Завершуючи тему моїх зимово-твічингових старань, поділюсь думкою про ще три воблери, які опинилися на висоті не лише цієї зими, а й раніше.
Megabite Balance 72SP (72 мм, 6,9 гр, 1 м) .

З різних причин (сам навіть не зрозумію яких) з цим мінноу я познайомився лише восени 2016-го, і то в період уже холодів. А модель дуже гідна не тільки за зовнішніми ознаками, але і по уловистості теж. Ех, якби її мені влітку! Ті кілька осінніх сесій чітко показали, що Balance 72SP могутній і вдалий. Як це я відразу помітив, цей мінноу легкий в управління, підкоряється, здається, будь-яким ривкам і фантазіям твічінгіста (в рамках розумного, звичайно). Останнім часом я зовсім «втратив страх» і застосовую як повідець флюорокарбон (Seaguar 0,4 мм). З таким повідцем мій Balance залишається строго в товщі, як і личить суспендерам, а ось зі сталькою (восени пробував) поволі занурюється.

А ще хочу відзначити дуже промовисту власну гру Balance. У нього вона чітка і вивірена, як у кренка. Власна гра поставлена настільки чітко, що навіть якщо фантазії зайшли в глухий кут, можна Balance 72SP тягнути рівноміром. Це, напевно, спрацює. Восени трапилося так зловити щуку, хоча рівномірне проведення спеціально і не думав «включати». Безумовно, правильніше та цікавіше Balance дресирувати ривками. Декілька коротких твічів і пауза в пару секунд, знову два-три ривки і пауза, потяг близько метра і пауза трохи довше - такий стиль вважаю оптимальним. Навіть новачок знайде лад цієї «минохи». Завдяки прозорому забарвленню можна споглядати «начинки» Balance, які однозначно не тільки для краси задумані.

У січні цього року Balance 72SP провів у водах Дінця в сумі близько трьох-чотирьох годин. Згоден – не багато, але для мене цього цілком вистачило, щоб назвати цю приманку чи не найкращою з усіх мною випробуваних. До речі, і щуки зі всіх затвічених на Balance 72SP траплялися найбільші (дві трохи за кіло). Воблер досить об'ємний, заглиблення метрове, але за бажання він без проблем йде і глибше. Рецепт цього дійства простий: закид подалі, а вершинку спінінга до води ближче. Зрозуміло, що і засадити гачки в корчі у цьому випадку простіше. Але комусь нині легко?

Розумні люди помітили деяку подібність Balance із легендарним Zip Baits Rigge. Покрутив обидва варіанти – щось є. Не виключено, що ще й цим пояснюється такий солідний потенціал бюджетного воблера. Резюме: Megabite Balance 72SP сміливо рекомендую для облову глибин до 2-2,5 метра і не важливо з якою течією. Приманка багато робить сама.
Megabite LB Minnow 60SP (60 мм, 3,2 г, 0,8 м).

З цією «миночкою» у мене пов'язана купа приємних історій, але особливо запам'яталася перша риба. Це була щука, що відбувалася на Чемпіонаті України в Миколаївській області. Водойма класна і рибна, але після помітного пресингу риба швидко до їжі охолола і ті приманки, які працювали напередодні, вже не приносили успіху. Пам'ятаю я змінив джиг на воблери, і саме LB Minnow 60SP подарував мені дуже важливу щуку. Було і продовження, але в пам'яті чітко залишилося саме це яскраве клювання майже з поверхні і купа бризок при виведенні.
Летить LB Minnow 60SP не дуже, що для маси 3,2 г не дивно. Як і раніше, взимку з LB Minnow 60SP я облавлював прибережні ділянки, де могла, на мою думку, причаїтися щука або окунь. І ті відгукувалися. Розмір у 60-ки настільки скромний, що навіть невеликий окунь воблер сприймає звичний кормовий об'єкт, не соромлячись габаритів. Це я вже багато разів спостерігав, підводячи приманку до ніг. Щурята, до речі, теж легко і безпардонно намагаються з'їсти цей миночок.
Якщо про проведення говорити, то для LB Minnow 60SP дуже вдалі поєднання серії мікроривків з невеликою паузою. Незважаючи на те, що модель нейтральної плавучості, довго на місці я її не затримую - пару секунд, і вперед до нових горизонтів. Що ще помітив із важливого? Найбільше клювання відбувається тоді, коли воблер переміщається короткими кроками, а не метровими відрізками. Іноді просто вистрілює «хаотичний твічинг», коли ривки робляться, по суті, непередбачувано і в довільному вигляді. Особливо по вже «втомленому» і хижакові, що охололо до їжі, таке працює.

Майже не сумніваюся, що концепція «вмираючого» зимового твічингу з LB Minnow 60SP реалізувалась просто чудово (про це всі характеристики говорять), але я цю тему достатньо не проробляв. Як зроблю, так і прозвітую. Висновок: для невеликих окуня та щучки LB Minnow 60SP дуже вдалий та підходящий. І зима тому стала ще одним доказом.
LB Minnow 80SP (80 мм, 5,5 г, 0,8 м).

У лінійці LB Minnow є і старший брат. Саме так я називаю більший LB Minnow 80SP. Воблер тонкий і довгий, що робить гру його не такою яскравою і живою, як у багатьох інших мінноу. Однак нерідко це безперечний плюс і навіть козир. У періоди, коли зубаста (та й окунь теж) не летять стрімголов до наших приманок (що явно не рідкість), саме така млявість та монотонність твічингу, як із LB Minnow 80SP, приносить максимум плодів. Одному Богу відомо: та парочка щук, що спіймалися на 80-ку поточної зими, була активною чи ні, але LB Minnow 80SP я вів досить стримано та короткими ривками.
Взагалі воблери з ніжною власною грою, що володіють нейтральною плавучістю, у мене завжди викликали чимало інтересу і поваги. На мою думку, і хижак у них бачить щось особливе. Майже метрове заглиблення повною мірою поєднується з тактикою облову заток та інших неглибоких ділянок, де щука ховається навіть узимку. А є течія чи ні, для LB Minnow 80SP зовсім неважливо, він гарний і там, і там.

Ймовірно, зимовому твічингу «до побачення», але весняному – «полум'яний привіт»!