Мало хто з рибалок-зимників наважиться заявити, що лов ляща на блешню малоцікава. Воно й не дивно, адже саме ліщова рибалка обіцяє хороші улови та великі екземпляри, а ще вона неймовірно азартна, барвиста та інтелектуальна. Різновидів лову ляща існує кілька, але я сконцентрую свою увагу саме на блешні з мотилем.
Лещ – зграйна риба, що дуже добре реагує на корм, тому цілком очевидно орієнтуватися на рясне підгодовування та довгострокову перспективу. Трапляється, що добре половити цю гарну рибу вдається тільки після декількох днів підгодовування, але буває, що лящ підходить набагато раніше і одноденна рибалка цілком результативна. Зазвичай чим більший екземпляр, тим пізніше він підходить і примхливіше поводиться. І якщо підліщики не такі вибагливі, то від залушних особин можна чекати чого завгодно.

Ліщові місця

Правду кажуть лещатники, що правильно обране місце – майже половина справи. Справді, ні підгодовування, ні вміння, ні делікатна снасть не дозволять зловити рибу там, де її просто немає. Так, лящ у пошуках корму переміщається у крижаній воді теж, але ці відстані навряд чи перевищують сотні метрів, тому правильно визначитися з місцем дуже важливо. Цілком логічно намагатися зловити ляща на вже перевірених місцях, де ви чи ваші колеги нещодавно добре відрибалили. Іноді таке місце у вихідний день нагадує базарну площу, настільки багато там рибалок. В епіцентр скупчення я б не заходив, а ось біля його краю цілком комфортно і кльово рибалити.
Як відрізнити ліщове місце? Наведу свій топ-список. 1. Локальне заглиблення і натомість однорідного із середніми глибинами рельєфу. Це може бути затоплене озеро на водосховищі або просто ямка, куди з похолоданням накопичується біла риба, у тому числі лящі. 2. Русло та прилеглі до нього території. Зазвичай на руслі найглибше, а ще можлива течія, що сприяє кращому кисневому режиму та переносу корму. За моєю статистикою на руслі ловляться найбільші екземпляри, тож мисливцям за трофеями саме сюди. 3. Максимальні глибини ставків та інших невеликих закритих водойм, де зимує переважна більшість мирної риби. 4. Кордони заток, що переходять у руслову частину водоймищ з глибинами нижче фонових даної водойми. 5. Глибокі ділянки поблизу коряжника. Нерідко тут рельєф абсолютно однотипний, але навіть на таких рівних плато виходить успішно половити ляща.

Про підгодовування

Спортивна практика, а також багаторічні виїзди за білою рибою для душі впевнено твердять, що найнадійніше підгодовування – мотиль. Якщо ми говоримо про лящі, то перегодувати його зайвою кількістю мотиля практично неможливо, тому опускаємо стільки годівниць личинок, скільки є можливості та засобів. Якщо тільки з одним мотилем вирушати на ліщову рибалку, його доведеться взяти не менше кіла, а краще більше.
Майже завжди досвідчені лещатники по-старому використовують у поєднанні з мотилем ще й горохову кашу з різноманітними добавками секретних і не дуже інгредієнтів. Найбільш простий і базовий варіант – зварити до однорідної маси горох і розмішати його з панірувальними сухарями. Сюди вже можна додавати мотиль та інші смаколики. Мотилем і горохом кашу не зіпсуєш, а ось дуже багато панування може призвести до того, що підгодовування вийде пилу і зацікавить плотву або густеру, які при лові ляща не такі вже й бажані гості. Крім мотиля, гороху, сухарів, бісквітів та інших смаколиків, відмінно працюють по лящу та всілякі готові суміші. У магазинах лящових сипких сумішей величезна кількість і не обов'язково, що цінник у них захмарний. Багато років використовую «сипучки» з позначкою «на ляща» і зізнатися навіть серед бюджетних варіантів не знайшов відверто непрацюючих. Правильніше замішати і зволожити підгодовування ще вдома, але можна і на водоймищі перед загодовуванням це зробити.

На «городі»

Мовою лещатника «городом» називають тривалий час годовані лунки, куди регулярно навідується рибалок. Як правило, такі місця позначені очеретом, палицями або іншими маркерами, що дають зрозуміти, що місце, нібито, зайняте, і трапиться великий скандал, коли хтось на нього поквапиться. Найчастіше лов на «городі» виступає найбільш видобувним варіантом, адже риба до місця звикла і регулярно сюди підходить, а то й не залишає його взагалі. Якщо місце вибрано правильно і загодовується регулярно, кількість ляща в межах «города» тільки зростає, незважаючи навіть на те, що рибалок постійно вилучає рибу.
На «городі» ловити можна однією вудкою по всіх лунках або використовувати одночасно кілька вудок, розставлених поруч або на деякому видаленні. Особисто я волію орудувати однією вудкою, оскільки так набагато мобільніше, технічно простіше і за підсумком – видобутливіше. Ключовий фактор успіху на «городі» - своєчасне, регулярне і рясна загодовування незалежно від того, рибаєте ви сьогодні чи ні. Навіть якщо виходить навідатися на свій «город» раз на три дні – це нормально, а ось рідше – риба може залишити точку, не знайшовши нової порції їжі. В ідеалі правильніше такі місця годувати чистим мотилем, адже всілякі каші, залишаючись не з'їденими кілька днів, схильні до закисання, через що місце надовго вмирає.

Одним днем

Наявність власного або складщину з товаришами годованого «города», безумовно, хороша передумова для успішного лову ляща, але часто немає іншого виходу, як вирушити на одноденну рибалку. Чи реально половити ляща одним днем? Так. У мене через щільний спортивний графік, а також захоплення ще й зимовим спінінгом, якщо й виходить вирватися за лящами, то лише одним днем. Пробуривши в передбачуваному місці скупчення ляща лунки, я завжди зі старту рясно підгодовую з обов'язковою кількістю (0,5-1 кг) кормового мотиля. Тут важливо, якнайшвидше продемонструвати «сопливцю», що їсти подано і він тут бажаний гість. Краще не турбувати якийсь час (година-півтора) годоване місце, щоб раніше не налякати видобуток. Найчастіше першими на корм підходять підліщики, і, якщо ті каверзи не побачили, за ними підтягуються і великі особини.
Має сенс зі старту загодувати більше лунок (до десятка), щоб швидше потрапити на рибу, адже, напевно, не на кожній кормовій плямі вона збереться. Зазвичай роблю лунки з кроком 7-10 метрів і на різному рельєфі, тим самим накриваючи значну площу. У районі обіду лунки, що відгукнулися лящем, догодовую, при цьому годівницю відкриваю в метрі півтора над дном, щоб не злякати риб, що зібралися внизу.

Про снасті

Мій підхід до вибору снастей для лову ляща на блешню заснований на делікатності та акуратності, проте я цілком допускаю й інші варіації. Переконаний, що навіть лещатнику-початківцю не правильно використовувати зайво грубі снасті, адже в такому випадку клювань можна взагалі не побачити.
Ключовий момент – волосінь. Якщо йдеться про підліщиків до 0,5 кг, то діаметр волосіні 0,1 мм цілком підійде. Сам я не раз витягував спортивними «павутинками» (0,06-0,07 мм) підліщиків на 300-600 гр, нехай це й займало багато часу. А от у разі полювання за рибами від 0,5 до 1 кг – знадобиться діаметр 0,11-0,12 мм та вміння вчасно парирувати ривки риби. Якщо навички акуратного виведення поки що не з'явилися, має сенс взяти 0,13 або навіть 0,14 мм волосінь. Зі справжніми ж лящами від кіла виправдано боротися діаметрами 0,14-0,15 мм. З бюджетних, але надійних та якісних можу сміливо порадити Ice Galaxy, Ice Line Invision чи Ice Khaki, якими ловлю вже не один сезон. Вибір блешні, звичайно, багато в чому залежить від глибини, а ще – від волосіні, що використовується. Я намагаюся використовувати блешню настільки дрібну, наскільки дозволяють умови, хоча часом лящі краще реагують якраз на об'ємну наживку, що складається з 5-10 мотилів, які на дрібний гачок крихітної блешні не так і просто одягнути. Зазвичай блешні масою 0,3-0,6 г найбільш використовуються. Вольфрамові блешні Intech Ice Jig сріблястого, мідного, чорного або золотого кольору з якісним гачком у мене давно займають лідируючі позиції в бюджетному сегменті. Ківок беру найдовше – 8-12 см. Більшість ліщових клювань відбувається «на підйом», тому кивок повинен не тільки чітко реєструвати цю подію, але й компенсувати масу блешні. Не відчуваючи тяжкості наживки, менше шансів, що лящ позбавиться гачка до підсічки. А ось котушка і вудильник - дуже відносні речі, що залежать скоріше від особистих уподобань та антропометрії рибалки. Скажімо, мініатюрний вудильник навряд чи підійде до боксерської руки важкоатлета. Важливо, щоб у разі різкого старту великого ляща після підсічки вудка могла швидко стравити метр-два волосіні та уникнути обриву.
Міцного здоров'я всім, клювання та бронзових лящів у улові!