Зимовий спінінг – річ та краса. Зрештою, ми правильно одягнулися та підготувалися. Річка зустрічає нас морозною свіжістю та ширяючою поверхнею води. Що стосується тактики, то вона багато в чому залежатиме від того, наскільки рибалок знає цю ділянку і який там рельєф. Логічно у переважній кількості випадків орієнтуватися на ями та ділянки, розташовані поблизу. У зв'язку з цим потрібно чітко уявляти, наскільки далеко розташовані інші перспективні точки. У зимовому спінінгу глобально я виділив би дві характерні тактики лову: детальний облов і швидка зміна перспективних точок.

Тактика детального облову. Відомо, що у холодній воді процеси метаболізму багатьох наших хижаків серйозно уповільнюються. У зв'язку з цим різко погіршується як їхній апетит, а й рухливість, а як і реакція. Детальний облов перспективного місця дозволяє презентувати свої максимальній кількості щук, причому деяким - багаторазово. Ні, це зовсім не означає, що потрібно стояти і кидати в одну і ту ж точку, але місце можливого скупчення хижака краще уважно обловити. Найчастіше перспективна ділянка (краї ями, вир і т.д.) дуже локальна, так що багато часу на її облов не піде. Зате є добрий шанс спокусити на клювання тих риб, які з першого разу на атаку не наважилися. В даному випадку має сенс поекспериментувати з проводками та типами приманок, але у будь-якому випадку по зимовому хижакові анімація не повинна бути різкою та агресивною. Тактика детального облову хороша тоді, коли на маршруті немає багато перспективних місць, або вони розташовані далеко один від одного. Особисто я рідко коли на облов однієї ями витрачаю більше години часу.

Тактика швидкої зміни точок. Незважаючи на те, що, в цілому, риба взимку малоактивна, а то й зовсім відморожена, нерідко знаходяться такі екземпляри, які, не церемонячись, атакують приманку при першій появі тієї в зоні видимості. Як показує практика, таких хижаків зовсім невеликий відсоток (якщо взагалі є) і робити ставку виключно на них розумно лише тоді, коли список перспективних точок у даному окрузі великий. По суті, вказана рибалка виглядає як швидкий облов та перехід з однієї точки на іншу. Зазвичай використовуються ті проводки та приманки, в яких спінінгіст впевнений найбільше і які вже приносили успіх у цих місцях раніше. Експерименти тут недоречні. Тактика швидкої зміни точок цілком передбачає повторну перевірку ділянок, де рибалок вже сьогодні побував. Дуже часто взимку піки активності хижака виявляються в строго певні моменти, тому якщо навіть на вашому улюбленому місці не клюнуло зараз, це не ознака того, що тут риби немає. Цілком можливо, через годину-другу все виявиться інакше.

Одне з перших правил – стежити, щоб переходи не займали левову частку часу всієї риболовлі. Якщо річка або її ділянка зовсім незнайомі, є варіант просто рухатися вздовж берега (неважливо - за течією або проти) і облавлювати всі ділянки, що сподобалися, на своєму шляху. На мій погляд, це, звичайно, не найкращий спосіб досягти успіху, оскільки до слабкого апетиту хижака додається ще й незнання місцевості, але що робити.

Не важливо, орієнтуємося на голодного чи пасивного хижака, проводку слід робити досить плавно і розмірено. Природно, в зимовому спінінгу практично все ґрунтується на джиговому лові, інші варіанти, як правило, на порядок менш ефективні. Маса джиги (стаціонарна або розбірна – не важливо) повинна забезпечувати тривалу паузу (зазвичай щонайменше три секунди). Наприклад, на перебігу і пристойній глибині, можливо, і 14 гр буде недостатньо, зате в прибережному вирі для тієї ж приманки знадобиться всього 6 гр. Найчастіше на малих рівнинних річках, де зимовий спінінг найбільш поширений, використовуються ваги від 6 до 16 гр.

Якщо детальніше про проведення, то нічого кращого, ніж звичайна «сходинка», я не знайшов (хоча шукав чимало). У мене це 2-3 оберти котушкою (іноді з підігруванням вершинкою) та пауза до падіння приманки на дно. Що цікаво, взимку на таку тривіальну анімацію чудово реагують і щука, і окунь, і судак. Абсолютно можна «сходинку» виконувати різноманітно, але робити це краще лише тоді, коли є впевненість у наявності хижака. В іншому випадку за експериментами можна прогавити навіть тих риб, які не були проти з'їсти вашу приманку, але відвернули в останній момент, бачачи, як вона дуже неприродно поводилася.
За великим рахунком, все, що використовувалося восени, пригодиться і для зими. Але є моменти. Часто взимку по берегах утворюються крижані закраїни, на які, можливо, доведеться затягувати рибу при виведенні. А ще далеко не завжди берег зручний і, як правило, річка рясніє корчами. У зв'язку з цим вудилище краще взяти потужніший. Спеціально котушку для зими купувати точно не потрібно, проте слід розуміти, що відверто дешеві китайські вироби на холоді працюватимуть ще гірше, ніж вони це робили в теплу пору (застигне масло, підклинить механізм тощо).

А ось із шнуром проблема є. Зношується він у зимовий час значно швидше, ніж влітку. Життєвий цикл можна оцінити так: один шнур – одна зима (10-15 рибалок). Але це, якщо рибалити при мінусі. Справа в тому, що краплі води, що замерзають, на плетінці і тертя всього цього про кільця «вбивають» будь-яку плетінку. Не додає, думаю, життя і спеціальне просочення проти замерзання, хоча без нього мінус зовсім ніяк. Вихід може бути таким: використовувати шнури, які мають ресурс, але вже були задіяні раніше і їх не шкода втратити. Другий варіант: поберегти «японців» і половити бюджетнішими, але цілком добротними речами. Наприклад, Intech Furious , All-Range X4 , Exseed PE X8 . Зазвичай плетінкою з розривним навантаженням 6-7 кг і ловити комфортно, і проблем із міцністю не виникає.

Який поставити повідець, кожен вирішує сам. Я, наприклад, раніше скористався і сталькою, і флюорокарбоном. Нині лише флюорокарбоном. Флюрик Intech Shock Leader для мене став мало не панацеєю від усього. Взимку вода прозора і на плавних проводках щука легко помічає грубу снасть, часом на стальку взагалі нуль уваги. За принадами все набагато простіше. Можу впевнено порадити і початківцям, і навіть досвідченим любителям зимового спінінга використовувати ті моделі силікону, які добре себе зарекомендували восени і навіть влітку в цих місцях. Єдине, розмір краще трохи зменшити - так вищі шанси заробити більше клювання. З того, що є базою мого арсеналу, відзначу Noike Ninja , Bait Breath TT Shad , Curly Grub ,Sawamura OneUp Shad .
Зимовий день, безумовно, короткий, але він може бути настільки насиченим рибальськими емоціями та враженнями, що ті залишаться в пам'яті на довгі роки.