Деколи в березні на водоймах ще стоїть крига, тому спінінгова риболовля просто неможлива. Буває і таке. Однак при бажанні можна майже завжди знайти місце, де навіть у мороз вода не замерзає. Чи це буде ділянка річки з течією, чи теплі води поблизу електростанції – не настільки важливо, головне – є можливість повноцінно ловити спінінгом. І цим варто скористатися. Розумно і логічно керуватися принципом «зловив-відпусти», а також бути на водоймі свого роду вартовим. Адже давно відомо, що навіть одна присутність звичайного рибалки зменшує браконьєрське беззаконня істотно.
Березень – той період, коли окунь зі щукою зовсім не проти успішно пополювати за молоддю риб, але головні їх думки, звичайно, зосереджені на майбутньому нерестові. А ось судак цим не особливо обтяжений – він нереститься пізніше і поки активний. Нерідко відразу після сходу льоду рівень води помітно підвищується, а її прозорість явно залишає бажати кращого.
Коли є прекрасна можливість ловити навесні не тільки щуку з окунем, але і судака, який буквально відразу після сходу льоду починає проявляти інтерес до наших приманок, це найкращий варіант. Як відомо, поведінка ікластого в березні не настільки залежить від майбутнього ікрометання, тому прорахувати цю рибу цілком реально. Тут проблема в іншому. Часто на річках, де льоду напевно вже немає, популяція судака нечисленна, а ось на закритих водоймах залишається ще крижаний покрив. Та нинішньою весною це не дуже актуально.
Річкового судака в березні варто шукати в районі русла або глибинних корчів. І якщо взимку можна було розраховувати на судака в тих же місцях, де ми ловили окуня і щуку, то на початку весни доводиться вибирати, чи йти до заток і іншим тиховодних ділянок, чи шукати щастя на глибині. Втім інший раз судак зустрічається і на більш мілких ділянках, але там мають бути корчі чи якесь інше укриття.
Одним з найбільш зручних і відвідуваних спінінгістами місць (не тільки ранньою весною) є дамби великих ставків і водосховищ. Особливо перспективні так звані «переливи», розташовані на ставках-охолоджувачах теплових станцій. Тут є не тільки не по сезону тепла вода, але і течія, котра на закритих водоймах часом виводить з напівдрімоти навіть самих байдужих до прийому їжі риб. Втім добре половити судака цілком реально і без працюючих на повну потужність турбін. Головне – вдумливо підійти до риболовлі.
Полювання в першій половині весни за судаком з бетонних плит багато в чому різнопланове і навіть специфічне, хоча, на перший погляд, може здатися простим і однотипним. Якщо глибина на краю плит не перевищує чотирьох метрів, то оптимальними вважаються джиги 4-8 г. Більш ефективні, звичайно, шарнірні монтажі, які дають помітно більше свободи приманці і дозволяють силікону займати близьке до вертикального положення при перебуванні на дні вантажка.
Проводка при лові біля краю плит і на них самих у чомусь може бути універсальною, незважаючи на те, що приманки використовуються різні. Оскільки стукіт грузила об тверду поверхню вельми судаком шанований, то це і слід ставити на перше місце при анімації. Чергування серії підкидань приманки (3-4 рази) з наступною паузою протягом декількох секунд – надійна і ефективна думка.
Серед приманок варто відзначити, перш за все, силіконових слагів (Fish Tail Shad, Fish Tail) і раків (Mosya, Rush Craw, Virtual Craw), які при ловлі біля дамб часто переважають традиційні твістери і віброхвости. Причина, можливо, як раз в тому, що на вертикальній складовій проводки слаги і раки розкривають себе в повній мірі, тоді як твістерам і віброхвостам потрібна горизонтальна траєкторія. З оптимальним розміром силікону так само все може бути цілком однозначно – 6-8 см.
Якщо рибалка передбачає використання джиг до 8 г, а часто і того менше, дуже потужний спінінг буде абсолютно недоречним. Вудилища з тестом до 12 або 15 г буде більш ніж достатньо. Краще взяти вудилище довше (від 2,3 метра), які при лові на близькій дистанції допоможуть уникнути помітної кількості зачепів за плити, а також забезпечать потрібну нині вертикальну складову проводки. Якщо взяти нитку близько 4-5 кг на розрив і флюорокарбоновий повідець 0,22-0,25 мм, можна себе впевнено почувати практично в будь-якій ситуації.
Зазвичай пошук судака і взагалі тактика риболовлі полягають у методичному обловлюванні придамбових ділянок. Попри зовнішню однаковість пейзажів, якщо придивитися, майже завжди вдається виявити певну аномалію під водою або щось незвичайне на самій дамбі. З візуальних орієнтирів, які часом здатні перетворити рибалку з повністю нульової у яскраву та результативну, можу назвати повороти дамб, виступи бетону, місця, де плити помітно зруйнувалися. Цілком можливо, такі отвори в бетоні є і під водою, а це судаку точно до душі.
Судакових ставків-охолоджувачів, так і просто водойм, де з першим весняним потеплінням можна зловити судака з греблі, на жаль, не так і багато. На щастя, успішна судакова риболовля цілком можлива і там, де бетонної основи немає. Помічено, що на таких водоймах ікластий круглий рік дотримується приблизно одних і тих же місць. Нерідко на судаковій риболовлі в березні (і не тільки) ключову роль відіграє дальність закидання, адже дуже часто локальний приямок, корч або брівка, як на зло, розташовуються на пристойному видаленні від берега. Як визначити ці локальні аномалії?
Поки не придумано нічого більш надійного і простого, ніж напередодні риболовлі розпитати знайомих про найбільш уловисті ділянках і точки. Заодно варто поцікавитися, чи немає інших перешкод (крига, заборона лову та ін.). Можна бути тричі судачатником від Бога і володіти самими класними снастями, але якщо ловити не там, де знаходиться риба, результат буде неминуче провальним.
Часто допомоги від знайомих немає, і взагалі, з вибраного нами водоймища інформація відсутня. В такому випадку уловисті місця доводиться шукати самостійно. Насамперед раджу приділити увагу наступним характерним ділянкам:
1. Локальний підйом дна хоча б на півметра, порівняно з іншим рельєфом.
2. Гілка, пень або затоплений корч посеред чистого дна.
3. Великий коряжник на глибині, котра перевищує фонову даної водойми.
4. Пляма черепашки посеред мулистого і будь-якого іншого м’якого ґрунту.
5. Водоскид і йому подібні конструкції, де забезпечується хоч маленький рух води.
Звичайно, кожна конкретна точка вимагає свого підходу, однак стосовно розміру судакових приманок можна сказати наступне: чим менше водойма, тим дрібніше приманка знадобиться. В більшості своїй дрібний і середній силікон дають найбільш надійний результат. Такі моделі, крім усього іншого, далі летять, що для берегової риболовлі не остання справа.
Поки скупчення судака не знайдено, краще дотримуватися класичних міркувань – використовувати твістери і віброхвости. Наприклад, ті ж Bait Breath Curly Grub, T.T. Shad, Intech Slim Shad, Turborib. Коли ж місце знайдено і судак себе проявив там, але виникає відчуття, що ікластий вередує, можуть виручити їстівні раки або слаги. Раки не такі стабільні приманки, як нам би того хотілося, проте іноді вони, що називається, «вистрілюють». А ось слаги більш надійні, хоча так само панацеєю від поганого кльову не є.
Усім щастя, здоров’я, добра та вдалих весняних рибальських епізодів!
