Почнемо з весняного пробудження природи, яка, як віриться кожному рибалці, принесе яскраву та результативну рибальство. Будемо відвертими, весна – далеко не найкраща пора для спінінгу, проте при належному вмінні та бажанні успіхи спінінгіста можуть виявитися блискучими. Багато чого, безумовно, буде залежати від рядків і тривалості нерестового періоду, який на початку весни відбувається у більшості хижих риб. У той же час як перед нерестом, так і після нього хижак змушений поповнювати запаси енергії, а отже – активно годуватися. Це наш особливий шанс його спокусити на штучні спінінгові приманки. І все неодмінно вийде!
Мабуть, мало хто зі спінінгістів планує виїзд на ранньовесняну річку без намірів зловити щуку. У багатьох ситуаціях це взагалі хижак номер один. Березень, безумовно, не виняток, але це лише в тому випадку, коли щука ще не пішла масово на нерест. Втім помічено: як би солідарно собі хижачка в період нересту не вела, масово відмовляючись від їди, все одно якась частина риб не буде нереститися, а, отже, повинна цікавитися нашими намаганнями. Трапляються роки, коли березень є без перебільшень супер щучою годиною. Цієї пори хижачка накопичує сили для майбутнього продовження роду і інтенсивно годується. Надіятимусь, що й цей 2020-ий рік принесе купу позитиву та гарних щук.
Загалом, вирушаючи у марті за щукою, перш за все, варто орієнтуватися на великі неглибокі затоки, що межують із руслом. Дуже часто у березні ми можемо бачити ще лід на затоках. Часом навіть сидять любителі гострих відчуттів – рибалки на льоду. У районі затоки риба, звичайно, є, проте під льодом зараз немає особливого комфорту, тому куди перспективніше обловлювати відкриту воду, де кислорода на порядок більше. Як показує практика, найбільш уловисті місця по щуці – межа мілководдя та течії. Тут і кислорода в достатку, і завжди є шанс для хижачки підстерігти зграю кормової риби, яка рухається у пошуках нерестовищ. Нерідко заповітна межа течії та спокійної води виявляється у тому місці, де якраз і закінчується лід.
Ефективний спосіб спокусити щуку – закинути приманку на лід, а потім акуратно стягнути її з кромки. На першому ж падінні шанси заробити клювання максимальні. Такий трюк зазвичай вдається, коли затока з льодом знаходиться на протилежному боці річки і є шанс туди докинути. Якщо затока розташована на тому ж березі, що і спінінгіст, найкращою траєкторією проводки може стати пряма вздовж льоду. Втім цілком захоплюватися обловом крижаних країн неправильно, як на мене. Якщо під льодом відверта мілина, та ще й багато нитчастих водорослей, тут щуку навряд чи зустрінеш.

А як же русло та його краї?

Складно сказати, чому саме щука вибирає, здавалося б, мало комфортні умови для свого перебування у цю годину, але практика показує, що у багатьох ситуаціях русло та його межі – найбільш уловисті місця. Можливо в березні руслова частина річки є головною магістралью для пересування зграй підлящика та плітки до своїх нерестовищ, а це завжди, як магніт, діє на щуку. Давно помічено, чим світліша ранньою весною вода, тим вища ймовірність зустріти щуку на руслі, а не в затоці або біля камыша.
Незважаючи на те, що традиційний лов по центру річки зазвичай передбачає важкий вес джиг і досить агресивну проводку, початок весни – явне виключення. У березні русло слід обловлювати мало того, що невеликими приманками, так ще й вантажі застосовувати досить легкі. Якщо легку джигу руслова течія несе, як тріску по дну, а на важку абсолютно немає клювань, можна робити проводки за течією, застосовуючи легкий вес. Такий собі «upstream» ранньою весною – по щуці сила. Одна з основних умів – вода повинна бути не надто мутною.

Чи варто уваги берегова лінія?

Часто прибережні ділянки – одне з перших місць, де логічно розраховувати на щучу атаку. Що цікаво, на відміну від окуня, щука не вимагає надмірних пауз у проводці і чіткої подачі приманки прямо під ніс. Нерідко зубаста здійснює досить дальній кидок (таке часто видно візуально) або підпливає до приманки з відстані на кілька метрів. Це явно говорити про те, що прибережна щука голодна та агресивна. У зв'язку з цим однією з логічних і очевидних тактик є така, коли спінінгіст без особливої прив'язки до прибережного очерету чи краю залишків водорослей робить проводки вдоль берега щодо легкими приманками. Розрахунок тут на активну щуку, яка чатує здобич десь у засідці або перебуває у вільному пошуку.

А може, «окуневі точки»?

Нерідко досить розумним рішенням є одночасно орієнтуватися і на окуня, і на щуку. Провесною – це дуже ефективна схема. З одного боку, місця стоянки одного та іншого хижака часто схожі, а з іншого – приманки і навіть проведення мало чим відрізняються. Насамперед, окуневими місцями можна вважати будь-які тиховоддя поблизу очерету, корчів або окремих кущів трави. Що стосується характерних проводок при лові березневої щуки, то я, в цілому, охарактеризував їх як компроміс між плавністю анімації та максимальним темпом лову. З одного боку наше завдання, як і раніше, не здійснювати надмірно різких рухів приманкою, а з іншого боку – обловити якомога більшу територію. Сказане справедливо як для воблерів, так і для джигів.
Якщо говорити про силікон, то в цей час щуку більше цікавити, як мені здається, саме віброхвості. Можна повінстю розраховувати на Intech Long Heel, Slim Shad, Bait Breath TT Shad. Мабуть, у дрібній рибині щука бачити набагато більшу харчову цінність, ніж у якомусь безхребетному чи комасі, а може, просто хвостова частина віброхвосту коливається сильніше і з більш дальнього відстані помітна. А ще важливий розмір щучої приманки – за інших рівних вин мінімальний, ніж будь-коли. Вирушаючи на щучу рибальство у марті, має сенс «відключити» свої стереотипи про звичні щучі розміри. Якщо мова йде про віброхвості, то 5-6 см часто виявляються оптимальними. Крім віброхвостів, цікаві в цю пору так само і твістери, силіконові раки та слаги. Усі вони ранньою весною здатні по-справжньому пробудити апетит навіть у найвибагливіших хижачок. Ні краплі не сумніваюся в Intech Turborib, Bait Breath Virtual Craw, Mosya, Fish Tail Shad.

Воблері може?

Абсолютно неправильно говорити про лов ранньовесняної щуки, не згадавши про воблери. Саме геометрія міноу зараз найефективніша і головним чином це виявляється в тій ситуації, коли ми ловимо біля берега. Досить часто саме твічинг невеликими воблерками приносити злі та регулярні клювання щук у тих місцях і ситуаціях, коли джиг мовчить і здається, що хижак тут просто відсутній. Причини можливої переваги воблерів міноу перед силіконом можна побачити в наступному: а) воблер (особливо суспендер) на проводці практично завжди можна зупинити, і на паузі він досить довго буде залишатися цікавим щуці; б) воблер набагато більш помітний в умовах, коли видимість під водою залишає бажати кращого; в) при ловлі біля берега міноу одночасно є і кращим збирачем активного хижака, і цілком підходящим варіантом для пасивної риби; г) варіантів анімації з міноу набагато більше.

Далі буде…