіймати чергових екземплярів. Останні, як відомо, не вивчають приманки і не вимагають чогось вишуканого від судачатника.
Також коряжник як місце лову вкрай доречний у ситуаціях, коли не зрозуміло, де може взагалі на водоймі перебувати судак або коли сьогодні відверто немає клювання. Зазвичай біля пнів і затонулих дерев стоїть чимало пасивного хижака, якого на клювання з першої проводки спокусити проблематично, проте, підібравши приманку та її гру - дуже реально вивудити пару зговірливих риб або спокусити тих, які вирішать покінчити з набридливим обурювачем їхнього спокою. Полювання за ставковим судаком у коряжнику в переважній своїй – джиг-лов. Я навіть ситуацій не пригадую, коли б у міцні місця закидав інші приманки. Тим більше, що судак – типово джигова риба, інші техніки лову актуальні лише епізодично. Якщо орієнтуватися лише на «чергових» хижаків і швидко переміщатися ставком, то до підбору силікону можна ставитись поверхово. Якщо ж мова йде про вмову пасивних і навіть нейтрально налаштованих екземплярів, тут уже треба з приманками помудрити. У межах розумного, звісно. Якщо на цьому ставку ви вже бували, починаємо з тих приманок, які найкраще себе демонстрували минулого разу, і тільки потім починаємо експериментувати. Якщо ж риболовля багато в чому з чистого листа відбувається, доведеться серйозно поміркувати, що та як. Або сподіватися на свою «коробочку першої необхідності», в якій заготовлені наші перевірені моделі. Серед таких у мене: Noike Ninja, Sawamura One Up Shad, Bait Breath TT Shad, Fish Tail Shad, Bugsy, Betanсo Shad Tail.
У корчах, за моїми спостереженнями, особливо ефективними є активні приманки, які мають твістерний хвіст або п'яту і видають стійку гру навіть на повільних проводках. Оскільки монтажу в корчах долею призначено перевалюватися через гілки, модель повинна легко включатися в роботу тільки-но відчує свободу дій. Жодного залипання чи «пізнього запалювання» неприпустимо. Вкрай важлива м'якість гуми, поєднання її форми з офсетним гачком і масою завантаження. У мене в коряжниках на ставках рідко коли вистрілював великий силікон. Давно помітив: чим менше і дрібніше водоймище, тим і приманки слід використовувати малогабаритніше. У зв'язку з цим навряд чи потрібно ставити моделі більше ніж 3,5”.
Щодо проводки в коряжниках важливо розуміти, що всі тонкощі залежать навіть не від нас чи риби, а від корчів та їхньої прохідності. Щільність зачепів буває різною, але, в цілому, в міру енергійна, але точно не різка, ступінчаста проводка, напевно, виявиться хорошим варіантом. До речі, якщо дозволяють умови, то зовсім необов'язкове використання «офсетників». Я рибалив на багатьох ставках, де корчі цілком дозволяли ловити відкритими гачками. Звичайно, без урвищ не обходилося, але загалом таке рішення було виправданим. Іноді вдається помітити коридор між зачепами, і тоді джиг-головка з відкритим монтажем - найкращий варіант. Регулярно при лові в корчах рятує перетягування приманки через гілку або колоду. На наступному падінні і відбувається удар. Виконати такий реверанс просто. Відчули, що приманка вперлася в колоду, давши трохи слабини, намагаємося перетягнути її через перешкоду. Якщо джига не важка, а гачок захований у силіконі, це виходить на автоматі. Від застібок можна відмовитися. Життя «монтажу» в підводних джунглях, на жаль, коротке, а будь-який додатковий елемент на снасті ще зменшує його.    Важко сказати, яка снасть виявиться найбільш виграшною, адже крім стандартної необхідності в силовому виведенні, важлива ще чутливість і, напевно, можливість керуватися легкими монтажами. Зазвичай я ловлю «чебурашками» до 14 г і силіконками до 3,5". Як повідець обов'язково ставлю флюорокарбон 0,23-0,3 мм (у мене Intech Shock Leader). Довжина мого повідця дорівнює вільному свису приманки при закиданні, що десь 30-.
Закінчення слідує…