Тепло, красиво, зелено… Ну, як тут не поганяти улюблені мінохи, що залежалися за зиму, та кренками-красунчиками не похлюпати об річкову гладь. Про те й оповідь не надто затяжна. Почну з твічингу воблерами-мінноу.
Можна з упевненістю стверджувати, що з середини весни твічінг на неглибоких ділянках дуже ефективний спосіб лову. Насамперед, на щуку він розрахований, але й інші хижаки легко можуть підключитися. І тим більше використовувати ривкові проводки для воблеров-мінноу актуально в травні, коли і вода прогрілася, і рибка заворушилася. Якщо говорити про тенденції, то чим тепліше вода, тим більше твічинг переважає над іншими техніками. Безумовно, є маса тонкощів і нюансів, але загалом саме твічингу більшість щукарів віддають пальму першості. Думаю, не дарма.
Зовсім не хочу сказати, що зловити щуку на воблер-мінноу можна лише там, де росте на дні трава, але в переважній більшості ситуацій саме в районі трав'янистих мілководіїв найбільше доречно і ефективно труїти. До того ж у другій половині травня на більшості водойм підводна рослинність цілком розвинена, вона приваблює не тільки дрібницю, а й хижака. Деякі мої знайомі твердо переконані, що з настанням теплого часу твити потрібно багато і практично скрізь, де глибина не перевищує 3-4 метри. Я, звичайно, не такий категоричний, але серйозне раціональне зерно у цьому бачу. Зважаючи на те, що вже наприкінці весни неглибокі ділянки як на річках, так і на закритих водоймищах серйозно заростають водоростями, можна в першому наближенні рекомендувати шукати місця переходу щодо зарослих мілководіїв у більш глибокі та вільні від трави ділянки. Саме тут, на мою думку, твічинг може виявитися найрезультативнішим. Якщо рибалку з човна, то віддаю перевагу мінноу 100-120 мм. Коли ж твити доводиться з берега – 70-100 мм. Зрозуміло, що заглиблення воблера слід підбирати в залежності від ситуації, але зазвичай «метрівки» вирішують більшість завдань.
До речі, я періодично стикаюся з ситуацією, коли рибалки надмірно прямолінійно і навіть якось надто довірливо ставляться до написів на коробках воблерів. І якщо заявлені довжина та маса приманки найчастіше відповідають реаліям, то ступінь плавучості та заглиблення – досить умовні поняття. Особливо неоднозначні воблери нейтральної плавучості. Суспендери можуть як тонути на паузі, так і спливати. Так само і мінноу з метровим заглибленням легко може йти за півметра від поверхні (якщо робити проводку, піднявши вудлище вгору) і на 1,5 м, проте в обох випадках виявляючи свої найкращі якості, закладені виробником. У випадку рибалок з берега, часто ставку роблю Asura 925SP, Megabite Assassin 80SP, LB Minnow 80F, Balance 72SP, Dandy 90SP, Fatty Minnow 70 та 90SP.
Коли рибалці з човна, моїми фаворитами є Zip Baits Orbit 110SP, OSP Rudra Jerkbait 130SP, Megabite Amigo 110SP, Mystic 120SP, Deps Ballisong 100 та 130SP. У будь-якому з варіантів лову намагаюся твити в міру розмірено і не надто агресивно. На мої особисті переконання, саме така гра дозволяє витягти максимум можливого як у ситуації, коли щука пасивна, так і тоді, коли зубаста активно годується. На жаль, чим ближче до літа (і тим більше у червні), тим частіше ми маємо справу зі щучими примхами. Мабуть, єдиний виняток, коли твити краще динамічно і різко - якщо воблер вимагає для своєї гри саме такої швидкої анімації. У травні, коли період післянерестового клювання позаду, у щуки виявляються виразні піки активності, коли, раптом, ні з того, ні з сього, хижачка починає клювати в рази азартніше, ніж якихось десяток хвилин тому. При цьому на річках особисто мені рідко коли вдавалося спрогнозувати «щучий вихід», а ось на ставках та водосховищах часто зубаста дотримувалася цілком конкретного розкладу. І таке знання нерідко відігравало помітну роль.

Про кренки Ще один дуже дієвий і захоплюючий спосіб спокушання травневої (і не тільки) щуки – лов кренками. Ці округлі форми воблери хоч і примітивні у певному сенсі, проте часто демонструють просто чудові результати. Особисто я кренки пускаю у справу, насамперед, під час човнових рибалок. Річ у тім, що кренки по-справжньому ефективні, коли обловлюємо великі території без явних аномалій у розрахунку на активних риб. Природно, можна використовувати кренки і спінінгісту-береговику, але через те, що зазвичай друга і тим більше третя проводки по одній і тій же траєкторії з кренками малоефективні, для повноцінного використання кренків доведеться постійно переміщатися. І якщо берегова лінія вільна від кущів і водоростей, це ще куди не йшло, в інших ситуаціях левова частка рибальського часу витрачається на ходьбу. Загалом, я за те, щоб кренки використовувати насамперед під час сплаву або при лові в дрейф під дією вітру. У чому принадність рибалки кренками ще? Це можливість одночасно (не змінюючи приманку) облавлювати якісь конкретні яскраво-виражені точки, а так само ловити по «площах», виконуючи закидання від частини «навмання», розраховуючи, що голодна щука на воблер все-таки встигне відреагувати. Та й чому тільки щука? Окунь, голавль, язь, жерех і навіть сом з судаком цілком можуть ... До речі, на відміну від більшості інших технік (джиг, твічінг), де доречніші паузи і плавні рухи, при лові кренками я до плавності не прагну. Найчастіше веду кренк досить швидко і навіть агресивно, навіть у тих ситуаціях, коли розумію, що хижак явно пасивний. Можливо, я й не правий, але в цьому поки що не переконався.
Виправданням швидкого темпу анімації кренків служить і та обставина, що голодна щука, за моїми спостереженнями, кренк чіпне і так, а ось пасивна і середньо-налаштована на прийом їжі зубаста часто не оцінить наші старання, хоч як би ми не вигаляли. У всякому разі, коли я вдавався до помітно повільніших проводок, кількість клювань майже не збільшувалася, а ось темп лову падав серйозно. Очевидно, причина невдачі полягала в тому, що, намагаючись скрупульозніше досліджувати ділянки і ведучи воблер повільно, я мав справу за підсумком з меншим числом щук. З проводками кренків взагалі проблем не бачу. По-перше, щука наприкінці весни та на початку літа не така вже й понад вибаглива. По-друге, кренки самі по собі не особливо вимогливі приманки, так що ними легко управляються навіть рибалки-початківці. По-третє, як зазначалося, у разі об'єкт лову – передусім, активна хижачка, не дуже міркує, клювати чи ні. У переважній більшості ситуацій я застосовую проводку stop and go, тобто чергую потяжки 1-1,5 м довжиною і паузи 1-2 сек. Наскільки можу судити зі своїх рибалок, якщо вже на кренки щука реагує, то stop and go працює завжди. З-поміж своїх «улюбленців» відзначу Megabite Booby 50F, Samba 100SP, Hydro Jack 50F.
Бажаю всім нам – рибалкам, щоб плоди наших старань (ніби з воблерами, джигом чи ще чимось) були завжди солодкими і стиглими!