Осінь у повному соку і, щука, схоже, повноцінно розпочала свої осінні обов'язки по нагулу жиру. А це явний сигнал і нам, спінінгістам, приступати до активної риболовлі. Ловити осінню щуку джигом, використовуючи силіконові приманки, на мій погляд, найочевидніше рішення. Про це й пропоную розмову.
Під «класикою» розумію твістери та віброхвости. Саме з ними я здебільшого шукаю щастя при лові осінньої річкової щуки. Не лише шукаю, а й знаходжу. Давно помітив деяку закономірність: якщо глибина три і більше метра, а дно порізане і неоднорідне по рельєфу, вибір на користь джиг-лову очевидний. Загальна особливість осіннього джигування на річці, як на мене, полягає в наступному: проводки робити досить повільно і плавно, проте довго не затримуватися навіть на найперспективніших місцях. Осіння щука хоч і перебуває у стані підвищеної готовності набирати вагу, проте прагне це робити з мінімальними втратами, зайве себе не навантажуючи. Отже, найбільш уловисті силіконки часто мають трохи більші розміри, ніж зазвичай, адже зараз той час, коли щука, що поважає себе, на дрібницю, швидше за все, не стане розмінюватися.
Практично незалежно від умов лову найбільш безпрограшною та надійною є ступінчаста проводка. Завдяки такій нехитрій анімації, що виконується неодмінно в плавному та свого роду м'якому стилі, виходить зацікавити як активних щук, так і тих, які взяли невеликий тайм-аут з якоїсь причини. Практика про це дуже твердо та впевнено говорить. Загалом універсальність «сходинки» не викликає сумнівів. У прив'язці до цієї техніки розгляну два види класичних по осінній щуці приманок: віброхвости та твістери.
Віброхвости. Смію стверджувати, що здебільшого це перші приманки, з якими я вирушаю за осінньою глибинною щукою, хоча, звісно, не єдині. Імітація звичайної рибки? Що може бути кращим? Найбільш популярні віброхвости мають довжину 3,5-4,5 дюйма. Це багато в чому пов'язано як з особистими уподобаннями, так і з не самим гігантським розміром щук, за якими я зазвичай полюю. Загалом такі приманки оптимальні для зубастих до 4 кг. Якщо ж мова заходить про полювання за трофеями, можна сміливо й надалі «укрупнюватись». Мені часто доводилося бачити, коли величезні силіконіни на осінній річці опинялися поза конкуренцією, але цілеспрямований лов «монстрів» - штука дуже тонка.
Осіння щука особливо критично ставиться до плавності та неквапливості руху свого видобутку. Тобто силіконка майже обов'язково має переміщатися без різких випадів. Саме тому джиги часто використовую мінімальні, якими тільки вдається «пробити» течію і дістати до дна. Зазвичай це всього 8-14 г, але якщо річка повноводна і з помітною течією, то й 20-30 г можуть працювати «плавно». При глибині 3-5 метрів і несильній течії джиги до 14 г мені найбільше приносили клювання. Намагаюся підбирати завантаження з таким розрахунком, щоб пауза між дотиками джиги про дно виходила не менше трьох секунд, а якщо місце по-справжньому багатообіцяюче або щука себе якось встигла проявити раніше, але зараз чомусь «мовчить», можна спробувати ще довше (секунд на п'ять) затримати приманку у зв'язку. Очевидно, що з віброхвістами на відкритому одинарному гачку (а якщо дно чисте, то й двійник не позбавлений сенсу) можна розраховувати на швидкий і якісний облів потенційних щучих місць. Природно, коли на дні лежать корчі або окремі гілки, «незачіпляння» набувають особливої важливості. Я найчастіше використовую джиг-головки, серед яких серія Intech Tournament з ванфуківським гачком виглядає для мене найбільш вдалим на сьогоднішній день варіантом.
Так чи інакше, віброхвости - приманки, з яких я починаю риболовлю і намагаюся знайти щуку. Далі вирішую щодо ситуації, що поставити потім. Зауважив також, що віброхвости особливо гарні на річках з малим рибальським пресингом. Регулярно зазначаю, що на ділянках, де щука мало знайома з рибалками та їхніми приманками, віброхвости на висоті. Крім того, з віброхвістами на гачку відмінно виходить «збирати» рибу з «площ». Це по-справжньому стає важливим при лові над рівномірним рельєфом або там, де важко візуально визначити щучу стоянку. І звичайно, коливання габаритного віброхвоста помітні здалеку і найшвидше спровокують на клювання полювання щуку. З того, що використовую останнім часом сам і беззастережно цьому довіряю, відзначу Intech Slim Shad, Long Heel, Bait Breath TT Shad, ET Shad, Sawamura OneUp Shad, Noike Smokin Swimmer. Твістер. Другий тип силікону з «класики» за осінньою глибинною щукою є, за моїми оцінками, твістери. По суті все те ж, що було відзначено для віброхвостів, застосовується в даному ракурсі та для твістерів. І плавність анімації, і мінімально-розумне завантаження, і якісний, але не затяжний облів окремих точок – все це з твістерами виходить дуже вдало. Однак через свою більш скромно-виражену гру твістерами цікавиться менше щук (не завжди, звичайно), ніж віброхвістами. Зате твістер є імітацією того видобутку, який вже напевно не втече від погоні, тому такі приманки користуються особливою популярністю в періоди безкльвів або коли економія енергії вкрай важлива (восени, перш за все).
Звичайно, існує низка ситуацій, коли щука цілком спритна, голодна і, здавалося б, віброхвости мають беззастережно «заправляти балом», але ні – на твістери клює значно краще. Щоб більш ясно розуміти ситуацію з уподобаннями щуки, на тому місці, де хижака вже знайдено і якось себе проявляє, я пробую і твістери, і віброхвости. Найчастіше знайдена «приманка дня» добре працює і завтра, і пізніше. Осінь – пора досить стійких смаків та переваг. Перевагою твістерів є і те, що їх з радістю проковтне не тільки щука, а й судак з окунем, які восени так само вельми прихильно ставляться до поглиблень і приямок. Більшість твістерів якнайкраще поєднуються з «офсетними» монтажами, які часто є єдиним варіантом доставити приманку до щучої пащі.
Давно серед перших використовую Bait Breath Curly Grub, Bugsy, Sl-Remix, Intech Turborib. Безумовно, не лише твістерами та віброхвостами обмежується перелік топ-приманок для осінньої щуки, і не лише на джиг рибу можна зловити, але про це вже вдруге. Всім міцного здоров'я та чудових осінніх трофеїв!