Закінчення...

… 2. Брівка із залишками рослинності біля дна.

Досить перспективною для хижака і відносно комфортною для лову є такий тип руслової брівки, коли глибина зменшується відносно плавно і практично на всій брівці є залишки водорослей. Чи потрібно говорити, що рослинність нині не представляє особливих клопотів для джига, а скоріше навіть наоборот - такі окремі плями флори служать прекрасним місцем засідки для хижака (щуки, перш за все). Я багато разів потрапляв у ситуації, коли приманка застрягала у водорослях, але після того, як я її висмікував звідти, одразу ж траплялася жадібна атака. Власне, я не закликаю закидати приманку цілеспрямовано у водорослі, але якщо вона таки туди потрапила, не треба панікувати і одразу вимотуватися. Зазвичай різкий ривок із силою підсічки вирішує проблему сповна – гачок знову чистий і готовий до зустрічі з хижаком. Найбільш вдала, на мою думку, проводка - ступінчаста з високим підйомом і плавними паузами. У таких ситуаціях, незалежно від наявності і сили течії, найкращим чином виявляли собі моделі з виразною і стабільною грою на паузах. Перш за все це твістери і віброхвості. Серед тих силіконок, з якими виходило найкраще у мене, зазначу Samamura OneUp Shad, Bait Breath TT Shad, Curly Grub, Intech Long Heel, Slim Shad.
Техніка облову брівок із залишками рослинності біля дна приблизно однакова що для випадку лову біля ближнього берега, що біля далекого. А ще клювання рівноймовірне як у верхній частині брівки, так і в нижній, а також безпосередньо на перепаді. Тут хижак зазвичай, якщо з'являється, то з конкретною метою – спіймати здобич. Ось і не вередує зайве. Зазвичай лов тут темповий, без тривалих затримок одному місці.

3. Обривистий берег з нашого боку.

На річках під обривистими берегами часто під водою є різкі звали в глибину, які здатні подарувати чітке клювання. Як із максимальними шансами обловити таке місце? Особливо я намагаюся зайняти позицію для закидання таким чином, щоб проводку виконувати вдоль брівки. Основну увагу приділяю глибинній стороні брівки, але пару контрольних проводок по мілководдю лишніми не будуть. Найбільш вдалий розклад – коли приманку ведуть проти течії. Так вона максимально повно розкриває свої переваги, при бажанні рибалки монтаж довше затримується у підвішеному стані над дном, що для хижака зараз дуже цікаво.
Найімовірніше, спуститися вниз до самої води риболовлі не вийде, але це і не потрібно. Стоячи на значній висоті по відношенню до поверхні води, ми можемо виконувати «сходинку» у такому ритмі, який самі поставимо. Щоправда, далеко не все тут сладко виходить, коли клюні більш-менш велика риба, яку на нитці та вудилищі не підняти. Але то інша розмова, для початку хай клюні. Потреби у важких монтажах на русловій брівці, що розташована біля ближнього до нас берега, особисто я не бачу абсолютно. Хіба що при цілеспрямованому полюванні за судаком, можливо, буде потрібно щось важче. Щуці ж чи окуню напевно це лише зашкодити. З приманок найбільш вдалими виявлятимуться ті, що легко грають під час пауз на натягнутому шнурі.

4. Різка брівка на середній дистанції.

Досить часто русло далеко розташоване від берега, так що навіть до ближньої брівки дістати приманкою необхідно чимало зусиль. В даному випадку на досить довгому відрізку нитки ми затягуватимемо приманку з глибини на мілину по крутому схилу. За статистикою ймовірність зачепитися у цьому випадку дуже висока. Але ще більше ситуація погіршується за наявності навіть поодинокого пенька чи гілки. Не дуже допоможуть і «офсетні» монтажі. В даному випадку кожен елемент снасті так і норовить зачепити щось на своєму шляху. Але водночас ця ж брівка і дуже перспективна, так що не завжди розумно проходити мимо такого небезпечного місця. У зазначених місцях запросто може чергувати як щука з окунем, так і судак. Для облову я використовую, перш за все, силіконові приманки, що відмінно собі виявили на проводках із частим контактом про дно. Для зазначених справ у моєму арсеналі найбільш затребувані Bait Breath Fish Tail Shad та Fish Tail Ringer. Проведення? Якщо брівка не дуже зла, можна буквально затягувати в повільному темпі приманку по схилу нагору, роблячи невеликі паузі. В іншому випадку, щоб уникнути постійних зачепів, доведеться стрибкоподібно анімувати приманку.
На різкій брівці, що розташована на середній дистанції, часом неплохо виходить половити окуня або судака, використовуючи особливо делікатну подачу та легкі монтажі. У цьому випадку найвдаліші черв'яки та раки. Іноді можна підібрати і більш ефективні рішення, але часом це найкраща техніка. Особливо взимку і по окуневі. Якщо для того, щоб приманка легко досягала дна і її не зносило течією, ніби тріску, досить вантажити 6-8 г, я часто і успішно використовую слагів або раків. Приманку в цьому випадку веду досить плавно, періодично підкидаючи її над дном або зупиняючи. Розрахунок безпосередньо на брівку і 3-5 метрів по обидва боки перепаду. Для зазначених справ використовую Rush Craw і Virtual Craw.

5. Коритоподібне русло.

Нерідко яскраво виражених аномалій у річковому руслі вдень із вогнем не знайти. Але навіть на таких пологих схилах цілком обґрунтовано розраховувати на клювання. Власне, навіть у разі повної на вигляд однаковості ландшафту і якби відсутності аномалій під водою все може виявитися зовсім інакше. Я неодноразово в теплу пору рибалив з човна і на ехолоті чи в очках помічав біля країв русла одинокий кущ, колоду, пятно черепашки, невелике заглиблення… При цьому ззовні річка виглядала малоперспективною та однаковою. Веду я до того, що навіть коли ділянка візуально одноманітна при цьому альтернативи половити в іншому місці немає, я не опускаю руки – шукаю щастя і на коритоподібному руслі теж. Ловити тут досить просто.
Цілком затребуваними виявлятимуться і активні приманки, і пасивні. Зазвичай у міру динамічна анімація найбільш виграшна. Вважаю, що рибальство у разі лову на коритоподібному руслі без очевидних перспективних точок має носити пошуковий характер. На окрему увагу тут заслуговують твістери, які по праву вважаються найбільш універсальними приманками. До моїх улюбленців віднесу Intech Turborib, Bait Breath Curly Grub, Betanco Curly Tail Slim.

6. Брівка в корчах.

Окремим випадком руслової брівки, що дуже навіть характерно для багатьох річок, є перепад глибини з корчами біля дна. В даному випадку два ці фактори настільки підсилюють шанси на клювання, наскільки ж і зменшують ймовірність повернення приманки назад. Не просто в корчах рибалити, але цілком реально. Хіба що початківцям спінінгістам буде складно зорієнтуватися і підлаштуватися. В інших випадках, я впевнений, багато що в наших руках. Особливо я по можливості вибираю ту ділянку брівки, де корчі не такі «мертві» і є можливість більше думати про анімацію приманки, ніж про те, щоб протягнути її через перешкоди. Якщо заздалегідь невідомо (що найімовірніше), яким чином розташовані корчі і в якому місці їхня щільність максимальна, намагаюся вибрати такий вектор проводки, щоб приманку тягти вдоль брівки і проти течії. За моїми спостереженнями, це найбезпечніший варіант із доступних. Зазвичай вже після четвертої години досліджень більш-менш зрозуміло, де розташовані чисті коридори, а куди краще зовсім не закидати. Знайшовши такі коридори, можна рибалити вже у більш спокійному ритмі. В окремих випадках навіть наважуюсь замінити «незачіпляйки» на монтажі з відкритим крючком.

Поради з практики

1. Практично на будь-якому типі руслових брівок можна заробити клювання та зловити велику рибу, проте не весь край русла однаково перспективний. Так на моїх рибалках у більшості випадків на верхній частині перепаду клювання слідували відразу, але рідше (примірники, мабуть, були активними). А ось біля підніжжя (на глибині) хижака доводилося вмовляти довше, зате там клювання були тривалішими (примірники, судячи з усього, менш активні). 2. З огляду на те, що брівка - одне з тих місць, де інертному і небажаючому харчуватися хижакові мало що робити, то тут більше чередують риби, які до їди більш прихильні. А це означає, що довго рибалці стоять на одному місці без дзьобів сенсу не дуже багато. Резонно переміщатися, чекаючи на зустріч з активними рибами. 3. Часто вдається в уловистій ділянці руслової брівки помітити певну изюминку чи просто особливість (глибина, наявність черепашки, корч і т.д.). З неабиякою ймовірністю аналогічна брівка і в іншому місці відповідатиме яскравими клюваннями. Особливої ваги має правильно помічена глибина. Тобто зрозумівши, на якій глибині сьогодні і тут комфортно перебувати хижакові, можна багато чого досягти надалі.
4. Краї руслового валу - мабуть, одне з небагатьох місць, де проводка «волочінням» та інші подібні техніки з постійним контактом приманки про дно можуть виявитися дуже і дуже ефективними. Як мінімум, не правильно наполегливо вистукувати «сходинки» на брівці та абсолютно ігнорувати «волочіння», плавні протяжки, коротку стрибкоподібну анімацію. Навіть щука іноді не в силах від такого прийому встояти, хоча, звичайно, головні «клієнти» в цьому випадку – судак з окунем. 5. І якщо полюючи за щукою та окунем, можна цілком розраховувати, що голодні примірники не будуть критично ставитися до вектора проводки і клюнути відразу, як побачити поблизу вдалу приманку, то судак однозначно здатний «на підлість». У тому сенсі, що часто клює лише при певному куті подачі приманки. Звичайно в береговому спінінгові не так багато варіантів, але якщо є можливість, перспективне судакове місце я обловлюю хоча б з двох різних ракурсів. Іноді і окунь зі щукою собі проявляють по-новому, як тільки змінюєш вектор проводки. 6. Практика говорити, що ділянки руслової брівки, які вже неодноразово приносили клювання, з великою ймовірністю виявляються уловистими і зараз. Такі точки однозначно варто запам'ятати, і надалі до них ставитися як до перспективних. 7. Досить часто руслові звали чи прилеглі до них території займають лише 10-20% від усієї тривалості проводки. У такому випадку зовсім необов'язково проводку робити від початку до кінця. Зокрема, спортивна практика дуже впевнено демонструє, що економія в часі дуже помітна, тому я дуже часто, як тільки приманка пройшла найбільш уловисту зону, просто вимотую снасть для наступного закидання.
Всім кльових рибалок та відмінного зимового настрою!