Взимку холодно й похмуро, навесні брудно й каламутно, а влітку спека та водоростей темрява… Е-е-е, так песиміст здатний міркувати, ми ж не того характеру рибалки. В черговий раз насмілюся підняти проблему лову зубастого в районі трав'янистих угідь, оскільки дана тема чи не ключова нині. Трохи похолодає, тоді й брівки з руслицем торкнемося, а поки що про водорості та поливання, які я для різноманітності назвав «трав'янистою скатертиною».
Починаючи з червня і аж до середини осені багато щучих водойм сильно заростають водоростями, тому лов щуки в них часто відбувається, а нерідко і єдино можлива, тільки в приповерхневому шарі, де хоч якось без зачепа можна провести приманку. Лов над трав'янистою скатертиною спінінгістам добре знайомий і навіть очевидний, проте на ділі часом все виявляється помітно складніше. Багато хто впевнений, що зловити щуку в умовах, коли вільного простору над водоростями півметра, а то й менше, можна лише воблерами-мінноу, що йдуть біля поверхні, або попперами. А тим часом існують і інші відповідні варіанти - наприклад, силікон, кренки, блешні, різні глісери. Іноді килим рослинності суцільно вистилає поверхню, і здається, наша рибальська місія нездійсненна. Але вихід є.

Мінноу Мінноу - просто знахідка для щукаря, коли об'єкт його лову не надто активний і не кидається на все поспіль. За великим рахунком, на переважній більшості рибалок так і буває – щука не особливо клює. У цьому випадку традиційно вважається, що проведення мінноу має бути плавним і з досить тривалими паузами. Нерідко це працює найкраще, проте я багато разів потрапляв у ситуації, коли, навпаки, пасивною щукою найкращі результати демонстрував агресивний твічинг з мінімальними паузами. Причина? По-перше, влітку і в першій половині осені стан щуки цілком передбачає стрімкі кидки і полювання за досить швидкою здобиччю. По-друге, навіть за найнесприятливіших умов все одно знайдуться такі екземпляри, які не особливо церемоняться, а клюнуть відразу. По-третє, досить часто саме різкі проводки здатні викликати інтерес і навіть «завести» щук, які й не думали про їжу до цього. По-четверте, мінноу, що здійснює різкі рухи, краще помітний хижачці, що стоїть у траві. Який характер твічингу вибрати, залежить від багатьох речей. Питання насправді не є очевидним і часто доводиться покладатися на інтуїцію. Маю кілька думок щодо цього:
- якщо територія зарослих мілководій велика і одноманітна, найчастіше використовую дуже агресивний твічинг, розраховуючи в першу чергу на активних щук; - коли трава розташована плямами і між ними вгадуються вільні від водоростей вікна, має прямий сенс затримати воблер біля можливого місця засідки, і навпаки, провести приманку швидше там, де клювання мало очікуване; - якщо трав'янистий килим не надто щільний і огляд для щуки, що сховалася в траві, досить хороший, мінно можна вести трохи швидше; коли водорості надзвичайно щільні, щуці для кидка неминуче знадобиться більше часу, щоб вийти на позицію і безперешкодно атакувати видобуток, отже, воблер краще сповільнити; – якщо хижачка сьогодні хоч трохи виявляє активність, немає сенсу втрачати темп лову, ведучи воблер плавно та з паузами; тут набагато розумніше твити активно, орієнтуючись на облов якомога більшої площі, адже будь-який сплеск активності ненадовго; - Вибрана трав'яниста ділянка локальна і на цій акваторії є непоганий шанс зловити велику щуку (від 3 кг); в цьому випадку твити краще більш розмірено і уважно - крупняк не схильний до стрімких кидків; – у разі сонячної погоди щуці складніше потрапити в приманку, що знаходиться на тлі сонця та яскравого неба, у зв'язку з цим жорсткий та хаотичний твічинг часто програє м'якому та розміреному; – на запресингованих водоймах, як правило, хижачка реагує на дрібні мінноу та плавні проводки, абсолютно ігноруючи великі моделі та агресивні твічі.
Так, для максимально швидкого залучення щуки з великої відстані та одночасно уловистої презентації воблера для екземплярів, що знаходяться поблизу, я використовую якусь комбінацію твічингу та stop and go. Після приведення мінноу роблю досить довгу (близько метра) і плавну потяжку. Це дозволяє приманці не тільки зайняти робочий обрій, а й відразу ж «повідомити» щукам, що в їхніх володіннях з'явився нахабний, але безпорадний видобуток. Після потягу пауза 2-3 секунди, яка дасть можливість зубастим підійти ближче, а то й здійснити атаку. Якщо нічого не відбувається, виконую два або три ривки (зазвичай короткі), на яких конкретний мінноу працює найкраще, і знову пауза в 2-3 секунди. Короткі твічі, на мій погляд, особливо цікаві інертним рибам, які сильно сумніваються, клювати чи ні. Стосовно лову над травою я зазвичай виконую кілька циклів «серія ривків-пауза», і лише після цього роблю знову довгу потяжку, як спочатку проводки. Якщо є відчуття, що щука проводжає, але не клює, я зупиняю воблер і злегка посмикую вершинкою, буквально ворушачи трійниками. І чим холодніша вода, тим такий фокус частіше вдається. Зрозуміло, що для зазначених справ знадобиться модель із нейтральною плавучістю. Можу впевнено порекомендувати наступні воблери: Megabite Amigo 110SP, LB Minnow 80SP, Mystic 120SP, Dandy 125SP, Stream 70SP.

Кренки Кренки, як відомо, менш вимогливі до вишукувань анімації, а тому їх часто називають принадами для новачків і незаслужено залишають у коробках. Частково це так, адже практично будь-який кренк стабільно працює як на рівномірній проводці або stop and go, так і при більш складних видах анімацій. Але це плюс, а не привід вважати кренки примітивними. Я твердо впевнений, що при полюванні за щукою над килимом з водоростей кренки далеко не останні за ефективністю, а нерідко взагалі у фаворитах. У яких ситуаціях зазначені воблери будуть на висоті?
Оскільки кренк особливо добрий при пошуку та лові активних хижаків, то застосовувати його слід, перш за все, коли трав'янисті поливи великі і немає яскраво виражених місць, які б відразу впадали в очі як місце щучої засідки. Іншими словами, при лові «по площах» кренки повною мірою розкривають своє призначення. Вони здалеку приваблюють хижака та чудово провокують на атаку голодних екземплярів. А ще при лові над травою кренк хороший тому, що його рибі легше зафіксувати і прицілитися, оскільки водорості огляду заважають досить серйозно. Насправді така рибалка виходить дуже динамічною та відносно простою. Не обловлюючи те саме місце двічі, ми віяловими закиданнями і досить темповими проводками намагаємося з першого разу виманити щуку із засідки. Іноді такій збірній рибалці сприяє легкий вітерець, що штовхає човен із невеликою швидкістю. Така собі рибалка сплавом навіть на водоймі без течії дуже ефективна та результативна. Щоб організувати контрольований сплав (наприклад, вздовж поливу), нерідко використовують своєрідний парашут або якорь, що плаває, який не утримує човен на місці, а просто гальмує його до потрібної швидкості.
Однією з особливостей лову кренками над травою є плавність анімації. Тобто в переважній більшості ситуацій від різких ривків і твічингових проводок краще відмовитись, навіть якщо дана модель воблера на такій грі себе виявляла раніше. Причина знову ж таки в тому, що щуці для атаки доведеться стартувати з водоростей і навряд чи траєкторія кидка має перетинати перешкоди. Краще, щоб кренк рухався рівномірно. Саме тому в таких ситуаціях прямолінійний рух приманки дає чудовий результат. Втім, мої проводки зазвичай виглядають як чергування уповільнень і прискорень при безперервному обертанні котушки. По-перше, спливаюча воблер (а кренки майже всі плаваючі) до самої поверхні викликає масу підозр у хижачки. По-друге, роблячи паузи, ми неминуче втрачаємо темп, а отже, зможемо обловити менше місць. По-третє, я спочатку віддаю перевагу активній риболовлі і пошуку.

Закінчення слідує…