Нерідко трапляється, вгадав із місцем – половив, не вгадав – шукай причину невдачі. Сто разів і те, й інше проходив я. Вирішуючи в черговий раз, яке місце облавлюватиму завтра, зупинився на прибережних ділянках річки, розташованих під кронами дерев. Про те, що така рибалка дуже перспективна в спеку, всім відомо, але навіть у вересні тут риба тримається масово. Поки що до осені ще далеко – серпень надворі.
Приділяючи особливу увагу тінистим ділянкам, я зазвичай практикую три теми: джиг, мінноу і кренки. Джиг. Основний об'єкт лову в даному випадку – окунь, щука та судак. Особливо непросто, коли рибалка берегова та подавати приманку доводиться до протилежного берега. Тут потрібно укласти силікон настільки близько до урізу або корчі, наскільки це можливо. Далі плавні сходинки над дном чи водоростями, доки снасть не вийде з-під крони. Крім іншого, при облові таких ділянок дуже важливо монтаж не закинути відразу ж у корчі або кущі. Краще не докинути, але якщо й підстрахуватись, то не більше ніж на метр-півтора. Я уважно стежу за тим, щоб приманка постійно знаходилася біля дна, причому не надто різко переміщалася і не чіпляла водорості, звісно. Зазвичай ефективні лише кілька метрів, після чого краще снасть вимотати і перезакинути. Більш підходящі приманки з гарною аеродинамікою, можливістю довше парити при зануренні і не викликати підозри у хижака. Мій набір складається, перш за все, з твістерів, віброхвостів і складів, в числі яких: Bait Breath Curly Grub, Micro Grub, Fish Tail Shad, Sawamura OneUp Shad, Intech Turborib, Slim Shad.
Особливо ефективний лов під навислими деревами з човна. Оптимальна відстань від рибалки до місця, що обловлюється, як на мене, десь 15 метрів. Перевага плавзасобу не тільки в простоті закидання, а й у можливості застосовувати більш парусні приманки. Часто проводка як така відсутня, адже перспективна ділянка всього кілька квадратних метрів. Декілька закидів цілком достатньо, щоб хижак себе виявив. Віброхвости у мене першими вирушають на побачення до хижака. Кренкі. Цей клас воблерів, на мій погляд, один із найвдаліших, коли мова заходить про лов під кронами дерев. Особливо це справедливо при човновій рибалці. Техніка проста. Точне закидання максимально глибоко під крону, а то й прямо до урізу води. Далі невелика потяжка, яка демонструє хижакові, що у його володіннях з'явився видобуток. Потім повільна проводка, поки кренк не залишить перспективну зону. До речі, на відміну від лову джигом, коли снасть зазвичай краще вимотувати, як тільки та пішла за межі тінистої ділянки, на кренки дуже часто клювання трапляються прямо біля човна. Тут, мабуть, чималий відсоток риб, що клюнули - екземпляри, які проводжали кренк від самого місця його приводнення, але всі не наважувалися на атаку.
Щоб визначитися з конкретною принадою, дуже мудрувати не потрібно. Зазвичай для лову під навислими кущами та деревами на середніх та малих річках найкраще підходять моделі довжиною 5-7 см. Серед тих, яким я однозначно довіряю: Megabite Samba 100SP, Booby 50F, Chip 40F MR. Мінноу. Іноді кренки хижак чомусь не шанує, перебуваючи у понад пасивному стані і, здається, його спокушати – безнадійне і навіть дурне заняття. У таких ситуаціях може допомогти твічінг воблерами мінноу. Я прихильник того, що практично будь-які ривки не варто виконувати надто активно та різко. Просто хижак далеко не завжди наважується атакувати приманку, що швидко рухається, яка до всього іншого в разі агресивного твічингу буквально за лічені секунди залишає уловисту зону.
Перевага мінноу над кренками і над джигом може полягати в тому, що після виходу на робочий горизонт мінноу можна зупинити, і він не втратить привабливість. Я віддаю перевагу більш тонучому або моделі нейтральної плавучості. Найбільш підходящий розмір мінноу для лову під кронами дерев, як на мене, 7-10 см. Такі воблери ефективні і для окуня, і для щук, у тому числі досить великих. Можу відзначити Zip Baits Rigge 70S, Megabit LB Minnow 80 SP, Fatty Minnow 70 SP, Stream 72SP. Ближче до практики. Починалася чергова моя рибалка, де центральне місце відводилося ділянкам під навислими над водою кронами і кущами. Місцем обрали трикілометрову ділянку річки Псел, яка ледь не повністю переховувалась у густому лісі. Більшість річки тут взагалі не виходила з тіні протягом дня, але особливо затишно і захищено від сонячних променів було біля берега. Коротше, місце на вигляд багатообіцяюче.
Відомо, що під навислими перешкодами збирається корм, що приноситься течією; часто тут розташований приямок чи обратка; з куща чи дерева регулярно щось їстівне потрапляє у воду. А ще під крону дерева не пробивається ультрафіолет, який не всім живим істотам до душі. Загалом, для стоянки, відпочинку та навіть годівлі риби, зокрема хижака, ділянки під кронами дерев – супер варіант. Зі своїм добрим другом Сергієм сьогодні ми облавлювали всі поспіль ділянки, де тільки дерева нависали над водою і створювали тінь. Природно, не відмовляли собі в риболовлі і там, де такі місця були відсутні. Рано-вранці клювань практично не було – тільки невеликі жерешки раз у раз плескалися попереду чи позаду човна, абсолютно не звертаючи увагу на наші старання. Натомість, коли сонце піднялося над лісом, риба пожвавішала. Примірники, на жаль, були дуже скромними і часто просто не могли з'їсти приманку (особливо мої щучі кренки), але клювання траплялися регулярно. Я ловив виключно кренками, і найвагоміший успіх (зубаста на 800 гр) мав із червоноголовим Megabite Booby 50F. Результат цього ранку вийшов вкрай скромним, але я руки не опустив і незабаром зважився знову присвятити риболовлю облову тінистих ділянок під кронами дерев.
Черговий ранок. Сьогодні я в човні один. Поки щодня прокидався, орієнтувався на коряжник чи кордону трав'янистих мілководій і глибини. Там і спокусив першу щучку. А коли сонце по-справжньому встало, розпочав реалізацію задуманого – закидав свої приманки лише під дерева та кущі, розташовані над водою. І не помилився. Спочатку одна, потім друга щука (обидві на кіло) завітали в підсак. Далі за приманкою вийшов щуренок, але не взяв, а трохи згодом стався прикру схід зубастий десь на півтора. Через півгодини піймалася щука на 1,2 кг і кілька окунів. Потім дві клювання мимо і два невеликі щупаки були заведені в підсак і відразу відпущені. А коли активність риби пішла на спад, потрапила щучка грамів на вісімсот і одна трохи менше зійшла. Зайве з улову відпустив зі світом. В принципі, половив непогано, хоча спекотна пора не обіцяла перспектив. Це підтвердили кілька рибалок, які нічого не спіймали. Гадаю, все ж таки правильний вибір місця (під навислими кущами) зіграв ключову роль, бо приманки я використовував рівно ті ж, що й раніше.
Ловив я сьогодні досить просто, не вигадуючи нічого понад модне і нетрадиційне. Воблери (кренки та мінноу) закидав під крону дерев, спокійно виконував проводку. Як тільки приманка покидала тінь, без жалю вимотував снасть. Розташовувався не менше, ніж за десять метрів від краю гілок, намагаючись закидати робити перед собою. Безумовно, точність закидання грала роль, що з відстані 10-15 метрів забезпечити було зовсім не важко. А ще перед приводненням воблера притримував шнур рукою, щоб приманка не так гамірно плескалася. Ловив лише тими моделями, які тут показували стабільний результат раніше. Усі!
Всім позитиву та рибальського натхнення!