Друга половина січня – починається глухозім'я. Сніг уже надійно загорнувши землю пухнастим ковром, мороз скував льодом озера, річки та водохранилища. Глугосім'я – це саме народна прикмета, а ще точніше – це розмовне вираження, що представляє рибалку в цей період малоуспішною. Серед рибалок існує велика кількість факторів, що впливають на активність клювання риби. Зимники відносять сюди і погодні умови, і тиск, і фази місяця, але основним фактором, що характеризує глухозім'я, залишається нестача кислорода. Як на мене – все це чистою мірою помилки. Адже половити рибу можна завжди, головне знайти її скупчення та підібрати правильну тактику та техніку лову, які сьогодні згадаю у цьому матеріалі.

Здавалося б, можна послухати навколишніх рибалок про те, що активності риби немає і краще сидіти вдома, а можна вибратися на водойму і з успіхом половити рибу на блесню. Щоразу, коли приїжджаєш на водойму, чуєш розповіді деяких пінгвінів, що клювання погане. Пропускаю ці байки завжди повз вуха і йду ловити так, як запланував. Та й процес лову на спортивну блешні - найбільш результативний спосіб половити і половити багато, перевірено неодноразово. До того ж - дуже цікавий стиль лову, можна відпрацювати різноманітні анімації, різним способом залучити рибу, про що я і згадаю.

Сьогоднішній виїзд заплановано заздалегідь. Це виїзд до Хотомлі, на теренах Печенізького водосховища. Мета виїзду – половити виключно окуня на спортивну блесну. З тієї причини, що льодовий покрив просто забитий до відвалу по руслу водосховища аж до греблі, я завжди переміщаюся в береговій зоні і ловлю насолоду, бо мета набомбити кількість - зовсім не першочергова. Знайти рибу, зібрати рибу і не дати їй піти – це ті, чому варто завжди вчитися і завжди намагатися робити.

На перший погляд, лов окуня блешняю з льоду - справа виключно проста, але це далеко не так. Цей вилов має ряд нюансів, які постараюся викласти у форматі звіту з риболовлі.

Отже, приїзд на водойму не рано вранці. Приблизно о 7:30 я вийшов на лід. Необхідно визначитися з місцем лову, відштовхуючись від риби, на яку націлений. Я ж сьогодні хотів половити виключно окуня, отже, вся берегова лінія у моєму розпорядженні. Прийшов біля місця, де починається береговий камыш. Важливо пам'ятати, що кам'яниця завжди приваблює і тягне за собою рибу, особливо хижака. Почавши бурити перші лунки і виявив, що в очереті суцільний меляк. Важливо не заганяти льодобур біля дна, тому що рибалка може обірватися на самому її початку. Відійшов трохи глибше і пішов бурити лунки.

Щодо питання тактики лову, то розбурююсь я найчастіше за своєю схемою. Виглядає вона так - бурю лунки за схемою букви "Е". Полягає така схема в тому, що довгий шлях роблю вдоль берегової лінії, злегка йдучи на всі боки, щоб торкатися мілководні та місця глибше. Від цієї лінії йду перпендикулярно у різних трьох точках, тим самим ловлячи також глибинні ділянки. Таким чином зовсім не важко наткнутися на якусь донну аномалію, де і буде чекати гарна за кількістю та розмірами стая окунів.

Пробуривши серію лунок, я починаю облавлювати лунки за схемою збирання врожаю. З тієї причини, що просто не кормлю рибу і не люблю цього робити, я волію більше бурити і збирати врожай, який не під усіма лунками, але є. Такий підхід найцікавіший, як на мене. Рибу цікаво знайти, цікаво спокусити на клювання та цікаво затримати строго на одній лунці, лише змінюючи анімації блешні з точеного вольфраму.

Облов лунок – справа дуже швидка. Достатньо 3 підняти і опускати блешні, щоб зрозуміти - чи є риба безпосередньо під обраною лункою. Обловивши перші три лунки вдоль берега і сів навколішки перед четвертою, де отримав роздачу на протязі п'ятнадцяти хвилин. Близько десяти мірних окунів було спіймано строго з однієї лунки – чудовий збір урожаю. Як тільки лунка замовкла – почав пересуватися далі.

Прибережна облова, за моєю статистикою, видавала рибу з кожної четвертої лунки у кількості до десяти штук у середньому. Окунь, здебільшого, виступав середнього розмірного розміру, виважувати якого на тонкій волосіні - суцільне задоволення.

Техніка лову полягала у безперебійній грі блішкою. Якщо говорити докладніше, то найбільш перспективна і результативна анімація блешні при лові окуня виглядає таким чином - опускаю блесну на дно, роблю 3 легкі постукування про дно, після чого починаю плавно піднімати блесню. граючи кивком. Важливо враховувати, що в залежності від ступеня активності, окунь може віддавати перевагу як високочастотній анімації, так і низькочастотній, розміреній. Піднімати дуже високо блесню не варто, парі десятків сантиметрів хватити з головою. Окунь такий хижак, який просто наповнений інтересом до того, що біля нього пропливає. Тому навіть із півводи на невеликій глибині окунь опуститься нижче, щоб розглянути, що йому пропонується.

Торкаючись моменту використовуваних снастей, слід згадати, що важливо використовувати максимально легкі пінопластові балалайки – вони і теплі, і легкі. Ліски використовую найтонші та просто тонкі, від 0.051 мм до 0.10 мм. Використовувати товщі не варто, а золота середина – 0.077 мм. Коли лід мутний, використовую трохи підфарбовані, кольорові, волосини Intech Ice Khaki . Вони чудово видно на льоду, мають чесний діаметр і потрібне розривне навантаження, яке не підведе при виведенні навіть великого окуня. Блешня використовую тільки вольфрамові Intech Ice Jig . Менше розмір, менше вага, бажано срібні відтінки – основні критерії вибору блешні для лову окуня. Кивки використовую короткі, їх легко закрити від вітру, сидячи навколішки біля лунки. Та й, загалом, вітер зовсім не шкода. Наколінники рятують - присіли біля лунки, спиною до лунки, і ваша вудка поза зоною дії поривчастих вітрів.

Через кілька годин ранкової ловлі, результат вийшов відмінний. Свою спортивну норму виконав, мирні окуні спіймані, волосіні протестовані, задоволення отримано - рибалкові нічого не потрібно. Найближчими днями знову виберусь на лід і, вірю, повторюю успіх.

Ловіть у задоволення.